12 березня розпочався тривалий карантин, під час якого заклади освіти змушені були зачинитися та організувати дистанційне навчання. Однак, не всі виявилися готовими до нових реалій: певній частині педагогам довелося опановувати нові ресурси та миттєво підвищувати цифрову компетентність, батькам – більше часу присвячувати дитині та її процесу навчання, учням – вчитися дисципліні та виконувати чималі обсяги домашнього завдання. І, як відомо, не всі діти під час карантину мали доступ до освіти.
З метою дослідження ситуації з організацією дистанційного навчання, з'ясування проблем, які виникли у дітей та батьків – Служба освітнього омбудсмена з 8 до 13 квітня провела онлайн-опитування батьків дітей, які навчаються у закладах загальної середньої освіти.
Важливо зазначити, що опитування не є репрезентативним у сенсі соціологічного наукового дослідження. Це орієнтовна модель проблем, з якими учні та їхні батьки зіткнулися під час карантину.
Детальніше про результати опитування та його значення в системі освіти розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов під час онлайн-конференції “Очікування та перспективи освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році”.
За його словами, результати опитування мають велике значення, бо вони формують стратегію розвитку і дій всіх освітян у ці складні часи. Які ж висновки можна зробити?
Передусім, варто зазначити, що 85,1% дітей продовжили навчання під час карантину, ще 13,9% навчаються не в повному обсязі, лише 1% дітей не продовжили навчання під час карантину.

85,1% – це гарний показник, оскільки свідчить про те, що батьки та суспільство вважають освіту важливою, її потрібно підтримувати й дитина має вчитися, – наголосив спікер.
У запитанні про те, яким чином заклад освіти та педагоги організували навчання дітей під час карантину (можна було обрати декілька варіантів відповідей), отримали таке процентне співвідношення:

отримують завдання через соціальні мережі та месенджери – 49%;
щоденні онлайн уроки та завдання на різних платформах – 40,2%;
завдання розміщуються на вебсайті школи – 30%;
уроки та завдання з використанням однієї платформи – 25,9%;
завдання надсилаються як фотографія рукописного аркуша через соціальні мережі та месенджери – 23,7%;
завдання надсилаються на email – 13,2%;
дистанційне навчання не організоване – 5,6%.
Це важливо для нас, бо ми побачили, що ті самі гаджети, проти яких активно виступає половина батьків та вчителів, змогли підтримувати освіту в тому форматі, який був можливий у складних умовах.
Сергій Горбачов розкритикував тих учителів, які надсилали домашні завдання як фотографію рукописного аркуша через соціальні мережі та месенджери:
Це не є дистанційним навчанням. Це є трішки панічним кроком. На мій погляд, це перекладання відповідальності. Справжня освіта передбачає комунікацію, роботу здобувача освіти та оцінювання цієї роботи.
Наступне запитання стосувалось саме онлайн-платформ для навчання. Перше місце посів Google Clasroom. Його використовують 47,2% респондента. А серед месенджерів найбільш популярним став Viber.


Наступним питання було про те, як здобувачі освіти продовжували навчання. 85,8% батьків переконані, що їхні діти сумлінно виконували завдання.

Ще майже 64% батьків відповіли, що педагоги оцінювали завдання школярів.

Ці дані свідчить про те, що був зворотний зв’язок між учнем та вчителем. Лише 8% батьків сказали, що оцінювання відсутнє взагалі, учні не звітують про виконання завдань, – розповів освітній омбудсмен.
Сергій Горбачов наголосив, що складним запитанням було про технічне забезпечення сімей. За його словами, ці дані не є повною мірою правильними, оскільки опитування проводилось через інтернет. Отже, 87% опитуваних відповіли, що мають доступ до всесвітньої мережі, а 10% не мають. Однак ця цифра може бути більшою, переконує спікер, бо в багатьох селах інтернет не надто хорошої якості.

Про наявність необхідного для забезпечення навчання дітей комп'ютерного обладнання вказали 66,5% батьків. Оскільки в опитуванні взяли участь батьки переважно з великих міст, то можна пропустити, що цей показник ще менший. Частково мають комп'ютерне обладнання 20,3% сімей, 12,2% не мають такого обладнання для навчання.

