Як організувати цікавий навчальний проєкт та правильно його оцінити: практичні поради

Важливо, щоб проблема, покладена в основу проєкту, була по-справжньому цікавою учням.

Сучасне покоління важко по-справжньому зацікавити чимось, адже воно живе у світі, перенасиченому інформацією, і сприймає цю інформацію короткими яскравими уривками – так зване «кліпове мислення». Саме тому у навчальному процесі важливо знайти метод, який допоможе дітям краще концентруватися і бути вмотивованішими.

Таким методом є навчальний проєкт – актуальна й ефективна форма роботи, завдяки якій можна цікаво подати навіть найскладнішу тему і заохотити учнів до її самостійного опанування.

Які ж особливості та функції навчальних проєктів, коли їх краще проводити, яке методичне забезпечення необхідне та хто може бути організатором? На ці питання на прикладі уроку хімії відповідає Юлія Комаринська, вчителька хімії та біології.

У багатьох країнах світу (зокрема й в Америці) метод проєктів почав розроблятися ще у 20-х роках минулого століття. На території України цим методом користуються відносно недовго, до нього лише починають приглядатися. Повній інтеграції цього методу заважає структура української освіти: вчителі мають календарні планування, навчальні програми, які потрібно виконувати й, за можливості, не дуже «відходити» від запланованого. Крім того, існує проблема з матеріально-технічним забезпеченням.

Що таке проєкт і що він містить?

Наприклад, в Америці – на відміну від України – під метод проєкту виділяється конкретна тема. Діти повністю опановують її лише за допомогою проєкту, грамотно побудованого вчителем.

Метод проєктів – це сукупність засобів, дій учнів у визначеній послідовності для досягнення поставленої задачі – розв’язання певної проблеми, значущої для учнів та оформленої у вигляді певного кінцевого продукту.

Важливо, щоб проблема, покладена в основу проєкту, була по-справжньому цікавою учням. Свої результати вони зможуть оформити у вигляді будь-якого кінцевого продукту: плаката, презентації, вірша, стенду, реферату тощо.

Метод проєкту містить 5 важливих «П»:

Проблема (чітко визначене завдання).
Проєктування (у який спосіб можна розв’язати проблему).
Пошук (пошук інформації).
Продукт (результат, висновки).
Презентація (демонстрація результатів досліджень).

Різновиди проєктів

Типологія проєктів (за діяльністю учнів):

Творчі (створення чогось нового)
Рольові, ігрові (діти можуть мінятися ролями)
Дослідницькі (дослідження сучасного стану певної проблеми)
Прикладні (проєкти, які можна використовувати)
Інформаційні (певний багаж інформації, який отримують учні і діляться ним).

За предметно-змістовим наповненням:

Монопроєктні (на основі одного конкретного предмета)
Міжпредметні (залучення кількох шкільних предметів)

Міжпредметні проєкти часто застосовуються у STEAM-освіті (science, technology, engineering, arts, mathematics).

За характером контактів (кількісне охоплення проєкту):

Внутрішньокласні (залучений увесь клас, одна дитина чи група);
Шкільні (над проєктом працює вся школа; зазвичай це великі проєкти на тиждень);
Регіональні (долучається регіон чи область);
Міжнародні (це вищий рівень, але їх важче організувати, адже такі проєкти потребують об’єднання значної кількісті вчителів).

За тривалістю:

Мініпроєкти (триває одне заняття) – корисно використовувати для закріплення матеріалу;
Короткотривалі – зазвичай 1-2 заняття;
Тиждень проєктів – краще присвячувати предметному тематичному тижню;
Довготривалі – 1-2 місяці.

Етапи роботи над проєктом після обрання теми

Організаційно-підготовчий. Перед початком роботи вчитель має дізнатись, яке матеріально-технічне забезпечення є під рукою і чи достатньо ресурсів для виконання проєкту. Потім цей проєкт пропонується учням, і вони самостійно розподіляють між собою завдання, аналізують власні ресурси тощо.

Пошуковий. Необхідно знайти актуальний і дійсно цікавий матеріал з мінімальною кількістю «води».

Підсумковий. На цьому етапі опрацьовується вже знайдена інформація.

Презентація результатів. Учні презентують свої висновки у вигляді плакату, стенду, реферату тощо.

Рефлексія. Надзвичайно важливо отримати відгук від дітей: наскільки їм подобався проєкт, що вони зрозуміли, які емоції отримували під час роботи.

Як оцінити навчальний проєкт?

Є кілька рівнів оцінювання, на які доцільно спиратися.

Низький рівень

Учень (учениця) відмовляється брати участь у частині роботи, або представляє роботу реферативного плану без розуміння мети, задач проєкту, не може зробити висновки.

Середній рівень

Учень (учениця) бере фрагментарну участь у дослідженні, вчасно виконує завдання.

Достатній рівень

Учень (учениця) свою частку роботи виконує вчасно та правильно, але не бере участі у підсумковому обговоренні й формуванні висновків за результатами дослідження.

Високий рівень

Учень (учениця) проводить дослідження з повним розкриттям теми, оформлює роботу і презентацію відповідного проєкту згідно з вимогами. Якщо це групова робота, то виконує все вчасно і правильно та бере участь в активному обговоренні результатів.

Як класифікувати теми проєктів?

Історичний розділ (досліджується певний історичний аспект, наприклад, окремі цікаві моменти з історії).
Мистецтвознавчий розділ (як конкретна тема стосується якогось виду мистецтва).
Філологічний розділ (за основу можна брати різноманітні надписи, рекламні слогани та аналізувати їх).
Екологічний розділ (як та чи та річ впливає на довкілля).
Прикладний розділ (тема, яка наразі є актуальною, наприклад, коронавіруси).
Регіональний розділ (які підприємства, фабрики, пам’ятки знаходиться у конкретному регіоні).

Орієнтовна тематика проєктів для вчителів хімії

Насамперед необхідно заохочувати дітей, щоб вони допомагали придумувати теми та генерували нові ідеї.

Забруднення атмосферного повітря.
Побутові відходи.
Куріння як фактор забруднення атмосферного повітря.
Аналіз проб води в різних районах міста.
Екологія житла і здоров'я людини.
Хіміки про секрети краси.
Все про їжу з точки зору хіміка.
Світ запахів.
Хімічний погляд на жіночі прикраси.
Речовини в моєму домі.
Найкращий пральний порошок.
Комплексні сполуки в медицині.
Хімічні матеріали для створення штучних органів.
Сучасні плямознищувачі: інструкція користувачеві.
Барвники в повсякденному житті.
Звичайне чудо: домашній хімічний експеримент.
Фотографія та хімія.
Способи очищення питної води.

Більше цікавої інформації про навчальні проєкти, їхню структуру, організацію та особливості реалізації ви можете дізнатись у вебінарі спікерки «Всеосвіти» Юлії Комаринської.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації!