Ситуація із зарплатами в дошкільній освіті — катастрофічна

Ситуація із зарплатами працівників дошкільної освіти — катастрофічна. Цей освітній сектор тримається на ентузіазмі. Про це «Новій українській школі» розповіла заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова.

За її словами, держава вже визнала, що потрібна фінансова допомога, оскільки із наявними зарплатами в цьому секторі освіти ситуація катастрофічна, і все тримається на ентузіазмі. Наразі очікується затвердження нової політики з підтримки дошкільної освіти. Деталі цієї політики Коновалова не розкрила, проте зазначила, що інструмент, який пропонується — «не зовсім стандартний».

Розповідаючи про важливість дошкільної освіти вона наголосила, що в одній із версій закону про дошкільну освіту була норма про її обов’язковість, а це автоматично означало, що держава бере на себе зобов’язання реалізувати цю обов’язковість через фінансування. Проблема в тому, що наразі немає самого механізму фінансування. Його створенню завадили спочатку епідемія COVID—19, а потім повномасштабне вторгнення.

Коновалова зазначила, що наразі в Україні лише 100 тисяч дітей віком до трьох років перебувають у яслах, і це дуже мало. Проте важливо, щоб існувала сама система, оскільки, коли батьки народжують дитину, перш за все вони думають, як її годувати та надавати освіту. І якщо людина живе десь, де немає дитячого садочка, то незрозуміло, що після народження робити з дитиною. І тоді від народження дітей відмовляються.

Тобто це все дуже принципове рішення, яке держава спочатку має ухвалити, і тоді можна буде вже говорити і про зарплати, і про штатний розпис, і про зміну умов для вихователів. Звичайно, наразі також ведеться робота над цими питаннями. Однак вона дає лише невеликі покращення, які мають допомогти досягти глобальної реформи. Зарплата в дошкільній освіті зараз становить 8 тисяч грн, а має бути значно вищою.

Нестача коштів та пропозиції від людей

У дошкільній освіті склалася цікава ситуація з обліком робочого часу після набуття чинності нового законодавства. Подекуди люди живуть за старим законом. Міністерство освіти дало чітке роз’яснення саме для вихователів. Якщо їх змушують працювати додаткові години, то це пряме порушення закону. Наразі змінюються штатні нормативи таким чином, щоб кожен керівник, залежно від того, як функціонує та чи інша група, зміг розрахувати штатні розписи за формулою.

Серйозною проблемою також є можлива нестача коштів на дошкільну освіту у деяких громадах через повномасштабну війну. Такі громади дійсно можуть скоротити, наприклад, режим роботи групи або запровадити чергову групу за кошти батьків. Це те рішення, яке небажано, але наразі це все відбувається за рахунок вихователів. Міносвіти обурюється цим, бо недоотримана зарплата вихователя — це те саме, ніби вихователь волонтерив.

Водночас заступниця міністра відзначила те, що сильно вразило її і вселило надію. Коли МОН вийшло зі штатними розписами і попросило людей допомогти, то отримало понад 10 тисяч пропозицій, які люди писали у свій вільний час. Там були дуже глибокі обґрунтування й порівняльні таблиці, які МОН наразі використовує для Мінфіна.

Надані пропозиції дійсно були враховані. По інструкторах із фізкультури зменшили кількість груп з 8 до 6. По методистах — чітко зафіксували навантаження на кожну групу. Багато чого врахували й щодо кухарів. Не врахували хіба діловодів, оскільки, за словами Коновалової, її завдання — зменшити кількість паперової роботи, а не збільшити кількість діловодів. Тож паперовій роботі оголошено своєрідну війну: скасовуються нормативно-правові акти, будуть змінюватися посадові інструкції.

Наразі є певна кількість документів, які треба скасувати терміново. У МОН, наприклад, існує два чинних положення про методичні кабінети, які не збігаються одне з одним. Є й просто застарілі речі. Коновалова зазначила, що мало знає про українські бюрократичні традиції, оскільки вийшла з приватного сектору. Проте вона сильно вболіває за автономію закладів і вірить, що це єдиний шлях розвитку освіти.

Залучення дітей до садочків

За даними дослідження, на сьогодні 68% батьків вважають, що садочок необхідний для підтримки розвитку їхніх дітей, а ще 5 років тому цей показник становив 52%. Батьки все більше розуміють, що садочок — це не просто місце, де можна залишити дитину, а й важливий етап для її розвитку і успіху. А це дуже хороший показник.

Проте в країні є діти, які жодного дня не були в садочку. 82% дітей у прифронтових регіонах ніколи не відвідували садки і демонструють затримку в розвитку та соціально-емоційних компетентностях. І це дуже погана новина. Хороша новина полягає хіба в тому, що ті діти, які згодом пішли в садочки, швидко наздоганяють у розвитку. Тому надзвичайно важлива політика, яка забезпечить, щоб 100% дітей навчалися офлайн, оскільки це не тільки про знання.

Заступниця міністра вказала, що наразі є розуміння, якої цифри охоплення дітей необхідно досягти. Зокрема, до 2030 року до садочків планується залучити 96% дітей віком від 3 до 6 років і 45% дітей віком від 0 до 3 років. Зараз відомо, скільки дітей відвідує садочки, але точні відсотки охоплення невідомі, оскільки в багатьох регіонах, де дистанційну освіту давно запроваджено, люди навіть не стають у чергу на садок. Відповідно, офіційно може здаватися, що охоплення становить 100%, але насправді це не відображає повної картини.

Пріоритети роботи

Одним із пріоритетів роботи міністерства освіти є також нівелювання різниці між міськими та сільськими садочками, а також максимальне охоплення дітей у селах системою дошкільної освіти. Водночас акцент — на децентралізації системи, оскільки неможливо вирішити з Києва, що краще для кожного села.

Коновалова також відзначила, що в Україні дуже висока якість освітніх послуг порівняно з іншими країнами.

Наявну проблему, коли відсутній садок, але є діти, планують вирішувати відкриттям компактних закладів. Якщо в громаді взагалі немає грошей, щоб утримувати будівлю садочку та іншого освітнього сервісу, який можна туди завести, то залишається лише консервувати будівлю і чекати «бейбі-буму». Тож завдання МОН — надати алгоритми, щоб у громад був вибір і чітке розуміння, що вони мають зробити.

Також триває зміна санітарного регламенту, оскільки в ньому дуже багато застарілих речей, як-от витягування щомісяця матраців на вулицю. Звичайно, здоров’я вихованців та учасників освітнього процесу в пріоритеті, проте санітарний регламент необхідно оптимізувати. Подекуди нововведення наштовхуються на опір, оскільки керівники закладів відхиляють деякі зміни МОН. Наприклад, маркування стільчиків залежно від зросту дитини, яке МОН хотіло скасувати, оскільки це «позиція здорового глузду».

Наразі 80% зусиль МОН витрачається на три ключові проблеми: зарплати, матеріально-технічна база і демографічна криза. Зарплати необхідно підвищити, технічну базу оптимізувати й адаптувати, а також підготуватися до демографічної кризи, щоб не втратити мережу, а зберегти її.

Титульне фото з матеріалу «НУШ»