28 травня 2020 о 12:43

Закохалася у дистанційне навчання: як вчителька у 70 років із задоволенням опанувала онлайн-формат

Діти мають завжди отримувати якісні знання, і ця мета не залежить від формату навчання чи обставин у країні.

До вимушеного формату онлайн-уроків не всі українські педагоги поставилися з ентузіазмом. Дехто стикнувся з нестачею матеріально-технічного забезпечення, дехто – з відчутним браком досвіду, а комусь на заваді стало бажання переходити зі звичного очного навчання до дистанційного. Ще однією не менш важливою причиною, на думку деяких вчителів, є вік – мовляв, куди вже там встигати за новинками цифрової епохи, коли тобі добігає восьмий десяток.

Однак Ванда Андронівна Пашкова, вчителька математики з київської школи № 196, у свої 70 років з легкістю увірвалася у світ сучасних технологій і опанувала новий формат із тим щирим захватом, який є найкращим мотиватором людських досягнень.

«Мабуть, у неї вдома суперновітня техніка», – припустите ви. Ні, це не так.

«Мабуть, вона все життя чудово володіла комп’ютером», – запевните ви. І знову не вгадаєте.

«Мабуть, вона щоранку змушує себе налаштовуватися на роботу у незвичному форматі, адже це так складно», – подумаєте ви. Та й цього разу помилитеся.

Журналісти «Всеосвіти» особисто поспілкувалися з Вандою Андронівною і дізналися секрет успішного дистанційного навчання. Він полягає у тому, що…

…потрібно йти у ногу з життям

Ванда Пашкова викладає математику одразу у 6, 7, 8 і 11 класах. До початку пандемії вона вряди-годи замислювалася, що цікаво було б ознайомитися з особливостями онлайн-освіти, але на той момент не існувало нагальної потреби. Потреба з’явилася пізніше, коли у країні оголосили загальнонаціональний карантин і довелося опановувати дистанційний формат фактично з нуля.

Звичайно, було важко. Я зверталася по допомогу до онука, онучки й до сина – вони розказали й пояснили мені найголовніше. Згодом виявилося, що це не настільки складно, як здається на самому початку. Якщо хочеш – можна всього навчитися.

Школа у цьому процесі також не стояла осторонь. Перед початком весняних канікул на педраді ухвалили рішення, що період майбутнього відпочинку краще присвятити підготовці вчителів до дистанційного навчання. Впродовж канікул педагоги щодня долучилися до Zoom-конференцій по 3-4 години, де дізнавалися про корисні онлайн-інструменти для роботи з учнями.

Ванда Андронівна дуже енергійна та активна людина. Вона й у повсякденному житті досить багато часу приділяє різним технологіям. Пані Ванда одна з найперших – серед вчителів старшого віку – почала користуватися інтерактивною дошкою та створювати презентації. Ми навіть не очікували, що Ванда Андронівна отак завзято візьметься за дистанційне навчання. Вона також однією з перших створила Google-класи й спробувала працювати з дітьми через Zoom – тобто у неї все вийшло одразу, – розповіла про колегу Вікторія Шпильова, вчителька хімії у київській школі № 196.

За весняні канікули Ванда Андронівна суттєво підтягнула свій рівень володіння технічними засобами, постійно практикуючись на домашньому комп’ютері. І на початок дистанційного навчання педагогиня вже впевнено орієнтувалася у різноманітних онлайн-платформах – лише завдяки внутрішній силі волі та щирому бажанню опанувати нове.

Я розуміла, що потрібно вчитися самій. Не можна ж дітей залишити без занять. І зовсім не варіант готувати сухий теоретичний матеріал, адже обов’язково повинно відбуватися спілкування дітей з педагогом. По-перше, учні сумують за своїм вчителем, а він, своєю чергою, не може без учнів. По-друге, коли діти дивляться урок, у них завжди виникають запитання, на які вчитель дає відповіді, пояснює, розповідає додаткову цікаву інформацію – усе це важливий елемент навчального процесу.

«Крок за кроком опановуєш, запам’ятовуєш і починаєш тренуватися» – саме на цій простій установі Ванда Пашкова будує свою роботу. Вона чітко дотримується розкладу уроків і завжди готова провести індивідуальну бесіду з учнем, який не встигає з тієї чи тієї теми.

Я отримую справжнє задоволення від спілкування з дітьми. Учні радіють, що можуть бачити вчителя, чути його, отримувати зворотний зв'язок – тоді вони з нетерпінням чекають уроку. Зрештою, за онлайн-ресурсами – майбутнє, і мені подобається, що я на одній хвилі з іншими.

Дистанційні заняття Ванди Андронівни ніколи не проходять однобічно: у процесі викладення матеріалу вчителька завжди задає дітям підсумкові запитання, щоб дізнатися, чи всі зрозуміли тему. У такий спосіб можна заробити бонусні бали. Не на останньому місці й коротенькі самостійні роботи, математичні диктанти, вікторини, тести й, звісно ж, домашнє завдання для закріплення вивченого.

Коли діти щось не розуміють, вони можуть звернутися до вчителя чи надіслати йому свої запитання онлайн, а він згодом відповість. Я у захваті від подібного формату – відчуваю себе потрібною, сучасною. Думаю, це те, що хоче відчувати кожен з нас.

У пріоритеті – детально підготовлена й по-справжньому цікава презентація. Звісно ж, для її створення необхідно обробити величезну кількість матеріалу, але результат того вартий.

Якщо вікторини й тести чудово заходять у старших класах, то у менших Ванда Андронівна практикує захопливий формат «уроку-подорожі».

Ми обираємо одну чи кілька країн, у яких хотіли б побувати. Але щоб потрапити туди чи відвідати якусь пам’ятку, учні мають розв’язати певні рівняння. Коли вони виконують своє завдання, я розповідаю про країну або місце, у якому вони знаходяться на нашій інтерактивній математичній карті. Щоб пересуватися, потрібно розв’язувати рівняння – усе просто. Дітям це надзвичайно подобається.

Пані Ванда не розуміє слова «важко», їй набагато ближче слово «потрібно». Якщо потрібно – вона вивчить і зробить. У пригоді завжди стає досвід молодих вчителів, які легко знаходять спільну мову з різноманітними технічними засобами та онлайн-інструментами.

Прислухаєшся, придивляєшся до молодших колег, щоб дізнатися, чим вони живуть, як працюють. Ми беремо за приклад їхній досвід, а вони – наш, досвід старшого покоління. Так і спілкуємося.

Чи легко буде працювати у форматі змішаного навчання, реалізацію якого МОН прогнозує у новому навчальному році, Ванда Андронівна ще не замислювалася. Поки у її найближчих планах лише успішне закриття поточного навчального року.