Особливості формування пізнавальної мотивації в дошкільному віці

Чим більше дитина включає органи чуття у пізнання, тим краще та ефективніше вона пізнає світ.

Психологиня Олена Черниш зазначає, що провідну роль в дошкільному віці відіграє мовлення.

У старшому дошкільному віці починають формуватись вольові якості, які є основою формування мотиваційної системи.

Спікерка виділяє основні типи мотивів: первинні (природні) та вторинні (ті, що ми набуваємо в процесі життєдіяльності). Вони відображені у формі переживань, відчуттів, якихось досягнень, захоплень, бажань, потреб.

Що ж таке “мотив” по суті? Це усвідомлена причина дій або вчинків.

Чим старша дитина, тим більш усвідомлено вона намагається взаємодіяти з дорослим або з ровесниками для того, щоб задовольнити ті потреби, які вона визначає для себе як актуальні.

Мотивація — це система мотивів, яка визначає конкретні форми поведінки та види діяльності. Ця система визначає, як дитина поводиться в тій чи іншій ситуації або діяльності.

Якщо дитина вмотивована на будь-яку діяльність — нам цю діяльність нескладно організувати.

Існують такі види мотивів:

• ігрові мотиви

• мотиви позитивного встановлення і збереження взаємин з дітьми та дорослими

• мотив отримання задоволення

• мотив спілкування

• мотив самоствердження

• мотив спільної діяльності з дорослими та ровесниками

• мотив досягнень

У ранньому молодшому дошкільному віці мотиви нестійкі. Малюки завжди вмотивовані своїми поточними бажаннями. Вони не планують свою діяльність, а діють під впливом ситуації, моменту та не усвідомлюють, що їх змушує діяти.

В середньому-старшому дошкільному віці дитина може пояснити, чому саме так вона діє.

Кожна нова дія має відповідати потребам і бажанням дитини, інакше ні про яку мотивацію мова не йде. Саме це визначає, чи буде дитина включена в ту чи іншу діяльність і як вона буде в ній почуватись.

Провідні види діяльності у дошкільників — це спілкування, предметна діяльність та гра.

Спілкування актуально впродовж всього вікового періоду.

Предметна діяльність актуальна для малюків у ранньому віці, але вона залишається актуальною і для дітей старшого дошкільного віку і для школярів, проте вже не має такої визначної ролі.

Починаючи з 3 років гра виступає провідною діяльністю для дошкільників.

Ланцюжок умов формування мотивації

1. Я стараюсь.

2. Це призводить до того, що в мене виходить.

3. Це переводить мене на наступний етап — приємний результат, який я отримую.

4. Це спонукає те, що я стараюсь.

Засоби для забезпечення роботи мотиваційної системи:

1. Піклування

2. Поділ великих задач на частини

3. Спільна діяльність

4. Маленьке заохочення (давати дітям маленькі стимули: наприклад, наклейки)

5. Дозування навантаження

6. Парадоксальні нагороди (замість покарання підтримати дитину)

7. Свобода вибору і справедливість

8. Ранжування мотивів (простежити захоплення дитини і мотивувати за допомогою них)

9. Позитивний образ садочку і школи

10. Пізнавальні розмови і розширення кругозору

Внутрішня та зовнішня мотивація

Внутрішня мотивація — це щире бажання займатись діяльністю. Тобто, у дитини вже є бажання задовольняти свою потребу самостійно.

Зовнішня мотивація — це похвала і приклад інших.

Також Олена Черниш зазначає, що варто звернути увагу на спостереження за дитиною під час прогулянок, адже саме вони дають можливість помічати деталі, змінні і постійні складові.

Для того, щоб дізнатись більше про особливості формування пізнавальної мотивації в дошкільному віці пропонуємо переглянути вебінар Олени Черниш за посиланням — https://vseosvita.ua/webinar/osoblivosti-formuvanna-piznavalnoi-motivacii-v-doskilnomu-vici-280.html