Новації вступу-2018. Як оцінюють цьогорічні зміни вступної кампанії у МОН?

Вчора, 9 серпня, Міністерство освіти і науки України провело прес-брифінг, на якому його представники провели аналіз ефективності нововведень, що були запроваджені у 2018 році щодо вступної кампанії. Лілія Гриневич прокоментувала окремі аспекти цього питання та оприлюднила офіційні статистичні дані звіту.

 Щодо системи реєстрації електронних кабінетів 

У 2017 році безліч вступників зіштовхнулись із проблемою некоректної роботи системи ЄДЕБО. Це викликало чимало негативу як збоку стривожених абітурієнтів, так і представників приймальних комісій вишів, які працювали у стресовому стані. Така ситуація склалась через те, що торік система реєстрації електронних кабінетів впроваджувалась у вкрай стислі терміни, тож виникали певні проблеми. У МОН пояснюють, що до цієї вступної кампанії було достатньо часу, аби повністю налагодити систему, тому цьогоріч система ЄДЕБО працювала без збоїв.

Для підтвердження цієї інформації наведемо декілька статистичних даних: у 2018 році у перший день вступної кампанії було зареєстровано понад 28,5 тис. електронних кабінетів, тоді як у 2017 – лише 9,5 тис. Цього року за перші 5 днів було зареєстровано 87,8 тис. кабінетів, торік – 51,2 тис., а на середину періоду реєстрації у 2018 році було 134,8 тис. електронних кабінетів, у 2017 році – близько 109 тис. кабінетів. Різниця очевидна чи не так?

 Основні помилки вступників під час реєстрації е-кабінетів 

Хоча цьогоріч на вступній кампанії електронна система працювала без збоїв, однак реєстрацію часом гальмували помилки вступників. З ними ми також оперативно працювали, – підкреслила Лілія Гриневич.

Представники Міністерства освіти і науки України зазначають, що подібні проблеми швидко вирішувалися завдяки злагодженій роботі гарячих ліній та електронних скриньок МОН й «Інфоресурсу». Проте, для того, аби майбутні абітурієнти не припустилися тих самих помилок, наведемо основні з них:

• Під час реєстрації кабінету вступники неправильно вказували адресу електронної пошти. Через це вони не отримували лист для активації кабінету на свою скриньку;
• Абітурієнт декілька разів зазначав неправильний пароль під час входу в кабінет і система блокувала його на три години;
• Вступники після подання першої заяви (тобто коли вони власноруч вже не могли замінити документи в кабінеті) виявляли помилки у внесеній ними інформації. Наприклад, неправильно завантажені скан-копії додатка до атестата чи фото.

 Стосовно системи широкого конкурсу 

Багато суперечок викликала зовсім свіжа новація – широкий конкурс. Як демонструє досвід попередніх років, ажіотаж виникає там, де є недостатня поінформованість громадян, яких стосується будь-яке нововведення. Більшість людей досі до кінця не розуміє як саме функціонуватиме така система розподілу держзамовлення та наскільки вона буде справедливою. Від того й з’являються недовіра і, так звані, «пошуки каверзи».

Широкий конкурс передбачає, що бюджетне місце «йде» до вишу за вступником з найкращими балами, а не закріплюється за університетом. Таким чином цілому переліку закладів вищої освіти цьогоріч вдалося збільшити держзамовлення. До того ж, на ефективність системи широкого конкурсу вказує те, що більшість абітурієнтів у 2018 році отримали бюджетне місце за 1 та 2 пріоритетністю (59,2% та 16,4% відповідно). Тобто за найбільшими пріоритетностями отримали місця три чверті вступників.

Приємна тенденція, яку слід відзначити – цьогоріч майже 60% вступників зараховано на бюджет за першою пріоритетністю, а 16,4% – за другою. Це свідчить про те, що чинна система широкого конкурсу дійсно дає нашим студентам навчатися саме в омріяних вишах, а не йти заздалегідь визначеним шляхом в університет, якому надано держзамовлення, – зазначила Міністерка.

У 2018 році також було зменшено кількість заяв, які вступник може подати на бюджет (показник 9 заяв урізали до 7-ми). Проте, посилаючись на офіційні дані, Міністерка стверджує, що такий стан речей жодним чином не зашкодив можливостям дітей вступити у бажані виші. Позаяк, кількість зарахованих за останніми 2-ма пріоритетностями (6 та 7) і справді не перевищує 3%.

 Мінімальний поріг для 2 та 3 конкурсних предметів на окремі медичні спеціальності 

Ще одна новація цього року – встановлення мінімального порогу 150 балів на другорядні конкурсні дисципліни для майбутніх медиків.

Як показала практика широкого конкурсу, за всіма спеціальностями медичного спрямування – незалежно від того, чи було на них встановлено поріг чи ні – прохідний бал перевищує 150, – повідомила очільниця Міністерства освіти і науки України.

Отож, за результатами вступу-2018, абітурієнти, що взяти участь у конкурсному відборі на медичні спеціальності, мінімально мали наступні бали:

• Стоматологія (обмеження 150 балів) – 193,494 (в системі МОЗ), 188,552 (в системі МОН);
• Медицина (обмеження 150 балів) – 172,29 (в системі МОЗ), 155,55 (в системі МОН);
• Медсестринство – 160,898 (в системі МОЗ), 163,098 (в системі МОН);
• Технології медичної діагностики та лікування – 161,721 (в системі МОН);
• Медична психологія – 181,238 (в системі МОЗ);
• Фармація, промислова фармація (бакалавр) – 177,531(в системі МОН);
• Фармація, промислова фармація (магістр) – 184,391 (в системі МОЗ), 175,644 (в системі МОН);
• Фізична терапія, ерготерапія – 150,96 (в системі МОН);
• Громадське здоров`я – 172,588 (в системі МОН);
• Педіатрія (обмеження 150 балів) – 151,98 (в системі МОЗ).

Цьогоріч «Стоматологія» стала лідером також й у переліку спеціальностей з найбільшим прохідним балом.

 Щодо запровадження творчих заліків 

Творчі конкурси цьогоріч замінились творчими заліками, які виші проводили ще до початку зовнішнього незалежного тестування. Такі перевірки радше були подібні на допуск до конкурсу.

Як результат, спостерігаємо зростання прохідного балу для вступу на творчі спеціальності. Наприклад, суттєво збільшила прохідний бал «Журналістика». Минулого року на цю спеціальність проходили вступники з середнім балом 154, цього року мінімальний прохідний бал вступника для всіх вишів – 186, – констатувала Міністерка.

Себто, університет мав можливість перевірити творчі здібності вступника і вирішити, чи надавати йому можливість брати участь у конкурсному відборі. Творчі заліки абсолютно не впливали на середній бал при вступі, тому решта конкурсу відбувалася за результатами ЗНО.

 Що стосується коефіцієнтів для коригування 

У 2018-му посилилась увага до абітурієнтів із сільської місцевості у зв’язку зі збільшенням їхнього коефіцієнту для вступу на аграрні спеціальності.

Щодо сільського коефіцієнта, то глибокий аналіз цієї новації ми зробимо трохи згодом, однак вже зараз можемо говорити, що відсоток сільських дітей, які скористалися сільським коефіцієнтом і були рекомендовані до зарахування, не змінилася. Частка дітей з села, що отримала місце держзамовлення, відносно відсотку тих, хто використав сільський коефіцієнт, становить 33%, – підкреслила Лілія Гриневич.

Також було дещо розширено галузевий коефіцієнт. Якщо торік його можна було застосувати лише на заяви з 1 рівнем пріоритету, то у цьому році його залучали й для поданих документів з 2-ю пріоритетністю. Тому у 2018 році помітно збільшилась кількість зарахованих вступників, що скористались галузевим коефіцієнтом та були зараховані у виші. Так, торік їх було 9,4 тис., а цього – 15,3 тис. Тобто цей показник зріс на 63,5%.

Очевидно, що нововведення 2018 року проаналізовані під кутом позитивістського погляду на реальний стан речей. І за лаштунками офіційних звітів лишились нереалізовані вступники, що так і не осягнули усіх деталей новацій та втратили свій шанс на навчання у цьому році. Проте, погодьтеся, впровадження реформ – це, у будь-якому випадку, дискомфортний процес, оскільки там, де ламається усталена система (навіть, якщо вона вже давно є нежиттєздатною) не обходиться без опору. Сподіваємось, що дуже скоро ми побачимо зовсім нову стабільну освітню систему, яка буде максимально зрозумілою та вражатиме якістю наданих знань.

Посилання на МОН: https://mon.gov.ua