27 січня 2021 о 21:50
0 0

Дітей вчитимуть... духовності? Чи можна так робити у школах?

Освітяни неоднозначно відреагували на можливість впровадження курсів морального спрямування.

Міністерство освіти і науки пропонує у Типовій освітній програмі для 5-9 класів зробити обов’язковим такий предмет як Основи християнської етики. На громадське обговорення виділили лише два тижні – воно закінчується вже завтра, 28 січня.

Активно підтримати пропозицію закликало об’єднання релігійних та громадських організацій «Всеукраїнський Собор»:

Наразі викладання курсів морально-духовного спрямування здійснюється лише у 34,73% шкіл України. Таким викладанням нині охоплено лише 13,19% учнів. Тому нині практично 87 відсотків майбутніх громадян України не мають можливості вивчення курсів морально-духовного спрямування.

При цьому, щороку кількість відповідних шкіл і учнів скорочується. Щоденно кількість учнів, охоплених викладанням курсів морально-духовного спрямування, скорочується на 75 дітей, тобто більше, ніж на два класи за день!

Відтак запровадження обов’язкового викладання Етики / Курсів морального спрямування у 5-6 класах усіх шкіл України вагомо сприятиме як подальшому викладанню курсів морально-духовного спрямування, так і належному вихованню учнів. 

Питання щодо впровадження християнської етики як обов’язкового предмета дійсно дуже суперечливе. У статті 35 Конституції України чітко сказано: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви»

Освітяни неоднозначно відреагували на можливість впровадження курсів морального спрямування. Так, у соціальних мережах думки розділилися: одні користувачі виступили проти подібних новацій, аргументуючи тим, що, згідно з Конституцією, церква відокремлена від держави. Крім того, у школі достатньо інших корисних предметів:

«Залиште державні школи у спокої! Усі охочі завжди можуть відвідувати недільні школи й водити туди своїх дітей».

«Я проти, бо церква в нас окремо від держави. І так багато предметів на тиждень виходить – аж 32 уроки. Краще математику збільште, ніж якусь етику».

«Знову підміна понять і маніпулювання. Відкрийте очі й вмикайте мозок. Все, що хочуть ввести у школах, має бути у родині й в церкві. А замість цього гроші капатимуть зацікавленим особам, а ваші діти будуть менше вчитись тим речам, яких вчать саме школи»

Прибічники ж курсу християнської етики вважають, що цей предмет зараз – на часі:

«Повністю підтримую впровадження християнської етики у школі. Така негативна реакція на цю новину, начебто дітям буде запропоновано щось страшне. Насправді наше суспільство вже настільки аморальне і збочене, що вже навіть не дивуєшся тому, що відбувається з нами. Ми називаємо себе християнською державою, а коли нам пропонується навчити наших дітей здоровій моралі, поведінці та елементарним принципам добропорядності, що й містить цей предмет, світські українці підняли ґвалт. Друзі, християнство – це не 5 свят на рік, це стиль життя».

«Я підтримую! У сучасному суспільстві це не менш важливий предмет, ніж українська мова чи математика, бо він має на меті виховати людину з високими моральними цінностями. Це не менш важливо, ніж бути грамотним чи мати розвинуте математичне мислення».

«Я за християнську етику у школі. Це демонстрація основ правил взаємостосунків між людьми: любов, поваги, світосприйняття. Християнство лежить в основі розвитку сучасної Європи. Християнство започаткувало розвиток освіти, медицини, науки всіх тих благ, які ми маємо, але які не цінуємо. Не хочеться повертатись до рабського мислення сріблолюбства, егоїзму, самолюбування, ненависті до всіх. Варто зупинити цей потяг, що наближається до прірви».

Водночас у Міністерстві освіти і науки вважають, що релігійні дисципліни викладати у закладах освіти можна, адже курси морального спрямування – не про релігію, хоча й повністю на неї спираються. Про це йдеться у сюжеті «Сніданок з 1+1».

У рамках цього курсу вивчаються саме етичні питання, які, можна сказати, перевірені роками, століттями. Наприклад, це етика відносин у родині, або етика спілкування між підлітками. У нас був також курс, який вивчався за бажанням батьків – він називався «Мусульманська етика», – розповів Юрій Кононенко, начальник управління шкільної освіти МОН.

Позиція профільного міністерства обурила співзасновницю громадської організації «Батьки SOS» Олену Парфьонову. На своїй сторінці у фейсбуці вона висловила свою незгоду з діями Міносвіти:

Пошукайте на сайті ІМЗО основи християнської етики, основи сім’ї, основи Біблії тощо і будете здивовані кількістю робочих зошитів, посібників – все це роками насаджувалось у школах, з абсолютним усвідомленням порушення Конституції України.  Але цього року у МОН пішли далі й просто звалили на голову батьків курси морального спрямування, а якщо вірити зверненню релігійної організації «Всеукраїнський Собор», то це – особисте доручення чинного керівника МОН та Кабміну.

Що буде наступним кроком – спалювання на вогнищі незгодних? Чи це частина концепції впровадження 4 класів церковноприходської освіти у рамках її реформування? Чи це, можливо, для збільшення ваги атестата?

На думку Парфьонової, з огляду на тенденції МОН, ніхто не здивується, якщо завтра очільники гарантуватимуть батькам впровадження у школах «мусульманської етики, етичних норм буддистів, або  атеїзм для маленьких».

Насправді мені здається, що МОН просто не знає, як виглядає цей курс. Насамперед це питання щодо дискримінації дітей інших віросповідань, – зазначила у «Сніданку 1+1» співзасновниця громадської організації «Батьки SOS».

Якщо проєкт Типової освітньої програми затвердять, за нею почнуть навчатися з вересня 2022 року.

Шановні освітяни! А що думаєте ви: чи потрібно впроваджувати в українських школах християнську етику як обов’язковий предмет і чому? Поділіться своїми міркування у коментарях.

УВАГА!

1-5 березня 2021 року «Всеосвіта» проводить безкоштовний онлайн-марафон для педагогів «Толерантна освіта – запорука здорового суспільства». В рамках марафону зокрема розглядатиметься й тема релігії у школах: «Релігія в освітніх закладах: як говорити про це з дітьми та чи говорити взагалі». Спікерка заходу Людмила Филипович, яка працює завідувачкою відділу філософії та історії релігії Інституту філософії, а також є докторкою філософських наук, детально розгляне це питання разом з учасниками.

Учасники марафону мають можливість отримати Сертифікат підвищення кваліфікації на 15 академічних годин (0,5 ЄКТС). 

Реєструйтеся тут: https://vseosvita.ua/marathon/tolerantna-osvita-zaporuka-zdorovoho-suspilstva-3.html