У кожній каві, в кожному світанні,
Шукаю я прикмети твоїх слів.
Це не любов, це мабуть дихання,
Яким я довго марити хотів.
Твій... до останньої краплі у серці,
Твій... мов ріка, що не знає межі.
Доля твоя у моєму дзеркальці,
Дві половинки в єдиній душі.
Просто і тихо, без зайвого слова —
Твій я сьогодні і завтра, і знову.
Я став твоїм від луни і до краю,
Від перших кроків — в невідому даль.
Я кожен погляд у собі ховаю,
Нехай минає будь-яка печаль.
Твій... до останньої краплі у серці,
Твій... мов ріка, що не знає межі́.
Доля твоя у моєму дзеркальці,
Дві половинки в єдиній душі.
Просто і тихо, без зайвого слова —
Твій я сьогодні і завтра, і знову.
Я — твій спокій, ти — моє безумство,
Мій тихий простір у штормах життєвих.
З тобою поруч зникає все чаклунство,
І світ стає мов сад у травневих...
Твій... до останньої краплі у серці,
Твій... мов ріка, що не знає межі.
До́ля твоя у моєму дзеркальці,
Дві половинки в єдиній душі.
Просто і тихо, без зайвого слова —
Твій я сьогодні і завтра, і знову.
Ми зв’язані не ниткою, а небом,
Крізь часу плин і відстані німі.
Мені нічого більшого не треба,
Лиш знати — ми не будемо самі.
Твій... до останньої краплі у серці,
Твій... мов ріка, що не знає межі.
Доля твоя у моєму дзеркальці,
Дві половинки в єдиній душі.
Просто і тихо, без зайвого слова —
Твій я сьогодні і завтра, і знову.