Сила уяви: ігрові методики, які допоможуть розбудити в дитині творця

Цікаві способи від експерта, які допоможуть дітям розвивати уяву.

Уява належить до вищих пізнавальних процесів і використовується в навчальній діяльності та повсякденному житті. Вона виникає внаслідок потреб людини. Скажімо, ми не розпочинаємо діяльність, не спланувавши процес і не передбачивши його результати.

Сензитивним періодом розвитку уяви вважають вік 5-12 (15) років.

Творча уява – один з її різновидів і є провідною частиною творчого процесу. Структура творчого процесу включає багато компонентів: сенсорно-перцептивні, мнемічні, інтелектуальні; мовленнєво-рухові й рухові акти; емоції, волю, мотивацію. Мають значення індивідуальні психологічні характеристики й спрямованість особистості. Отже, все з усім тісно взаємопов’язано.

Рівень творчої уяви вимірюється оригінальністю створених образів. Зрозуміло, що чим багатший досвід суб’єкта, тим більше можливостей для творення нових образів. Адже в уяві ми переміщуємо, відкидаємо, додаємо, поєднуємо безліч елементів, які «належать» знайомим предметам, явищам, подіям. Тобто, змінюємо дійсність за своїм бажанням чи потребою.

Уява активізується в той момент, коли потрібно вирішити складну ситуацію, яка не забезпечується необхідною повнотою знань. Тобто містить велику кількість невідомих.

Пропонуємо розглянути методи розвитку творчої уяви, які застосовуються, залежно від мети, завдань, потреб, суб’єктивного досвіду особистості.

Аглютинація (склеювання). Новий образ створюється шляхом з’єднання частин двох або кількох знайомих предметів. Або цілих предметів. Прикладом може слугувати, відомий образ сфінкса.

Аналогія. Під час використання цього прийому обирається властивість (або кілька) відомого об’єкта і вигадується образ, схожий на обраний. Приклад – комп’ютер, створений на основі принципів мозкової діяльності.

Акцентування. У створюваному об’єкті виділяються частина, деталь, властивість і яскраво підкреслюється, загострюється. Прикладами можуть слугувати карикатури, гуморески.

Перебільшення (применшення). Широко застосовується в казках. Обрана властивість поширюється на весь об’єкт. Наприклад, Котигорошко наділений надлюдською силою.

Типізація. Найскладніший прийом творчої уяви. Саме його найчастіше застосовують художники, письменники й поети для забезпечення емоційного забарвлення, реалістичності, яскравості образу за рахунок надання об’єкту найпоширеніших, типових властивостей.

Функції уяви:

створення моделі кінцевого результату діяльності і проєктування необхідних для його досягнення засобів;
програмування ситуацій, поведінкових реакцій суб’єктів у невизначеній життєвій ситуації;
створення образів, які замінюють діяльність;
створення образів об’єктів, явищ, подій, які опираються на схеми, моделі, карти, графіки тощо;
створення нових об’єктів.

Види уяви:
За характером продуктивності:

репродуктивна (відтворювальна);
продуктивна (творча).

Відтворювальна уява обслуговує спілкування між людьми.

Чим відрізняється відтворювальна і творча уява?

У пам’яті зберігається величезна кількість інформації, яку ми сприймали через сенсорну систему: предмети, знакова інформація (букви, числа, ноти тощо), явища, життєві ситуації, емоційні переживання. Коли виникає необхідність застосувати збережені образи, з якими ми вже познайомилися, але в даний момент часу сприймати їх нема можливості, нам на допомогу приходить відтворююча уява. Вона ніби «оживлює» наші спогади.

Та часто виникає потреба в творчому використанні збереженої інформації. В яких випадках? Перш за все, коли ми плануємо майбутні події. Або нам потрібно уявити те, що існує, але чого ми ніколи не сприймали через власну чуттєву сферу. Нові образи створюємо ще й тоді, коли є необхідність створити образи, яких в дійсності не існує. Чудовим прикладом можуть стати наукові відкриття, вивчення фізичних явищ.

Чим відрізняється уява і фантазія?

Фантазія – повністю вигадана, уявна ситуація, яка не має з реальністю нічого спільного. Приклади: феї, гноми, єдинороги. Уявлення про те, чого не було і бути не може. Фантазія для дітей є джерелом натхнення і радості. Не обмежуйте дитину в процесі фантазування, але слідкуйте, щоб вигаданий світ не став важливішим від реального.

Уява – додаток до реального сценарію, його розвиток і логічне завершення. Це справжні образи, якими людина управляє. Придуманий сценарій, який можна втілити в життя.

Формування уяви на різних вікових етапах

Як можна розвивати уяву у дошкільнят?

Розповідайте історії та казки. Використовуйте емоції, інтонацію. Вкладайте в розповідь своє відношення до подій, героїв та їхніх вчинків.
Карлючки. Це перші маніпуляції олівцем (пензликом) і папером. Бажано обговорювати, допомогти дитині називати зображення.
Малювання. Діти малюють те, про що думають. Вони ніби живуть в малюнку. Це один з найдоступніших способів самовираження дитини.
Домальовування контурів, частин зображень предметів, геометричних фігур.
Придумування казок, історій. Можна створювати казки по колу, коли учасники почергово розгортають сюжет. Можна змінювати початок, кінець казки, оповідання або окремої частини твору.
Займайтесь мистецтвом. Давайте можливість дітям вільно самовиражатися через акт творення образів, через тактильні відчуття.
Використовуйте різні матеріали. У творчій діяльності, грі, навчанні. Пропонуйте їм матеріали (конструктор, будівельний матеріал, глину, пластилін, пісок), які дають можливість багаторазового їх використання, трансформації.
Обмежуйте кількість образів, які сприймає дитина. Йдеться про телевізор, інтернет – сприйняті за допомогою ЗМІ образи виховують споживацьку філософію, яка згубно впливає на творчий потенціал особистості. У такий спосіб ви забезпечите дітям можливість відчувати свій внутрішній простір.

