В суспільстві і досі поширються різноманітні стереотипи про шляхи передачі вірусу імунодефіциту. Деякі люди вважають, що ця хвороба — «смертний вирок», «заразна» і що ВІЛ-інфікованих краще уникати. Представниця БО «Teenergizer» Ангеліна Сардарян розкаже про найпоширеніші міфи щодо ВІЛ та про те, як їх розвінчувати в освітніх закладах та поза ними.
Міжнародна БО «Teenergizer», яку представляє Ангеліна Сардарян, займається різними напрямками, пов’язаними з епідемією ВІЛ/СНІДу, надає психологічну підтримку підлітками та молоді, займається освітньою, профілактичною діяльністю, адвокацією прав людей, які живуть з ВІЛ.
Що таке ВІЛ/СНІД?
Вірус імунодефіциту людини — це вірус, який живе в організмі людини.
Всередині людського організму він атакує Т-клітини, які допомагають нам залишатись здоровими. Людина, в крові якої живе ВІЛ — ВІЛ-позитивна або, як кажуть, ВІЛ-інфікована. Захворювання, яке викликає ВІЛ, називається ВІЛ-інфекцією.
ВІЛ ≠ СНІД
Три стадії протікання ВІЛ інфекції:
Гостра інфекція.
Латентний період.
Термінальна стадія (СНІД).
СНІД — це синдром набутого імунного дефіциту. Тобто, це не вірус, а остання стадія ВІЛ-інфекції.
3 умови передачі ВІЛ:
Наявність ВІЛ.
Достатня кількість вірусу (концентрація).
Попадання вірусу в живильне середовище: кров, на слизові оболонки або пошкоджену шкіру.
Відповідно, ВІЛ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
через кров;
статевим шляхом;
внаслідок передачі вірусу від ВІЛ-інфікованої матері до її дитини під час вагітності, пологів і годування груддю.
Антиретровірусна терапія
Антиретровірусна терапія (АРТ) АРТ - це ліки, які щодня приймають ВІЛ-позитивні люди. Препарати запобігають переходу ВІЛ в стадію СНІД. Люди, які приймають ці препарати, можуть прожити довге, нормальне життя. Почати приймати їх слід якомога швидше.
Повністю вилікуватись, на жаль, поки що неможливо, тому, що в організмі присутні також “сплячі” клітини. Тобто, АРТ вражає діючий вірус, а от проти “сплячих” клітин, які прокинуться, якщо терапію перестати приймати, вона поки що неефективна.
Важливо регулярно перевіряти свій статус. Чим раніше ви дізнаєтеся про вірус, тим швидше ви зможете почати АРТ, контролюючи перебіг захворювання.
Міфи про ВІЛ
Вірусом не можна заразитись просто перебуваючи поряд з ВІЛ-людиною.
Насправді ж ВІЛ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
при спільному користуванні побутових речей, посудом, роботі в одному приміщенні;
у лазні та сауні;
під час поцілунків;
обіймах і рукостисканні;
чханні та кашлі;
через перила, дверні ручки, столи, стільці;
при укусах комарів чи інших комах.
У презервативах є мікропори, через які проникає ВІЛ-інфекція.
ФАКТ: презерватив не пропускає рідину, а значить і інфекцію, яка в ній міститься.
ВІЛ-інфекція - це смертельний вирок.
ФАКТ: є захворювання, які відносяться до хронічних, наприклад, гіпертонія або діабет, наявність яких зовсім не означає, що це кінець життя, і їх не можна лікувати. ВІЛ-інфекція також відноситься до хронічних.
Аналізи на ВІЛ часто помилкові.
ФАКТ: при виконанні тесту на ВІЛ відбувається пошук антитіл, які організм почав виробляти при потраплянні вірусу в організм. Відповідно, для того, щоб ці антитіла почали вироблятись потрібен певний час. У різних людей він може бути різний, проте в середньому цей період становить близько 3 місяців. Його також називають “періодом вікна”. В інкубаційному періоді вірус неможливо виявити лабораторним шляхом, оскільки антитіла не утворилися в достатній кількості та тест їх не бачить.
Якщо у вагітної жінки ВІЛ, вірус обов'язково буде у дитини.
ФАКТ: ВІЛ-інфекція може передатися дитині від матері під час вагітності через порушення плацентарного бар'єру, під час пологів і при грудному вигодовуванні. Якщо в період вагітності, пологів і при годуванні дитини грудьми не було вжито заходів щодо захисту від ВІЛ, то ймовірність ризику дорівнює 40-50%. Ризик передачі ВІЛ при дотриманні всіх заходів профілактики знижується до 0-2%.
Стигма ВІЛ+ людей.
Стигма — це соціальний стереотип, який повністю змінює ставлення до інших людей і до самих себе, змушуючи ставитись до людини тільки як до носія небажаного якості.
Ангеліна Сардарян пояснює, що через те, що це вважається якоюсь брудною хворобою, чимось негативним, ВІЛ-інфіковані часто піддаються стигматиції, закриваються в цій проблемі та потребують психологічної допомоги, підтримки.
Що ми можемо зробити?
Розповідати своїм друзям / знайомим правдиву інформацію про ВІЛ
Проходити тестування на ВІЛ 1 раз в 6 міс. і агітувати своїх друзів робити тест
Не стигматизувати ВІЛ + людей
Використовувати презервативи під час статевого акту
Саме через страх стигматизації люди бояться тестуватись на ВІЛ, проте спікерка наголошує на тому, що це необхідно робити всім. Ідеальна регулярність — приблизно раз на півроку, а також після ризикової поведінки.
Інформування — це один з ключових моментів у боротьбі з ВІЛ/СНІД-епідемією. Тому дуже важливо розповсюджувати знання про неї серед підлітків та молоді, які є однією з ключових груп людей, що підпадають під ризик.
Для того, щоб дізнатись більше про ВІЛ переходьте за посиланням та дивіться весь виступ Ангеліни Сардарян у четвертий день марафону — https://vseosvita.ua/marathon/tolerantna-osvita-zaporuka-zdorovoho-suspilstva-3.html
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна
