Правда чи фейк? Ось у чому питання

Фейкові новини заполонили весь інтернет. Та чи можливо серед інформаційного потоку знайти реально правдиві новини? Корисні поради для кожного вчителя.

В інформаційну добу кожній людині потрібно володіти медіаграмотністю, щоб вміти відрізняти неправдиві чутки, фейкові новини та загалом інформацію, яка миттєво поширюється у соціальних мережах та інших ресурсах. Дослідження вчених Стенфордського університету підтвердило той факт, що близько 82% школярів середньої школи не можуть відрізнити правдиві новини від фейкових. Інші 80% припустили, що фотографії без посилань або без джерел є доказом неправдивого твердження.

На думку професора і одного з авторів дослідження Сема Вінебурга (анг. Sam Wineburg), опитування проводились з метою допомогти вчителям і викладачам використати отримані результати досліджень для того, аби покращити навички учнів та студентів розуміти різницю між справжнім та спонсорованим або фейковим контентом. Тож у який спосіб вчителі можуть допомогти учням навчитись оцінювати джерела? Цікавими порадами та ідеями поділилась американська вчителька Кімберлі Моран, а ми, своєю чергою, ділимося з вами.

З’ясуйте, що таке фейкові новини

Поділіть учнів на невеликі групи і попросіть їх обговорити такі запитання:

Що таке фейкові новини?
За якими ознаками можна розпізнати неправдиві новини?
Ви коли-небудь вірили фейковим новинам? Коли і навіщо?
Що трапиться, якщо ми не зможемо розповісти реальні новини?

Перевіряйте факти

Знайдіть на просторах інтернету будь-які новини або біографії видатних особистостей і попросіть дітей перевірити правдивість зазначеної інформації. До прикладу, ви знайшли ресурс, на якому опубліковані біографічні відомості Ліни Костенки. Чи справді українська поетеса народилась 19 березня 1930 року? Чи є вона автором роману «Маруся Чурай» і т.д.?

Якщо учні знайшли неправдиві біографічні факти на інших сайтах, обговоріть це з ними. В Україні існують ініціативи з фактчекінгу (перевірка фактів). Це ресурс StopFake.org, який функціонує 13 мовами та VoxCheck на якому можна перевірити твердження українських політиків.

Покажіть учням, як потрібно правильно перевіряти інформацію

Попросіть учнів перевірити знайдену інформацію про Ліну Костенко на більш надійному ресурсі. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.

Після пошукової роботи обговоріть такі запитання:

Як ви розумієте, що певне джерело є надійним? Чи є способи це перевірити?

До прикладу, перевірте публікацію або знайдіть її автора, переконайтесь, що це підтверджені джерела, знайдіть означення термінів, які використовуються в матеріалі, перевірте, чи не відредаговані фотографії/зображення або такі, що зроблені у фотошопі.

Чи можете ви вірити у все, що пише надійне джерело? Обґрунтуйте свою відповідь.
Чи може надійне джерело бути упередженим?

Вивчайте з дітьми професійну лексику

Для вивчення професійної лексики можна використовувати спеціальні галузеві словники. Це допоможе учням впевненіше себе почувати і вміти відстоювати свою позицію. До того ж завжди корисно поповнювати словниковий запас новими словами, адже так ви зможете апелювати ними у бесіді до співрозмовника.

В Україні існує «МедіаДрайвер» – мультимедійний онлайн-посібник, який містить текстову інформацію про різні типи медіа, інфографіки, відео та навіть мультики.

З’ясуйте, як зображення та заголовки впливають на сприйняття новини

Не секрет, що яскраві зображення і кричущі заголовки привертають увагу. До того ж новини із провокаційними заголовками поширюються набагато швидше.

Фотофейк найбільш поширений і водночас легкий для спростування тип фейків. Для його розпізнання є кілька способів. Один з них – використання браузера Google Chrome. Вам достатньо лише натиснути на підозріле зображення правою кнопкою миші і вибрати пункт „Знайти це зображення в Google”. Однак, зверніть увагу, що такі самі дії не спрацюють з відео.

Допоможіть учням визначити різні види фейкових новин

Ваші учні мабуть не раз стикалися із новинами, які не піддаються логічному поясненню, або такі, які стимулюють натиснути на експресивний заголовок і дізнатись, що ж там написано. Усе це різновид фейкових новин, з якими варто ознайомитися для подальшого уникнення.

На просторах інтернету знайдіть і обговоріть такі новини:

сатира – сатиричні новини (частково вигадані або такі, що не сприймаються серйозно;
клікбейт – заманливе гіперпосилання на веб-сайті, що заохочує людей прочитати запропоноване. Часто оплачується рекламодавцем або приносить дохід залежно від кількості кліків;
вузькопрофільні новини (до прикладу, новини про політичні партії);
джинса (наголос на останній склад; замовний або рекламний матеріал). Найчастіше такі новини використовуються у передвиборній гонці або про конкретного політичного діяча і його так би мовити досягнення.

Упереджені новини

Упереджені новини створюються для того, аби переконати людей в інакшій думці. Це однобічне трактування інформації та особиста інтерпретація подій. Професійні та чесні журналісти повинні висвітлювати події без оцінок, або ж оцінювати з різних боків.

Більше практичних навичок ви зможете отримати після перегляду вебінару на тему “Практичні поради для використання медіа-ресурсів під час вивчення програмного матеріалу”. Досвідчена спікерка Дар'я Демчук-Маригіна розповідає про використання медіа-ресурсів під час вивчення матеріалу.