«Це неприпустимо!». Омбудсман розповів про булінг вчителів у школах

Український омбудсман Дмитро Лубінець розповів про статистику булінгу в українських закладах освіти. Зокрема, він звернув увагу як на булінг щодо дітей, так і на приниження гідності освітян. Про проблему булінгу посадовець розписав у колонці для «LB.ua».

У 2025 році до Офісу Омбудсмана надійшло 191 звернення щодо випадків булінгу. Порівняно з 2024 роком це свідчить про зростання на 55%. Уже за п’ять місяців 2026 року було отримано ще 122 звернення з аналогічних питань.

У 2025 році в рамках реагування на булінг було відкрито 12 кримінальних проваджень, складено протоколи стосовно 22 осіб, до 34 осіб застосовано дисциплінарні та інші заходи відповідальності.

Фактично ці показники підтверджують: система реагує запізно — тоді, коли дитина вже постраждала, — написав Лубінець. 

Чому булінг досі залишається проблемою

• Багато учасників освітнього процесу досі не до кінця розуміють, що саме є булінгом.

• Окремі випадки намагаються приховати, щоб уникнути розголосу. Винні не завжди притягуються до відповідальності, що дає «зелене світло» для подальшого булінгу.

• Не завжди є належна взаємодія між школою, батьками, поліцією та іншими органами, які мають реагувати на такі ситуації.

• Повномасштабна війна підсилює напругу в суспільстві. 

• Через вимушене переміщення мільйонів людей почастішали конфлікти на мовному, етнічному та інших ґрунтах.

Лубінець наголосив, що наслідки булінгу можуть бути критичними та мати довготривалий вплив на психічне й емоційне здоров’я дитини. Водночас МОН сьогодні не має навіть обліку випадків булінгу в освіті.

Булінг — це не лише про дітей

Омбудсман зазначив, що важливо говорити про булінг з боку дітей щодо педагогів. Ця тема сьогодні є дуже актуальною. Наприклад, нещодавно у соцмережах поширювалися змонтовані відео та світлини із зображенням вчителів, що містили принизливий контент. Такі дії можна розцінювати як булінг.

Це також може проявлятися у свідомому та систематичному ігноруванні вчителя, образливих висловлюваннях, принизливих коментарях у класі чи соцмережах. Лубінець додав, що такі дії підривають авторитет педагога та негативно впливають на весь навчальний процес. Це неприпустимо в жодному освітньому середовищі!

Водночас подібні ситуації в педагогічних колективах — з боку колег або адміністрації — називаються мобінгом. У 2025 році омбудсман отримав 29 звернень, а з початку 2026 року до 9 червня — ще 13 звернень щодо мобінгу стосовно педагогічних працівників. Вони стосувалися порушення трудових прав, психологічного тиску, зловживання службовим становищем, незаконного звільнення.

Кожне таке звернення є сигналом про системні проблеми в організації роботи закладів освіти, які потребують своєчасного реагування та профілактики, — написав Лубінець

Він наголосив, що критично важливо не посилювати тиск на вчителів, а системно зміцнювати їхню підтримку. Передусім забезпечити гідну оплату праці, яка відповідала б реальній складності та обсягу роботи. Ненормально, коли педагог змушений виживати за рахунок додаткових заробітків поза школою. Не менш важливим є питання навантаження — воно має бути збалансованим, щоб педагог міг якісно виконувати свою роботу, а не працювати на виснаження.

Омбудсман додав, що на вчителів часто перекладають відповідальність за наслідки системних проблем освіти, роблячи їх головними винними у ситуаціях, на які вони не мають впливу. Водночас під час ухвалення освітніх реформ думка вчителів навіть не завжди враховується. Це створює розрив між реальними потребами та управлінськими рішеннями. Реформи не можуть ухвалюватися у відриві від шкільної реальності — насамперед має бути почутий голос учителів!

Ми вже стикаємося з тривожною тенденцією: частина вчителів залишає професію, не витримуючи навантаження та умов праці. І це ставить дуже просте, але критичне запитання — хто вчитиме дітей завтра? Бо без учителя немає освіти, а без освіти немає майбутнього, — зазначив Лубінець.