Інфляція оцінок. Бали зростають, бо студенти скаржаться на викладачів

Частка найвищих оцінок в університетах США та низки європейських країн зросла з 67% у 2010—2011 навчальному році до 79% у 2022—2023 роках. Але мова не про покращення знань. За погані оцінки викладач ризикує отримати скарги від студентів. Тому м'якість дедалі частіше виявляється вигіднішою за вимогливість. Про це йдеться в матеріалі The Economist, на який звернув увагу голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак.

У Великій Британії частка дипломів найвищого класу з відзнакою збільшилася з 7% у 1995 році до майже 30% у 2025 році. Причина — та сама. Поблажливе ставлення, щоб не отримати погані відгуки.

Студентські роботи водночас усе частіше перетворюються на згенерований ШІ текст. За даними опитування HEPI, 94% британських студентів визнають, що використовують штучний інтелект під час виконання робіт. При цьому 12% зізналися, що просто вставляли згенерований текст у свої курсові роботи (для порівняння, у 2024 році таких було лише 3%).

Економіст Ігор Чиріков із Берклі проаналізував 500 тисяч оцінок в одному з університетів Техасу за
2018—2025 роки й виявив цікаву закономірність. Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року частка найвищих оцінок різко зросла саме на тих курсах, де ШІ є найбільш корисним — із письма та програмування. Зростання становило 13 відсоткових пунктів. На дисциплінах, де штучний інтелект допомагає значно менше, такого ефекту практично не спостерігалося.

На думку Бабака, відбувається злам одразу трьох фільтрів якості. Школи готують гірше, вступ уже не відсіює так, як раніше, а університетське оцінювання саме собою інфлюється.

Штучний інтелект не створив цю проблему, а лише зробив її видимою для всіх. Головна проблема не в слабших студентах, а в тому, що диплом перестає щось означати. Бабак наголосив, що якщо оцінка «А» ставиться не за компетентність, а лише для того, щоб не сваритися зі студентом і не отримати погані відгуки, уся система оцінювання перетворюється на показник, «майже беззмістовний з академічної точки зору».

Як йдеться у статті, крім ШІ присутні й інші негативні фактори. Демографія й економіка вишів як бізнесу теж тягнуть систему вниз. Частину інфляції оцінок пояснюють захопленням концепціями на кшталт «неоцінювання» чи «контрактного навчання», коли студент отримує найвищий бал просто за виконання всіх передбачених завдань, незалежно від їхньої якості.

Чому це актуально для України

Бабак пояснив, чому вищеописані проблеми не варто сприймати як щось суто закордонне. У нас ситуація аналогічна. Спочатку були роки дистанційки під час COVID-19, а потім — повномасштабна війна: обстріли, повітряні тривоги замість уроків, викладання з підвалів і бомбосховищ, мільйони дітей у релокації чи за кордоном.

Ми поки що навіть не маємо повної картини того, наскільки просіли базові навички цілого покоління школярів. Не тому, що все добре, а тому, що нам банально бракує систематичних вимірювань на кшталт PISA чи PIAAC, які проводить OECD, — написав Бабак.

За словами посадовця, в українських університетах уже з'являється та сама спокуса, яку описує стаття, коли через бажання зберегти контингент і фінансування дуже легко перейти до такого самого м'якого оцінювання й мовчазної домовленості: «не будемо ускладнювати життя ні собі, ні студентові».

Штучним інтелектом наші студенти користуються не менше, ніж іноземні, і ризик отримати диплом, який фактично нічого не гарантує роботодавцю, стає цілком реальним. Причому саме тоді, коли країні як ніколи потрібні компетентні спеціалісти, а не просто «власники паперу з гербовою печаткою».

Таким чином стандарти освіти не можна понижувати. Бо якщо диплом перестане підтверджувати реальні знання та навички, суспільство дуже швидко це відчує.