Рефлексивне оцінювання: прийоми, які допоможуть правильно оцінити та вмотивувати учня

Надзвичайно важливим елементом освітнього процесу є оцінювання. Це потужний інструмент впливу на загальну мотивацію учня до навчання і як наслідок – на внутрішню самооцінку. Адже саме через оцінювання результату роботи дитина вчиться осмислювати свою діяльність та аналізувати помилки, щоб наступного разу їх уникнути. Однак некомпетентне оцінювання може призвести не лише до зниження мотивації в учня, але й до серйозних психологічних комплексів.

Як створити умови для підтримувального й ресурсного рефлексивного оцінювання? Як педагогу правильно надати та отримати зворотний зв'язок? І у який спосіб рефлексивне оцінювання може стати ресурсом особистісного розвитку? Про це розповідає Ярослава Швень, кандидатка психологічних наук, доцентка, ДЗВО «Університет менеджменту освіти».

Педагоги й психологи неодноразово зазначали, що низькі оцінки у результаті неправильних настанов негативно впливають на загальну самоповагу учня. Саме тому важливу роль грає феномен психологічних чинників оцінювання. На підставі низької оцінки знань учень робить висновок про свою нездатність опанувати навчальний предмет. Крім того, негативний навчальний досвід невдачі – це одна з головних причин небажання продовжувати навчання.

Основні положення рефлексивного оцінювання:

• контрольно-оцінна діяльність має дві складові: внутрішній контроль (учень) / зовнішній контроль (вчитель);

• психологічний аспект оцінювання: там , де є дві особи, там є дві суб’єктивні картини об’єктивного світу (бачення ситуації тим, хто оцінює, і тим, кого оцінюють).

У разі завищених норм оцінки цей процес супроводжується підвищенням рівня тривожності, занепокоєння і може навіть призвести до відмови від роботи. При встановленні занижених форм оцінки виникає благодушність, самозадоволення, формуються такі риси як неробство, ледарство.

Феномен самооцінки

Дуже важливими є умови здійснення рефлексивного оцінювання здобувачів освіти.

Занижена самооцінка підриває впевненість учня у власних силах і формує низький рівень очікувань. А низька успішність знижує рівень самооцінки.   

Що має вміти робити вчитель?

• володіти засобами позитивного самосприйняття здобувачів освіти;

• знати чинники, що впливають на формування самооцінки;

• знати вікові особливості становлення самооцінки;

•  уміти використовувати запобіжні заходи з метою уникання деформації самооцінки здобувачів освіти;

• діагностувати за поведінковими проявами наявну самооцінку і здійснювати відповідний психолого-педагогічний вплив з метою коригування самооцінки.

Прийоми, які можна використовувати у розрізі рефлексивного оцінювання:

• Негативній оцінці має бути підданий саме конкретний вчинок, а не особистість в цілому.

• Не бажано різко і категорично надавати словесну оцінку, навішуючи «ярлики» і узагальнюючи негативну поведінку.

• Слід починати оцінювання не з повідомлення власної думки, а з констатації, опису здійсненого вчинку здобувача освіти, водночас наголошуючи час і умови, за яких це відбулося. Наприклад: «Сьогодні ти не виконав усіх завдань» «Сьогодні ти, як і завжди, не виконав усіх завдань».

Фасилітаційне викладання (переконувальний/сугестивний вплив)

Соціально-психологічний вплив відбувається за допомогою чотирьох механізмів: 1) переконання, 2) навіювання, 3) наслідування, 4) мода.

• Висловлювання мають бути доброзичливими, короткими і виражати впевненість у майбутніх успіхах.

• Ці впливи слід зреалізовувати у формі послідовних кроків із перервами - кожен із них має приводити до часткової зміни позиції, а перерва – сприяти тому, щоб особистість відчула нову, змінену позицію як свою власну.

Корисним буде залучення здобувачів освіти із заниженою самооцінкою до спільної діяльності, яка «приречена на успіх», із поступовим делегуванням відповідальності за успіх, оцінюючи його як парціальне досягнення таких осіб і використовуючи при цьому методи прямого чи непрямого навіювання. Наприклад, йдеться про групову роботу, проєктну діяльність тощо.

Помилки оцінювання

• Індивідуальні оцінювальні стилі викладача (які залежать від виду представлення оцінки, етапу контролю та особистісного принципу того, хто оцінює).

• Суб’єктивність педагогічної оцінки.

• Педагогічний суб’єктивізм педагога.

Суб'єктивність педагогічної оцінки залежить від етапу контролю і виявляється ще на етапі його стандартизації. Ця суб’єктивність збільшується за наявності кількісних (обсяг, швидкість) і якісних (глибина, якість, правильність) критеріїв оцінювання.

Усвідомлення педагогом цієї залежності дає можливість запобігати суб’єктивним педагогічним помилкам під час оцінювання і відрізняти факти педагогічного суб’єктивізму від свідомого використання контролю для психологічної підтримки (наприклад, якщо педагог навмисно підвищує оцінку слабкому учню, щоб заохотити його до подальшого навчання).

Типові суб’єктивні помилки оцінювання у навчанні:

1. Логічні помилки. Ці помилки виявляються у винесенні подібних оцінок різним психологічним властивостям і характеристикам, що здаються тому, хто оцінює, логічно пов’язаними (за однакові відповіді порушнику дисципліни і зразковому за поведінкою учням виставляють різні оцінки).

