Техніки релаксації для педагогів: як швидко розслабитись та відновитись

Робота вихователів і вчителів з дітьми наповнена радістю і багатьма щирими моментами: вихованці та учні завжди правдиво показують свої емоції, вони люблять ділитись подарунками, обійматися і чути слова підтримки. Попри позитивні аспекти в роботі вихователя і вчителя їм часто доводиться стикатися з агресивною поведінкою дітей і їхніх батьків. То що ж робити педагогам і вихователям? Як накопичувати всі радості, що дає їм робота і якомога менше перейматись через неприємності, яких неможливо уникнути?

Саме такій темі, відновленню психоемоційного стану, був присвячений вчорашній вебінар, спікеркою якого стала Олена Литвиненко.

ОЛЕНА ЛИТВИНЕНКО 
кандидатка психологічних наук і доцентка кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка, когнітивно-поведінкова психотерапевтиня. 

Що ж таке психоемоційне благополуччя, чим відрізняється егоїзм від турботи про себе і які техніки та прийоми допоможуть розслабитись і переключити увагу на щось позитивне? Секрети пані Олени вже у підготовленому нами матеріалі.

Для початку необхідно розглянути поняття психоемоційного добробуту, яке складається з двох частин:

Психологічне благополуччя – це:

• Розуміння своїх потреб та своєчасне їх задоволення;
• Можливість займатись улюбленими справами;
• Відчуття контролю над подіями власного життя.

Емоційне благополуччя – це:

• Розуміння своїх емоцій та вміння конструктивно їх виражати;
• Здатність до співчуття та співпереживання;
• Теплі емоційні стосунки з іншими.

Існує теорія базових емоцій, а саме: радість, подив, відраза, страх, смуток, гнів, інтерес, сором, презирство, провина. До позитивних емоцій можна віднести лише радість; до біполярних – інтерес і здивування; до негативних – усі інші.

Кожна з емоцій для чогось потрібна і є важливою у свій час: злість – щоб відстоювати власні кордони; провина – усвідомлення власних помилок, можливість вибачитись перед близькою людиною; страх – оберігає від небезпек у житті тощо.

Щоразу, коли ви відчуваєте переживання, спробуйте зрозуміти, шо це, як це усвідомити і назвати. Варто не лише розпізнавати емоції, але й називати вголос.

Як працює наше світосприйняття

Якщо з людиною трапляється певна подія в житті, вона починає її осмислювати (оцінювати ситуацію). Але думки про ту чи іншу ситуацію не завжди можуть бути усвідомленими.

Уявімо три життєві ситуації:

№1. Опис ситуації: Ви посварились з колегою. Вона була роздратованою і накричала на вас.

Думки, які можуть виникнути: колега мене ненавидить і робить все, щоб мені накапостити.

Фізіологічні прояви: прискорене серцебиття, почервоніння обличчя (або, навпаки, може стати блідим), потіння долонь. 

Емоції: роздратування, злість, смуток. 

Поведінка: якщо ви думаєте, що ваша колега до вас погано ставиться, ви можете захищатись (агресивно відповідати); засмутиись і намагатись уникати колегу (не з’ясувавши ситуацію і тримати образу).

№2. Опис ситуації: під час спілкування з колегою ви помічаєте, що вона стає роздратованою і провокативно себе поводить.

Думки, які можуть виникнути: напевно на уроці хтось з їучнів її сильно розхвилював або, можливо, в колеги трапилось щось вдома.

Фізіологічний стань: майже не змінюється.

Емоції: співчуття, співпереживання, інтерес (з’ясування причин поведінки).

Поведінка: ви не станете ображати свою колегу чи поводитись так само агресивно, як вона. Будете спокійні. 

№3. Опис ситуації: колега підходить з пропозицією замінити вас на уроці, бо ви втомлено виглядаєте.

Думки, які можуть виникнути: вона хоче показати, що я немічна і нічого не можу досягти; колега хоче вислужитись перед адміністрацією тощо. 

Емоції: образа, злість. 

Поведінка: негативна. 

Та все може статитись навпаки: після того, як колега запропонує вам допомогу, ви відчуєте радість і вдячність. Вам захочеться також проявити турботу до своєї колеги. 

Отже, у будь-якій життєвій ситуації є 4 аспекти. Які впливають на наше світосприйняття: думки, фізіологія, емоції і поведінка.

Дистанціювання від негативних думок

Як змусити себе полишити негативні думки та радіти життю:

1. Розпізнати думку і назвати її (з усмішкою, якщо це можливо)
2. Нагадати собі, що це некорисно
3. «Відпустити» думку
4. Переключити увагу на щось корисне
5. Повторювати знову і знову, коли некорисні думки повертатимуться

Ще більше корисних порад і рекомендацій ви зможете отримати після перегляду вебінару Олени Литвиненко. Перегляд відео – безкоштовний! 

Вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/tehniki-relaksacii-dla-pedagogiv-ak-svidko-rozslabitis-ta-vidnovitis-132.html

Звертаємо вашу увагу, що сертифікат від «Всеосвіти» відповідає державним вимогам – згідно з п. 13 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800. Сертифікат може бути зарахований вам у підвищення кваліфікації! 

#вебінар #психологія #психолог #техніка #думки #емоції #вчитель #вихователь