Останніми тижнями в Україні знову піднялась хвиля фальшивих повідомлень про мінування різноманітних об'єктів – станцій метро, торговельних центрів, державних установ. Також почастішали випадки «мінування» шкіл.
Дехто ставиться до подібних повідомлень, як до недолугих «жартів», проте поліція чи підрозділи служби змушені реагувати на кожен виклик з усією відповідальністю та серйозністю.
Ми не можемо ігнорувати повідомлення про мінування. Неважливо, з якої території цей дзвінок надходить, це безпека і життя людей, і ми все повинні перевіряти, – коментує Оксана Блищик, керівниця управління комунікації Нацполіції.
За її словами, бувають випадки, коли з однією й тією самою погрозою надходять десятки листів з різних адрес, і хоча правоохоронці підозрюють, що це фейк, все одно мають перевіряти об'єкти.
Подібна ситуація унеможливлює системний та якісний освітній процес, кажуть освітяни.
Так, днями у Києві «замінували» близько 40 шкіл, у деяких містах України через схожі масові повідомлення школярів перевели на дистанційне навчання. Зокрема, міська влада Миколаєва та Черкас рекомендувала закладам освіти працювати в онлайн-режимі. І це триває з 12 січня.
Таке рішення викликало у громадян неоднозначну реакцію. Одні звинувачують поліцію у бездіяльності, інші ж називають подібні дії «видуманою маніпуляцією».
Знервованість батьків можна пояснити нерозумінням чи несприйняттям серйозності ситуації, що складається. Але у будь-якому разі ми маємо усвідомлювати, що від злагоджених дій освітян, правоохоронних органів і служб із надзвичайних ситуацій залежить життя наших дітей і громадян.
До того ж часом повідомлення про загрозу терористичного акту у закладах освіти мають підстави. Так, наприкінці минулого року повідомлення СБУ про запобігання терористичного акту в одному з коледжів свідчить про те, що в Україні можливі такі випадки.
Тому під час оголошення команди про евакуацію з закладів освіти та установ системи освіти треба:
визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший строк;
ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;
виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі.
Ресурсний центр прав дитини у посібнику «Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів» пропонує такі правила евакуації:
Правила евакуації для дітей:
Не говори – щоб чути вчителя.
Не біжи – щоб не постраждати.
Не штовхайся – щоб не постраждали інші.
Не повертайся – щоб залишатися в безпеці.

Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та у разі потреби допомогти іншим дітям евакуюватися. Після прибуття до безпечної зони – не розходитися і залишатися разом із класом.
Правила евакуації для педагогів:
Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або уповноважена особа.
Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня безпека та правила евакуації: не говори; не біжи; не штовхайся; не повертайся.
Закрийте двері та вікна.
Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
Під час евакуації радять об’єднувати два класи, і під час переміщення один вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
Незадоволеним освітянам і деяким батькам варто пам’ятати відоме прислів’я: «Попереджений – значить озброєний».
Фотоматеріали: lajulia19 / Shutterstock.com
Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Зберігайте спокій: поради психолога щодо повідомлень про «замінування»
Користувач:
Нікішина Тетяна Олександрівна