Для дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку підійдуть наступні рекомендації:

Інформацію діти отримують з книг, фільмів, розповідей дорослих. На основі отриманої інформації діти придумують продовження історій, управляють персонажами, часто уявляючи себе в ролі героїв. Поступово варто розвивати бажання створювати історії самостійно.
Сюжетні ігри. Передбачають виконання різних ролей: лікаря, перукаря, кухаря…
Відвідування музеїв, виставок. З наступним обговоренням вражень, сюжетів картин. Також за картинами можна створювати історії.
Конструювання. Пропонуйте дітям створювати будівлі, машини, літаки, не застосовуючи інструкції, схеми, а придумуючи свій образ.
Так не буває. Запропонуйте дитині розглянути сюжетну картинку і додати або замінити новий образ, який цього сюжету не стосується. Придумати історію.
Закінчи казку. Можна починати роботу із знайомими дитині казками. Запропонувати змінити кінцівку. Поступово можна використовувати нові казки, оповідання. Можна змінювати середину сюжету, початок розповіді.
Театр навколо нас. Зробіть з дитиною спеціальну театральну коробку або скриньку. Заповнюйте її різними речами: ганчірочками, коробочками, пляшечками, каштанами тощо. Запропонуйте дитині з зібраного скарбу придумати й розіграти театральну виставу. Потім ще одну. Допоможіть на початковому етапі.
Унікальна картина. Нову картину можна створити зі старих листівок, ілюстрацій, розірваних на дрібні шматочки і перемішані. Тему можете придумати разом. Та картину дитина нехай створить сама. Це може бути і абстрактне полотно.
Історії з живої природи. Під час прогулянки назбирайте різні предмети: гілочку, камінчик, листочок тощо. Складіть їх в чарівний мішечок. Для створення історії дитині потрібно діставати навпомацки по одному предмету і «вплітати» їх в історію. Першу створіть разом.
Ляльковий будиночок. Допоможіть дитині підібрати коробку, аксесуари, фарби, кольоровий папір, тканину і зробити будиночок для ляльки. Нехай виготовить самотужки меблі, прикрасить житло на свій смак.
Галерея. Зберіть малюнки, виготовлені дитиною і прикрасьте ними стіни – створіть галерею. Запропонуйте обрати «картину» і розказати про неї історію. Далі нехай обере другу картину і пов’яже сюжетом з попередньою.
Нові імена. Спробуйте придумати нові імена для звичних речей. Цю гру можна проводити вдома й під час прогулянки.
Кольорова пляма. Запропонуйте дітям знайти в кольоровій плямі якомога більше образів.
Продовження розповіді. Дочитати до певного моменту і запропонувати дитині придумати продовження і завершення сюжету.
Спостереження за людьми. Під час прогулянки запропонувати дитині уявити, яким життям живе та чи інша людина, з ким живе, який має характер, чим полюбляє займатися у вільний час тощо. Можна використовувати незнайомі дитині фотографії, ілюстрації з журналів.
Старий новий предмет. Запропонуйте дитині придумати всі можливі варіанти незвичного застосування знайомого предмету.
Я – герой! Запропонуйте дитині уявити себе на місці героя твору і придумати, як би він поводився в певній ситуації.
Німий мультфільм. Перегляньте мультфільм (епізод художнього фільму), незнайомого дітям. Спробуйте уявити, як розвивалися події, про що говорили персонажі.
Крапки. Запропонуйте дітям довільно поставити на аркуші 5 крапок (можна запропонувати заготовки). З’єднати крапки між собою, щоб вийшов певний обрах (дерево, людина, казковий персонаж тощо).
Звичайні предмети. Запропонуйте дітям придумати, як можна використовувати незвичним чином знайомі предмети.
Загадки, шаради, анаграми, головоломки. Прекрасний інструмент для активізації уяви.

В підлітковому віці можна пропонувати наступні методи для розвитку уяви:

Розповідь навпаки. Запропонуйте розкрити тему таким чином, ніби події розгортаються в зворотному напрямку – від кінця до початку. Для виконання цієї вправи потрібно дуже детально уявити природній хід подій.
Історія речі. Проводиться в групі (можна в парі). Пропонується коротко розказати, супроводжуючи дією, про якусь річ. Називати її не можна. Учасники вправи мають відгадати, про що йдеться.
Асоціації. Дорослий називає слово, а дитина придумує асоціації до нього. Можна проводити гру з групою дітей. Варіант: добирати асоціацію до попереднього слова. Можна використовувати картки: дерево і книга мають листя, сонце і лампа світять тощо.
Казка на новий лад. Запропонуйте дитині придумати нову казку, в основі якої знайомий сюжет. Можна ввести нових персонажів, нові події.
Кольорова музика. Після прослуховування музичного твору запропонуйте намалювати образи, які виникли у дитини.

Розібратись краще у властивостях розвитку уяви дітей допоможе вебінар Олени Черниш, незмінної спікерки вебінарів “Всеосвіти” та досвідченої психологині.

Після прослуховування вебінара ви зрозумієте, як формується дитяча уява, що необхідно зробити, аби розвинути її краще та застосовуватимете нові підходи у своїй роботі!

За бажанням, після прослуховування вебінара можна замовити сертифікат з підвищення кваліфікації!