Частину земель в росії визнали історично українськими: що це означає та чому це важливий крок у гібридній війні?

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території російської федерації», у якому йдеться про національну ідентичність передусім на території рф, адже Дон, Кубань та інші південні та західні території належать саме Україні.

«Під росією» вони опинилися через збройну агресію, анексії та «розподіл» кордонів після визвольних змагань на початку ХХ століття. Реакція росії — паніка та сказ, адже це сильний удар у гібридній війні.  Указ №17/2024 оприлюднено на сайті ОПУ.

Що передбачає указ та чому він важливий?

В указі йдеться, що відтепер росія повинна дотримуватись міжнародних зобовʼязань та забезпечити, згідно з цим, права на здобуття освіти українською мовою та її вільне використання у громадянській, культурній, соціальній сфері. Адже таким чином підтримується історична справедливість до земель, які споконвіку населяли саме українці.

Історичними українськими землями визнали: Кубань, Стародубщину, Північну та Східну Слобожанщину в межах Краснодарського краю, Білгородська, Брянська, Курська та Ростовська області.

Окрім того, в указі констатується факт: росія роками знищує українську ідентичність, пригноблює українську культуру та порушує права та свободи. У звʼязку з цим Кабмін доручив розробити спеціальний план дій, що передбачає:

• Збирати факти та свідчення про злочини, вчинені проти українців, що проживають на території рф, історично населених етнічними українцями. Також збирати факти щодо примусової русифікації, політичних репресій та депортацій. Для цього планується створити окремий захисний центр.

• Робота з протидії російській дезінформації та пропаганді з історії та сьогодення українців у росії та всіх поневолених нею народів.

• Розвиток взаємодії та культурним обміном між українцями та поневоленими росією народами.

• Разом з Національною академією наук України забезпечити підготовку та поширення в Україні та світі матеріалів про історію українського державотворення, історичні звʼязки земель, де проживають етнічні українці з іншими державними утвореннями у різні історичні періоди.

• У навчальних програмах та підручниках має відбутися висвітлення правдивої історії етнічних українців та історично населених ними землях у межах московії.

Таким чином, вікова пропаганда, підміна понять та інші засоби гібридної війни рф проти України значно послабшають на фоні цього указу. Однак понад 300 років росіянці активно працювала над знищенням будь-яких згадок про історичну спадщину цих територій. Тому у нашому матеріалі ми це зараз згадаємо.

Золотого Тамерлана онучата голі

Погляньте на карту нижче. Так виглядало московитське царство у XVI столітті, ще до того, як Петро I «прорубав вікно в Європу». Можна побачити, що на Сході та південному Сході території сучасної росії належать Золотій Орді та ханству. А от Південь та Захід царства майже повністю належить черкесам.

Ще у XVII сторіччі «осічна чєрта», фактично південний кордон московщини проходив біля міста Тула за 200 км від москви, а українські слобідські полки, які дозволили москві видихнути від татарських набігів, ця вся територія була заселена українцями дуже далеко на Північ. Зараз, коли ми чуємо Брянська область, Орловська, Воронезька, Курська, Білгородська – це все землі, які були заселені насамперед українцями, — зауважує історик Олександр Палій.

У статті про Коляду та обрядові пісні ми вже згадували, що саме фольклор видає брехню росії на повну, адже на територіях, які сьогодні вони приписують собі та називають «історичною Руссю» навіть не чули про язичництво та перші християнські обряди. Вони зʼявилися вже набагато пізніше, коли їх з собою принесли словʼяни з заходу, тобто — українці.

У добу Гетьманщини та під час Національно-визвольної боротьби саме Козацька Січ намагалася повернути незалежність державі та відстояти кордони. На жаль, Переяслівські статті, пізніше також Батуринські та московитські постійно звужували спочатку незалежність, а потім й просту автономію України. У 1764 році кривава Катерина II остаточно заборонила гетьманство й з того моменту територію України обʼєднали в губернії.

Паралельно з тим значно посилюється й сумно звісний процес русифікації населення: книжки та підручники українською спочатку обмежують в друці, а потім й взагалі забороняють. Політика щодо українських селян зводилася лише до панщини та кріпосництва або ж рекрутства в армію. Жодного розвитку або ж підтримки культури та національної спадщини не відбувається, через що інтелігенція та освічені люди залишають країну, їдучи на захід, а усі інші просто не отримують можливості розвитку та освіти.

У противагу цьому у російській імперії починають розвивати літературу, театри, інші види мистецтва, а найголовніше — налагоджувати звʼязки з Європою, щоб замилити очі про «дружбу народів». Так на довгих 200 років українці втрачають власну національну ідентичність, вимушено зберігаючи її при великій таємниці.

