«ОАСК майже рок-зірка серед судів»: Телебачення Торонто про скандальне питання українського правопису

28 січня 2021 року окружний адміністративний суд міста Києва скасував новий український #правопис. Судді визнали недійсною постанову уряду, яка ухвалила нову редакцію правопису. Чому скасування постанови насправді не впливає на безпосереднє впровадження нових правил. Експертною думкою на своєму ютуб-каналі поділилися журналісти Телебачення Торонто.

ОАСК майже рок-зірка серед судів. У його списку є: визнання націоналізації Приватбанку незаконною, «бикування» перейменування Української православної церкви Московського патріархату, яка мала внести у свою назву згадку про зв’язок з Росією і, навіть, скасування заборони на показ серіалу «Свати». Цілком закономірно, що молотку цього суду належить рішення щодо правопису, - зазначило медіа.

Ведуча Олександра Гонтар нагадала, що проти «Атен», «проєкту» та «Ироду» постала херсонська школярка та її мати, заручившись підтримкою громадської організації «Правова держава». Очільник ГО Ростислав Кравець у своїх коментарях пустився у міфотворчість, мовляв, станом на сьогодні фактично не було оприлюднено жодних проєктів цього правопису. І взагалі, мова – це живий організм, вона повинна розвиватися, а новою версією правопису українців чомусь намагаються повернути на 100 років назад. 

Незалежну мультимедійну корпорацію ця позиція обурила:

Цікаво, коли це новий правопис приховували від суспільства? З 1928 року, коли цей варіант  правопису визнали націоналістичним і скасували. Чи у 2018 році, коли виставили на обговорення і зібрали понад три тисячі пропозицій, зауважень та коментарів. Тільки не кажіть Ростиславу Кравцю, що фемінітиви існували й раніше, а нова редакція правопису лише унормувала їхнє вживання.

Найважливіше, що постанова Кабміну щодо нового українського правопису має символічне значення, бо правопис затверджує Національна академія наук України та Міносвіти. Так, #ОАСК скасував постанову, яка насправді  не впливає на безпосереднє впровадження мовних правил. За словами співголови Комісії з питань правопису Максима Стріхи, рішення суду оскаржувати не потрібно:

Рішення урядове свого часу було ухвалене на підставі спільно ухваленого рішення президії НАН України та колегії #МОН. Ці рішення були ухвалені на підставі одноголосного рішення правописної комісії, яка об’єднала всіх без винятку провідних українських лінгвістів. А це рішення виникло на базі трирічної роботи та громадського обговорення під час якого надійшло приблизно 600 різних звернень, які містили 3000 пропозицій. Отже, рішення президії Академії наук і колегії МОН є чинними, їх ніхто не оскаржував.

Мовознавець додав, що суд не може скасувати волю лінгвістичної спільноти, правописної комісії, колегії МОН, власне, ніхто їх і не підважував. А юридичний вихід з цієї колізії – не оскаржувати ці суди. Зараз згідно з новим законодавством створено новий орган – це Комісія зі стандартів державної української мови. Вона могла б зібратися і підтвердити своїм рішенням чинність рішення президії НАН і колегії МОН, ухваленого одноголосно ще 21 жовтня 2018 року. Тоді всі юридичні питання будуть зняті.

Нагадаємо, у Мін'юсті заявили, що рішення буде оскаржено.

Читайте також: Питання редакції українського правопису: заява Нацкомісії зі стандартів державної мови