У сім’ях розгорнулася справжня боротьба за обладнання між батьками та дітьми, між самими дітьми, багато кому, щоб забезпечити навчання, довелося придбати техніку.
Це питання до громади та соціуму, бо забезпечення закладу освіти комп'ютерами та інтернетом – це відповідальність засновників шкіл, – стверджує освітній омбудсмен.
Передостанній блок опитування був присвячений запитанням щодо того, як змінилось ставлення батьків до освіти та школи загалом за час карантину. Спікер зауважив, що ці результати демонструють перспективи та бачення того, що відбувається надалі.
Половина батьків відповіли, що їхнє ставлення до освіти практично не змінилось – 46,6%. 19% відповіли, що їхнє ставлення почало погіршуватися. І майже третина, а це 27%, почали відноситись до вчителів позитивніше.

Ці дані говорять про важливу річ, яку ми як освітяни, маємо усвідомити і врахувати в подальшому. Про що йдеться? Усі розмови та образи освітян на те, що їх нібито хтось цькує, до них погано ставляться у суспільстві – розбиваються об цей результат – 27%. Ця цифра демонструє: хто і як конкретно працює, такий рівень довіри й має.
Там, де освітяни зрозуміли ситуацію і почали шукати нові форми освіти, щоб діти не лишалися без навчання – ставлення до них значно покращилось. Це результат, що надихає, зазначає спікер:
Усе залежить від нас. Ніхто не зробить нас такими потрібними для дітей та освіти. Звісно, багато треба зробити для того, щоб дати належний рівень, але в будь-яких умовах має бути бажання, мотивація працювати, крім того, контакт та комунікація з тим, з ким працюємо. Нам будуть довіряти лише за результатами нашої роботи.
В опитуванні батькам також пропонувалось внести пропозиції щодо організації дистанційного навчання. Відповіді батьків показали: те, що вже давно пропонують освітні експерти, цілком має сенс і відповідає очікуванням суспільства.
Батьки запропонували наступне:
Забезпечити рівний доступ до ресурсів;
Достатнє для навчання інтернет-покриття та мобільний інтернет для закладів освіти та країни;
Розробити єдиний стандарт дистанційного навчання та відповідні методичні рекомендації, матеріали;
Створити одну уніфіковану платформу для навчання у класі/школі/країні з доступом до навчальних матеріалів, інструментами для оцінювання;
Чітко та узгоджено організовувати дистанційне навчання у закладі освіти;
Підвищити кваліфікацію вчителів з організації дистанційного навчання та використання ІКТ технологій;
Навчити дітей, вчителів та батьків безпеці в Інтернеті;
Зменшити навантаження дітей та кількість предметів;
Оновити та осучаснити навчальні програми;
Оновити матеріально-технічну базу закладів освіти;
Запровадити електронний журнал та електронний щоденник;
Надати вчителям необхідну техніку для організації дистанційного навчання;
Надати дітям, які не мають необхідного для навчання обладнання, таке обладнання;
Скорегувати надання вчителям звань та категорій за рівнем володіння ІКТ-технологіями;
Теми та завдання зробити більш прикладними та наближеними до життя;
Нові сучасні підручники, написані доступною для дітей мовою;
Навчити дітей вчитися самостійно;
Забезпечити психологічну підтримку дітей;
Забезпечити демократичний, коректний підхід до учнів з боку вчителів, із використанням прийомів емпатії.
Сергій Горбачов зазначив, що за 3 місяці дистанційної роботи рівень цифрової компетентності вчителів суттєво збільшився:
Бо коли є потреба брати та використовувати, починаємо вчитися. Дійсно багато педагогів опанували онлайн-інструменти й це здорово. Бо ми можемо їх використовувати не лише під час дистанційного навчання, а й очного.
Освітній омбудсмен також висловив міркування щодо початку навчального року, який стартує на наступному тижні:
Усі зараз занепокоєні, бо ніхто не розуміє, як розпочнеться навчальний рік. Але згадайте як ви почувались у перший робочий день у школі. Нині ми всі в такій ситуації, стикнулися з новою реальністю в освіті, але є суттєва перевага – тоді ми взагалі не знали, як працювати з учнями чи студентами. А зараз знаємо і нам треба знайти нові форми власної роботи. А це набагато простіше, ніж вперше входити до класу.
Сергій Горбачов висловив сподівання, що все буде добре, й освітяни з усім впораються.
Нагадаємо, до кінця реєстрації на конференцію "Очікування та перспективи освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році" лишається 30 днів. Ви можете долучитися до перегляду виступу спікерів прямо зараз. Участь для освітян – безкоштовна! Усі матеріали конференції у відкритому доступі й завантажити їх можна на сторінці конференції.
Читайте також:
Для якісної освіти не потрібно зменшувати кількість дітей у класах, - Сергій Горбачов
Користувач:
Хшанович Катерина Олегівна