Що відбувається з відкритим ринком підвищення кваліфікації

Підвищення кваліфікації (далі – ПК) – це обов'язкова частина професійного життя вчителя, яка дає можливість розширювати й поглиблювати раніше здобуті професійні знання й уміння, яка повинна надихати педагога та давати ресурс для нових звершень. Однак інколи педагоги стикаються з тим, що ПК стає більше проблемою, ніж способом прокачати свої професійні навички.

Довідково:

• Відповідно до ч. 2, ст. 54 та ч. 6 ст. 18 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон № 2145) кожен педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень та педагогічну майстерність, підвищувати кваліфікацію.

• Загальний обсяг підвищення кваліфікації вчителя не може бути меншим за 150 годин на п’ять років (пункт 16 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ № 800 від 21 серпня 2019 р. (далі – Порядок № 800)).

• Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі - суб’єкти підвищення кваліфікації) (пункт 7 Порядку № 800).

• Відповідно до п. 8 ст. 78 Закону № 2145 передбачено, що підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до зазначених пунктів кожен вчитель має свободу вибору, де проходити ПК державним коштом. Крім цього, на можливості підвищення кваліфікації у приватних суб’єктів підвищення кваліфікації акцентувало і МОН України у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО.  Однак, як зазначають у «НУШ»:

Кошти є, а вибору, де підвищувати кваліфікацію вчителям, – немає. Кошти освітньої субвенції виділені у такий спосіб, що, фактично, йдуть на утримання обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (далі – ОІППО).

Чому кошти часто не надходять до ЗЗСО й чому не забезпечується оплата за послуги суб’єктів підвищення кваліфікації?

Як зазначає освітній омбудсмен Сергій Горбачов, у видатках #МОН у 2020 році були закладені кошти на підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Але у бюджетних програмах обласних департаментів освіти ці кошти не завжди відображаються, або й зовсім не передбачені.

Крім того, ці кошти закладені за програмою 1120 Підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів закладами післядипломної освіти (згідно з Програмною класифікацією видатків та кредитування місцевого бюджету, затвердженою Наказом Мінфіну від 20.09.2017 № 793). Тобто закласти за програмою кошти на підвищення кваліфікації в інших суб’єктів не можна – треба змінювати назву бюджетної програми.

З огляду на проблеми, про які йдеться вище, зрозуміло, що механізм фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників приватними суб’єктами законодавчо врегульовано, але насправді він не функціонує та не є ефективним. Адже через те, що процедура закладання коштів на підвищення кваліфікації педагогічних працівників ускладнена, вона не працює належно та не є гарантією компенсації відповідних коштів. Тому частина педагогічних працівників змушені, на вимогу керівництва закладу освіти, проходити підвищення кваліфікації власним коштом або, як і раніше, в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО).

Звичайно ж, засновникам та керівникам закладів освіти легше йти протореними шляхами та обирати ІППО для проходження  ПК бюджетним коштом. Однак є заклади освіти, відкриті новим перспективам.

Що робити вчителю/школі, якщо управління освітою каже: «Підвищуйте кваліфікацію виключно в ІППО», або виділяють кошти лише під певну організацію?

Освітній омбудсмен рекомендує перевести усну комунікацію у письмову, написати до управління або відділу освіти запит: у яких саме суб’єктів підвищення кваліфікації педагоги визначеного закладу освіти мають право підвищувати кваліфікацію, скільки коштів закладено в бюджеті тощо?

Якщо відповідь на запит не надають або виникають інші проблеми, варто подавати скаргу до освітнього омбудсмена.

Щоб надати ЗЗСО прозорі та вигідні умови підвищення кваліфікації, з початку 2020 року «Всеосвіта» почала діяти в рамках надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації бюджетним коштом.

Спираючись на Закон № 2145, Порядок № 800 та Методичних рекомендацій МОН, «Всеосвіта» розробила чіткий механізм укладання договорів про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на кожен рік.

Крім цього, форма договору була розроблена юридичним відділом ТОВ «Всеосвіта» з урахуванням відповідних рекомендацій МОН та вимог Державного казначейства України.

За цими договорами «Всеосвіта» зобов’язується надати педагогічним працівникам освітні послуги з підвищення кваліфікації за програмами підвищення кваліфікації, розміщених на вебсайті.

Обов’язковою умовою та підставою для укладення договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації ТОВ «Всеосвіта» бюджетним коштом є обрання курсів та вебінарів https://vseosvita.ua/course, https://vseosvita.ua/webinar і включення їх до плану підвищення кваліфікації вашого закладу освіти. Включити їх можна в будь-який час, оскільки Порядок допускає можливість зміни плану підвищення кваліфікації протягом року (пункт 19 Порядку).

Отже, колеги, запрошуємо вас пройти підвищення кваліфікації на порталі «Всеосвіта». З нетерпінням чекатимемо на вас!

З будь-яких питань, пов’язаних з підвищенням кваліфікації, ви завжди можете звернутись до нашого юридичного відділу на електронну адресу: urviddil@vseosvita.ua або  за посиланням https://vseosvita.ua/group/director, натиснувши на клавішу «Хочу отримати додаткову інформацію».

Вас також може зацікавити:
Проєкт «П’ять кроків до співпраці з ТОВ «Всеосвіта» у сфері підвищення кваліфікації».
Підвищення кваліфікації за бюджетні кошти. Досвід «Всеосвіти»