https://drive.google.com/file/d/1W7ZrgXBecne9-o57WhEPib3dLrjJwUU2/view?usp=sharing
Авторка віршу - Юлія Івасюк
З посмішкою прокинься
І світанок свій зустрінь.
Озернись, усміхнися,
Ухопись за мою тінь.
Сумно, бо доля вкрала -
Наше спільне майбуття -
Наше спільне почуття
Назавжди забрала.
Не прилетить кохання
Птахом не покличе нас.
Марні всі сподівання,
Бо настав розлуки час
Ллються печаллю сльози-
Та листи твої спалю
І усупереч жалю
Прошепочу так ніжно:
«Пам’ятай любов -
З любов’ю пам'ять відпусти.
Покохаєм знов? Напевно ні-
мене прости.
Лід розлуки ти не розтопиш.
Так, але не забудемо
Наші сповіді, зізнання
Пам’ятай, любов -
З любов’ю пам'ять відпусти
Покохаєм знов? Напевно ні-
мене прости
Лід розлуки ти не розтопиш
Знаю, ти мені дозволиш
Зникнути, назавжди з твоїх снів»