Щойно росія хоче щось вкрасти, вона оголошує це сакральним, і починає усіх спамити своєю «історією», щоб забити людям баки, — зауважує історик Олександр Палій.

Як два дні в історії перекреслили усю брехню росії

Однак будь-якій брехні приходить колись край. Починається XX століття, Перша світова війна руйнує імперії та старий світ з імператорами та королями. Криваву імперію рве на шматки революціями та конфліктами всередині. Україна — не виключення. Вдало скориставшись шансом нарешті відвоювати собі свободу, формується Українська народна республіка, на чолі якої стає Михайло Грушевський.

22 січня 1918 році, у розпал збройної агресії московії щодо повернення собі захоплених територій (яке потім більшовики назвуть громадянською війною) УНР проголошує свою повну незалежність. А наступного року підписує Акт Злуки про обʼєднання Західноукраїнської народної республіки та Української народної республіки.

І знову увага на карту — ось такими були межі України на початку ХХ століття, саме у розпал національної боротьби. Як бачимо, до складу незалежної держави входить й Білгород, й Кубань та Дон. Зберігається мапа у музеї Михайла Грушевського у Львові.

Й хоча навалою людей росія витіснила тих, хто боровся за волю та незалежність держави, Акт Злуки та чотири Універсали, видані владою Української народної республіки, повністю підтверджують факт: росія прийшла не на територію, росія захопила землі, що вже були у складі іншої суверенної держави. Й почалася нова доба пропаганди, спрямованої на посилення тези про «один нарід», скріплений міфом про пролетарську революцію.

Як срср спотворив біографію Івана Франка

Борців за волю України називали націоналістами та додавали слово «буржуазний» для того, щоб підкреслити: вони боролися не за свободу, а підтримуючи царів, поміщиків та бідність серед населення. У таку пастку, зокрема, потрапив Іван Франко. Письменник та поет був активним борцем за волю, але він також виражав свою незгоду з соціальною нерівністю. Боротьба поета була направлена на відновлення прав українців не лише на території росії, але так само в Польщі, Угорщині та інших країнах, до складу яких входили розділені чужою рукою землі.

Онука Івана Франка, Зиновія, через тиск, тортури та нескінченні допити енкаведістів, була вимушена у 1952 році випустити брошуру «Иван Франко — непримиримый борец против украинского буржуазного национализма», яку публікували виключно російською мовою. Після цього вірші Івана Франка почали видавати, письменнику ставили памʼятники, зробили музей, а у 1962 році перейменували на його честь Станіславів (Івано-Франківськ).

Зиновія ФранкоАнна Франко

Проте, такий «дозвіл» на народну любов до майстра українського слова, був сухим та формальним, як пропаганда, яка відповідає лише за зовнішній вигляд. Й знову доказ: срср організовує столітній ювілей Івана Франка, на який не пускає його доньку Анну, що виїхала від червоного терору до Канади й вирішила не замовчувати про це.

росія продовжує гібридну війну проти України

Вже після 1925 року срср почали закріплювати кордони республік. Цікаво, що питання Кубані, Дону, Брянська, Білгорода та Курська навіть не обговорювались: росія в однобічному порядку визнала ці території своїми.

У 1991 році, після здобуття Незалежності України, кордони держави були визнані саме у тому вигляді, в якому країна входила до загарбницького срср. На той час Україна вирішила не висувати претензії щодо історичних українських земель.
Цікаво, що росія зробила зовсім по-іншому, влаштувавши демократичну кризу, адже ще 12 років Україна та рф існували без затвердженого договору про кордони.

Лише у 2003 році рф погодилася підписати відповідний документ, але за угодою про «демілітаризацію» та демаркацію кордонів. Процес затягнувся до 2004 року, а у 2003 стався відомий сьогодні (а тоді не дуже акцентований у владі) конфлікт біля острова Тузла у Керченській протоці. Хоча після консультацій наша влада заявила, що острів визнали українською власністю, російський МЗС повідомив, що «статус острова є невизначеним». І от цікавий факт: кордони України були визнані лише сушею від білорусі до Азовського моря, а от морський кордон встановлено не було. Саме цей факт росія використала під час анексії Криму 2014 року.

Минуло 8 років й риторика росії знову повернулася до імперських позицій: «росіяни та українці — один народ», а Україна — це малоросія. Це можна побачити й в риториці колишнього президента росії дмитра мєдвєдєва:

Окрім того, варто зазирнути й в риторику іншого поста мєдвєдєва, де той чітко заявляє, що допоки існує незалежна Україна, вона буде «небезпечною для її жителів». Тримати одну руку на кнопці пуску ракет, щоб постійно вбивати українців, а іншою продовжувати красти національну культуру — це портрет, відповідний сьогоденню.