Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, як один з авторів проєкту Постанови про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави (реєстр. № 14334), представив масштабну ініціативу, покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства.
Ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах. У своєму виступі він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці.
Основні напрями:
Оновлення правопису (після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня).
Створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).
Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови, — підкреслив Руслан Стефанчук.
У проєкті Постанови особливий акцент також зроблено на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, народний депутат підкреслив, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, «Peterburg» або «Izhitsa», в офіційних актах і на державних відзнаках України. Постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів. Комітет одностайно підтримав таку ініціативу, яка стане важливим кроком у зміцненні державної мови, формуванні автентичного правового поля України.
Національний український шрифт, який планують створювати з нуля за державні кошти, вже існує — це «Рутенія», шрифт, який був розроблений професором Василем Яковичем Чебаником — заслуженим діячем мистецтв України і лауреатом безлічі почесних премій. Саме «Рутенією» будуть написані наступні рядки.
Далеко не кожному українцю відомо, що графіка сучасної української мови побудована на абетці російського царя Петра I, яку тоді ще називали «Гражданский шрифт». Чебаник вважав, що це нав’язує українцям чужу російську свідомість, саме тому потрібно повернутися до літер, що несуть «код нації» — українську візуальну ідентичність і глибинний історичний зміст. Понад 20 років професор займався створенням національного шрифту який базується на традиціях Русі та козацьких скорописів. Сам він зазначав, що це — справжня українська кирилиця, яку на наших землях використовували до 1710 року. Далі її було штучно усунуто Петром I на користь «Гражданского шрифту».
Крім створення «Рутенії», Василь Чебаник всіма силами сприяв якомога ширшому запровадженню національного шрифту в повсякденне життя — книги, прописи тощо. Він навіть оформив своїм шрифтом церемоніальний примірник Конституції України.
Професор Василь Чебаник і Конституція України написана «Рутенією». З сайту «abetkarutenia.com»
Завдяки його зусиллям шрифт української нації можна безкоштовно встановити на свій комп'ютер за посиланням.
Шрифт уже використовується Національною академією мистецтв України, Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури, Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Національним університетом «Києво-Могилянська академія». Василь Якович Чебаник фактично присвятив своє життя створенню «Рутенії». На жаль, великий графік України покинув цей світ 13 березня 2025 року.
«Рутенія» та «Рутенія Аріал» доступні й на Всеосвіті. Користуючись редактором, ви можете обирати відповідний шрифт у віконці зі «стилями» та оздоблювати ним ваші тексти.
Раніше Всеосвіта розробила навчальний комп'ютерний шрифт прописів, який можна безплатно завантажити та використовувати для роботи в класі чи для створення навчальних дидактичних матеріалів. Всі з'єднання літер та самі літери відповідають вимогам українського правопису. Шрифт має відкриту ліцензію та доступний за посиланням: https://vseosvita.ua/library/ukrainskyi-shryft-propysiv-propysy-602996.html
Журналіст:
Огей Антон Володимирович