Нещодавно фейсбук підірвав пост-роздум однієї мами про те, що дітям в школі забороняють бігати коридорами школи. За словами жінки, її донька ще з дитсадочку мріяла про те, аби хутчіше стати школяркою. Але запал малої швидко згас.
«Не питай мене про школу»
Чергові ловлять в коридорах тих, хто бігає і приводять до класу. А потім ставлять їх біля дошки... а мені дуже хочеться бігати, але соромно стояти біля дошки, – неохоче зізналася матері донька.
Питання виявилося дуже складним і неоднозначним. Мати переконана – діти, які нещодавно були в дитячому садочку, просто фізично потребують руху. Адже першачки п'ять годин знаходяться в школі, тож на перерві мусять виплеснути енергію.
Про те, що обмеженість рухливості дітей, навіть під час перерви, може стати причиною багатьох хронічних захворювань, підтверджують і у Всесвітній організації охорони здоров’я.
Чим молодша дитина, тим більше часу вона має бути активна. В іншому разі – весь вільний час на перерві вона проводитиме за гаджетами, мультиками й іграми. З 5 до 17 років щонайменше годину на день треба робити аеробні вправи (бігати, стрибати, кататися на велосипеді), і тричі на тиждень займатися особливо інтенсивно.
Відповідальність за дитину – на вчителеві
Але з іншого боку, бігаючи без нагляду по коридорах, дитина може травмуватися. А відповідати за це буде, звісно, вчитель.
Щойно дитина переступить поріг школи, класний керівник відповідає за її здоров’я. У нас, наприклад були випадки, коли дитина, бігаючи коридором, отримувала травму. Можете лише уявити, які у класного керівника потім були проблеми. Жоден вчитель не хоче, аби його звільнили, – розповідає викладач української мови та літератури Аліна Гладкова.
Вчителька додає – у спеціалізованій школі, де вона працює, проблеми активності дітей взагалі не існує. Тут навантаження набагато серйозніше. Бігати немає коли. А якщо й з’являється час, діти бігають лише під наглядом вчителя.
Емоційне напруження переростає в агресію
А от психологи стверджують, що обмеження свободи особистості в будь-якій формі – це насильство. Звужуючи свободу дітей, ми ризикуємо виховати слабких, заляканих та легко керованих людей, яким буде дуже важко самореалізуватися та досягти успіхів.
Для вчителів, батьків та держави дуже зручно поставити всіх дітей в один рядок, змусити бути слухняними та зручними. З одного боку, це дозволяє дитині краще зрозуміти правила у суспільстві, але водночас може призвести до почуття провини і страху, від якого потім людина страждатиме все життя, – говорить психолог Олег Новіков.
Окрім того, – додає фахівець, – сидіння на одному місці протягом уроку дуже сильно втомлює дитину і створює напруження, яке вона намагається скинути на перерві. А коли вчитель, замість того, аби допомогти, забороняє бігати і стрибати, це напруження посилюється і переростає в агресію до інших дітей.
Не забирайте у дітей дитинства
Втім, на думку матері Тетяни, найкращий вихід – облаштувати в школах для дітей місця активного відпочинку.
Наприклад, як це зробила одна зі шкіл на Рівненщині, де влаштовують «цікаві перерви». Тут обладнали інтерактивну підлогу, настільні столи для гри в теніс та аерохокей. Але у більшості шкіл цього немає. Єдиним місцем, де дитина може емоційно перезарядитися між уроками, залишаються коридори.
Почувши думку учителів, учнів, батьків я зрозуміла, що не потрібно шукати винних. Треба зробити свою школу комфортною для людей. Тому не маю наміру налаштовувати проти себе школу, адже так не буде покращення, – сказала Тетяна журналістам.
Так, активність у дітей буває різна. Одні діти можуть спокійно ходити, гратися, спілкуватися. А деякі – значно активніші. Останні потребують особливої уваги. Вони не можуть досидіти до кінця уроку, їм треба постійно кудись бігти. Або в їдальню, або за дівчинкою, яка сподобалася. Тож, можливо, варто краще прислухатися до дитини?
Як ви вважаєте?
Вас також може зацікавити: Вчителя у школі довели до гіпертонії
Користувач:
Інна Мороз