2. Помилки великодушності. Це несвідоме завищення оцінок.

3. Помилки зверхності. Це несвідоме заниження оцінок.

4. Помилки контрасту. Це ситуації, коли знання, якості особистості і поведінка людини оцінюються вище чи нижче залежно від того, вище чи нижче виражені характеристики того, хто оцінює.   

5. Помилки центральної тенденції. Це прагнення уникнути крайніх оцінок.

6. Помилки близькості. Це тенденції ставити подібні за часом і місцем оцінки: наприклад, дуже важко після «6» поставити «12» і навпаки.

7. Помилки ореолу. Це упереджене ставлення до певних осіб, наприклад до «відмінників» і «двієчників».

Рефлексія і зворотний зв'язок як чинники для особистісного ресурсу

Під рефлексією у психології розуміють процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів (від лат. reflexio – звертання назад).

Рефлексія педагога ґрунтується на зіставленні сукупних результатів освітньої діяльності із соціальними вимогами, аналізі ефективності кожного з елементів дидактичної системи, визначенні їхніх дієвих чинників і міри диференційованого й інтегрального впливу їх на навченість. У результаті такого аналізу виникає можливість оперативного управління освітнім процесом, загального, особливого й індивідуального коригування.

Тенденції рефлексії і зворотного зв’язку побудовані у розрізі гуманістичної психології, основоположником якої вважається Карл Роджерс.   

Карл Роджерс виділив три найважливіші якості:

1) емпатія – здатність ідентифікувати себе з інших, розділяти інтереси (самоемпатія, практика вдячності: за що я вдячна своїм учням?);

2) прийняття – безумовне ставлення людина має безумовну цінність, незалежно від її стану, поведінки, почуттів (як я можу дізнатися більше про своїх учнів?);

3) конгруентність – відповідність зовнішнього вираження внутрішньому змісту (якими є мої сильні сторони як педагога? Яка моя зона розвитку? У чому моя унікальність?).

Холістичне навчання передбачає наступне ставлення педагога-фасилітатора:

• розуміти почуття та потреби своїх учнів;

• звертати увагу на свої стосунки з учнями (окрім змісту навчання), партнерство;

• бути відкритим до різних думок та до вирішення завдань, що виникають в освітньому різноманітті;

• бути зацікавленим у своєму саморозвитку як педагога-фасилітатора.

Як зворотний зв'язок допомагає формувати ставлення

Зворотний зв'язок – це насамперед:

• Релевантність (я надаю іншій людині потрібну інформацію).

• Проявлення міжособистісних стосунків (я проявляю повагу до іншої людини).

• Є ключовим для побудови діалогу.

Зворотний зв'язок не є критикою.

Це повноцінний конструктивний інструмент, який відображає такі аспекти:

• вдячність та визнання: що мені сподобалось;

• конструктивна критика: те, що мені не сподобалось;

• натхнення і мотивація: які шляхи для вдосконалення я можу запропонувати.

Поради педагогові для надання зворотного зв'язку:

• я-повідомлення;

• концентрація на діях і поведінці, а не на особистості;

• наводьте приклади (для співставлення із життєвим досвідом);

• відділяйте почуття від спостережень;

• описуйте, а не інтерпретуйте;

• розкажіть, як би ви хотіли бачити ситуацію наступного разу.

Поради педагогові для отримання зворотного зв'язку:

• уважно вислухайте, не перебиваючи;

• перевірте, чи правильно ви все почули/зрозуміли;

• контролюйте емоційні реакції / уникати захисної позиції;

• попросіть навести приклад для уточнення і роз'яснення;

• говоріть про почуття.

Вправа «4 вуха Шульц фон Туна»

Будується на 4 складових:

1) факти - конкретна інформація; 2) самовираження – інформація про того, хто говорить – емоції, потреби; 3) відносини – ставлення до співрозмовника; 4) заклик - прохання, заклик до дії.

Як уникнути непорозуміння: 1) запитати себе: чи правильно я зрозуміла? Чи є це моєю інтерпретацією? Що є насправді? 2) запитати учня: можеш пояснити, що маєш на увазі?

Форми отримання зворотного зв'язку:

• анкетування;

• коло рефлексії після  заняття;

• тандеми / малі групи;

• фіксація відповідей на стікерах;

• особистий контакт.

Недоліки процесу оцінювання:

• використання оцінки як засобу тиску на учнів, що створює напружену обстановку в навчанні;

• перебільшення ролі оцінки, яка стає головним мотивом і стимулом навчання, що відсуває на другий план навчально-пізнавальні мотиви, деформує мотиваційну сферу учнів і спотворює весь освітній процес;

• відображення в процесі контролю й оцінювання зовнішніх кон’юнктурних моментів, що не сприяє формуванню особливої відповідальності учнів за свою навчальну діяльність та її результати;

• застосування в процесі контролю переважно зовнішньої оцінки, тобто оцінки педагога, що зменшує питому вагу самоконтролю та самооцінки в освітньому процесі й перешкоджає формуванню звички вчитися самостійно.

 Щоб дізнатись більше корисної інформації про особливості рефлексивного оцінювання, долучайтесь до перегляду вебінара зіркової спікерки «Всеосвіти» Ярослави Швень.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації! 

Вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/refleksivne-ocinuvanna-v-osvitnomu-procesi-ak-resurs-osobistisnogo-rozvitku-156.html