Сьогодні слово “толерантність” викликає багато суперечностей, стереотипів через нецілісне розуміння цього терміну. Дехто навіть вважає, що воно є синонімом ігнорування та байдужості, проте насправді за цим словом стоїть набагато ширше поняття, суть якого пояснить нам посол толерантності ООН Лариса Денисенко.
У 2017-ому році серед росіян та росіянок проводили опитування стосовно того, які вони слова ненавидять, і “толерантність” якраз було в цьому списку. Як зазначає спікерка, ненависть породжується тим, що ми боїмось, не розуміємо і не особливо хочемо дізнатись і зрозуміти, адже страх паралізує наше критичне мислення.
Лариса Денисенко наголошує на тому, що толерантність — це не модна тенденція, а шаноблива або ж етична поведінка. Ми не повинні любити людину, яка відрізняється від нами позначеної норми, проте ми маємо ставитись до неї з повагою, не заперечувати її людяність. Толерантність — це не заклик до любові, а заклик до сприйняття.
Толерантність і турбулентність
Коли літак перебуває в зоні турбулентності нас калатає, ми не зовсім розуміємо, що відбувається і ми не знаємо, що робити, до кого дослухатись. Толерантність якраз забезпечує цю рівновагу, рівне ставлення, безпеку та життєву гармонію. По суті це як киснева маска, і ми, як викладачі, маємо користуватись таким правилом: спочатку цю маску вдягаємо на себе, а потім допомагаємо, наприклад, дитині, яка не може в силу певних причин так швидко реагувати. Для викладача дуже важливо розібратись з цим поняттям задля того, щоб відповідати на різноманітні виклики, які ставлять перед нами діти.
Побудова мирного суспільства
На думку спікерки, толерантність є сучасною технологією миротворення, чинником та індикатором позитивних соціальних стосунків.
Коли йдеться про мирне й гармонійне суспільство, воно й будується завдяки толерантності, тому, що, власне, дискримінація дуже часто спричиняє збройні конфлікти. Без цього чинника ми не зможемо домовитись в суспільстві. Спікерка наголошує, що однакових людей у світі не буває і нам потрібно навчитись слухати різних людей та поважати їх вибір.
Говорячи про толерантність мовлення та вчинків, спікерка зазначає що треба уникати в мові висловів, що можуть образити чи принизити інших людей та не чинити так, щоб це зачіпляло іншу людину. Наприклад, якщо хто в класі вирізняється розмірами, вагою, то не потрібно акцентувати на цьому увагу.
Нетерпимість
Нетерпимість випливає з ідеї, що одна група певних людей перевершує інших, а тому має право на переваги та домінування. На суспільному рівні існує багато різних форм нетерпимості до різних груп людей. Ось деякі з них:
упередженість;
стереотипізація;
глузування;
безпідставне звинувачення;
стигматизація;
сегригація;
остракізм;
залякування;
дискримінація;
вигнання;
мова ненависті.
Дискримінація
Дискримінація дорівнює агресивним діям, скерованим на те, щоб людину позбавляли прав і свобод. Наприклад, щоб людина з наркозалежністю не мала права на освіту, культурний розвиток, гідний спосіб життя.
На жаль, люди часто вишукують в інших інакшість не для того, щоб зрозуміти їх та розібратись зі своїми почуттями, а щоб дискримінувати та цькувати, адже вони просто не здатні слухати те, що говорить протилежна сторона.
Ми не завжди готові розуміти дискримінацію, бачити її та вважаємо, що це не основна проблема в нашій країні. Дуже багато людей кажуть про те, що вони ніколи не були дискримінованими, проте це лише говорить про те, що вони не зовсім розуміють, що це означає для них, адже насправді з даним явищем стикається величезна кількість людей.
Для того, щоб дізнатись про сучасну технологію миротворення та взаєморозуміння переходьте за посиланням та дивіться весь виступ Лариси Денисенко у перший день марафону — https://vseosvita.ua/marathon/tolerantna-osvita-zaporuka-zdorovoho-suspilstva-3.html
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна
