У вчителів відсутні додаткові компетенції для роботи з дітьми з ООП: результати дослідження

Також у дослідженні йдеться, що не всі директори шкіл обізнані в нормативно-правовій базі організації інклюзивного навчання.

Потрібна спеціальна підготовка вчителів до інклюзії, адже у них часто відсутні додаткові компетенції для роботи з дітьми з ООП. А от директори шкіл потребують більшого інформування щодо наявної нормативно-правової бази організації інклюзивного навчання в закладі освіти. Про це йдеться у дослідженні якості інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, опублікованому на офіційному порталі Міністерства освіти і науки України.

Директори шкіл потребують більшого інформування з таких аспектів:

введення посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога) за наявності навантаження не менш ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень;
Наказ МОН від 01.02.2018 №90 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки від 06 грудня 2010 року № 1205».
використання субвенції для учнів з ООП. Механізм надходження і використання субвенції, фінансова звітність і відповідальність, зокрема за закупівлю обладнання для учнів з ООП для групової активності;
Постанова КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88 «Про затвердження Порядку та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами».
розробка посадових вимог (обов’язків) для вчителів інклюзивних класів і асистентів учителів.
Лист Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2020 р. № 1/9-495 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

Один з респондентів висловив прохання, щоб роз’яснення, які надаються МОН в індивідуальному порядку окремим суб'єктам організації інклюзивного навчання, офіційно публікувалися та були доступні на офіційних вебресурсах, – зазначено у дослідженні.

Також у дослідженні йдеться і про інші чинники, які впливають на організацію якісного інклюзивного навчання. Серед них виокремлено ті, які були озвучені більшістю респондентів:

Нормативно-правове регулювання і процедури. Цей чинник є визначальним для директорів шкіл.
Один із респондентів, директор школи, зазначив, що перш за все, це ті документи та правова база, якими повинен володіти кожен директор, незалежно від того, є в нього зараз інклюзія чи немає.
Кадровий потенціал. В контексті кадрів, які забезпечують інклюзивне навчання, окремим важливим чинником виступає злагоджена робота команди супроводу.
Один з опитаних директорів шкіл зазначив, що основна цінність у впровадженні інклюзивної освіти – це вчитель. Вчитель, який любить такого учня, який до нього добре відноситься, який постійно знаходиться в пошуку, особливо для дітей з розладом аутичного спектра.
Підготовка вчителів, у яких часто відсутні додаткові компетенції для роботи з дітьми з ООП. Цей фактор є одним із пріоритетних для вчителів. Так опитана освітянка наголосила, що вчителі не мають дефектологічної освіти.
Готовність адміністрації (директора) до впровадження інклюзивного навчання у закладі. Опитані зазначили, що якщо до інклюзії готовий директор закладу освіти, то він знайде слова і переконання для всього педагогічного колективу. Цей фактор є спільним і для представників ІРЦ.
Просвіта батьків дітей з ООП і налагодження з ними комунікації. Вчителі наполягають на необхідності налагодження комунікації щодо інклюзивного навчання як всередині закладів освіти, так і з батьками.
Опитані вчителі зазначили, що наразі у багатьох закладах освіти комунікація між педагогічним складом і адміністрацією, в тому числі й батьками, на низькому рівні.
Матеріально-технічна база школи і можливості залучення фінансування для організації інклюзивного навчання. У деяких регіонах, за словами одного з опитаних директорів, не розроблено й абсолютно немає системи, яка б забезпечила інклюзивне навчання в школах згідно з тими канонами, які мають бути.
Цей самий чинник називали і вчителі, і асистенти вчителів, які у щоденній роботі стикаються з браком ресурсів для роботи з учнями з ООП (наприклад, відсутність ресурсної кімнати, простору для усамітнення дитини, роздаткових матеріалів або техніки).

Також у дослідженні йдеться, що в Україні станом на 1 січня 2021 року в інклюзивних класах навчається 25 078 учнів. Ця кількість майже в 10 разів перевищує дані п'ятирічної давнини. Загалом у школах створено 18 687 інклюзивних класів. У 2020 -2021 навчальному році майже 43 % від загальної кількості шкіл організували інклюзивне навчання. Тобто майже кожна друга школа в Україні навчає дітей з особливими освітніми потребами.

Зазначимо, що вже 10 квітня на платформі «Всеосвіта» відбудеться Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Освітній практикум: безбар'єрне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами»