Якщо сказати вчителям: «давайте вживати шкільний сленг», – багато вчителів обуряться, сперечатимуться, позаяк подумають про мало не позацензурні вислови.
Насправді сленг – значно ширше поняття. Скажімо, спитайте себе: хіба ви ніколи не казали «контрольна» чи «самостійна», не додавши слова «робота», перетворивши прикметник на іменник?
А тепер зважте: подібний вжиток означення без означуваного – це якраз вислів шкільного сленгу, а ніяк не офіційного словника літературної мови.
Загальновживаним школярами сленгом з мало не столітнім стажем є:
Доволі часто і ці слова вживаються самими вчителями.
Скільки існує мова, стільки ж існує і сленг. Будь-яка мова не статична, вона постійно змінюється. Кожному очевидно, що сучасна італійська мова утворилася з високої латини саме шляхом сленгового словотвору – і значно меншою мірою шляхом запозичень і діалектизмів.
Власне, те саме стосується кожної мови – і слова «завуч» та «вуз» є типовим прикладом перетворення сленгової лексики на норму.
Також у нас на очах деякі назви торгових марок спершу стали сленговими словами, а потім і словниковими – «ксерокс» замість «копіювальна машина», «памперс» замість «підгузок». А всім відома назва сервісу Blablacar починається з відверто сленгового обороту bla-bla-bla, який означає «багато говорити».
Політологічна термінологія «вата», «ватники», «шароварництво» – це теж сучасний сленг, що швидко прямує у словник.
Слова «фейк», «постити», «аватарка», «баг», «блог», «загуглити», «зафрендити», «діггер», «лузер», «олдовий» «фоловер» та інші англіцизми вже кільканадцять років як надійно увійшли у повсякденну мову – і немає сумнівів, що незабаром ці сленгові слова стануть словниковою нормою. Так само як нею чверть століття тому стали «файл» чи «слоган».
Надпопулярні слова «крутий» і «круто», «прикол» та похідні від нього теж безсумнівно підійшли впритул до перетворення на літературну норму.
А колишній прикметник «місячні» з пропуском означуваного ним іменника «виділення» на таку норму вже й перетворився. Заодно це слово стало іменником. А принагідно витіснило з живої мови всі інші свої синоніми та евфемізми.
Щоцікаво, доля сленгових слів та виразів неоднакова. Одні з них, як ми показали, переходять у загальновживану мову. Інші існують лише якийсь час разом зі своїми носіями, а потім забуваються навіть ними.
Наприклад, «аська» (ICQ), «маг» (магнітофон) майже відмерли з утратою популярності самими цима явищами. А слова «кул», «чайник» (недосвідчений, новачок), «КГ/АМ» чи «йо-ма-йо» чомусь самі по собі вживаються зараз в українській мові у сотні разів рідше, аніж на межі 1990-х-2000-х.
І, нарешті, є слова й вирази, що так і залишаються сленговими протягом тривалого часу, але ніколи повністю не переходять в загальновживану мову. Наприклад, загальновідомі «баян», «ботан», «відос», «зависати», «глюки», «кайфувати», «класний», «кльовий», «лабати», «лям» і «лярд», «морозитись», «облом», «стібатися», «стрьомно», «стопудово», «тусуватися», «фіг» та численні похідні від нього, «чувак», «шарити».
Читайте також: Розповідь про місячні й ПМС у школі: як це подати учням
Користувач:
Наливайко Анастасія Юріївна