Кожна дитина потребує спілкування, але не кожна має змогу реалізувати цю потребу.
Спілкування без меж та упереджень починається з дитинства. Спільні ігри, справи або пустощі будуються на основі простих комунікативних навичок, за допомогою яких діти встановлюють контакт, обмінюються інформацією та впливають одне на одного.
Згідно аналізу наукових джерел, можемо стверджувати, що досліджувана проблема є актуальною і ій приділяється значна увага. Зокрема, наукові питання культури спілкування висвітлено в працях мовознавців Н. Бабич, Б. Головіної, С. Єрмоленко, А. Коваль, С. Ширяєвої та інших, методистів О. Біляєва, А. Богуш, М. Вашуленка, І. Дроздової, С. Карамана, К. Климової, В. Мельничайка, Т. Окуневич, Л. Паламар, М. Пентилюк та ін. Проблемі невербальних засобів спілкування, їх класифікації та особливостям національних стилів комунікативної невербальної поведінки присвячені дослідження таких вітчизняних науковців: Ф. Ісаєва, І.А. Зязюна, О.Є. Ломакіна, В.В. Нестерова, І.П. Підласого, В.А. Сластьоніна, М. Андріанова, Г. Попова, Н. Ботвиної, О.Т. Бойко тощо. Серед зарубіжних дослідників, які внесли значний вклад у цій галузі, можна виокремити А. Піза, який вперше серйозно зайнявся вивченням означеного питання в кінці 70-х років ХХ ст., Р. Бердвіссла, А. Мейерабіана, А. Хілла, Г. Уейнрайта, Ю. Фаста та інших.
Ефективне спілкування з людиною, яка має порушення мовлення, відбувається тоді, коли вона розуміє, що їй хочуть повідомити, та самостійно може висловити власні думки. Передати інформацію можна різними способами. Уже кілька десятиліть для розвитку мовлення та навичок спілкування успішно застосовують засоби альтернативної комунікації: картинки, піктограми, жести, шрифт Брайля, пристрої, що генерують мовлення тощо.
Один з найвідоміших фахівців з питань спілкування А. Піз стверджує, що за допомогою слів передається всього 7% інформації, тоді як звуковими засобами – 38%, а за допомогою міміки, жестів і поз – 55% [2].
Ми зустрічаємося з засобами альтернативної комунікації чи не щодня, але не всі знають, що це таке. У супермаркетах, кінотеатрах, на вулиці ми бачимо зображення-піктограми і без додаткових пояснень розуміємо їхнє значення: знаки «Вихід», «Не шуміти», «Вимкнути телефон».
В своїй практичній діяльності, працюючи з дитиною, яка має розлади аутичного спектру, ми використовуємо візуальний розклад. Тому що використання візуального розкладу на заняттях та протягом дня є дуже важливим для дітей з аутизмом. Він допомагає дитині розуміти що буде далі та підказує послідовність дій. Візуальний розклад запобігає проявам небажаної поведінки та робить заняття більш структурованим та плідним. [4]
У дітей з аутизмом, окрім основних специфічних особливостей фізіологічного та психологічного розвитку, порушується можливість здійснювати мовленнєву діяльність. Вони потерпають від власної нездатності налагодити соціальну взаємодію, підтримувати контакт з людиною без явного психологічного дискомфорту, для них характерні труднощі сприймання інформації і розуміння ситуації спілкування. Такі перешкоди можуть бути наслідком відсутності самої потреби у спілкуванні, або посилене прагнення уникати контактів.
Зв'язок з дитиною, у якої розлад аутичного спектру, встановити складно. Але якщо не розмовляти або навіть не торкатися до дитини, з нею можна встановити спілкування за допомогою інших способів. Спілкування відбувається, коли дорослий дивиться на дитину, коли змінює тон голосу або використовує мову тіла. Тактильний контакт з малюком – важливий спосіб комунікації, навіть якщо він не говорить. Потрібно тільки вивчити мову, за допомогою якої малюк спілкується. [5]
У наш час наукові дослідження довели, що прискорює розвиток мовлення у дітей з аутизмом застосування засобів візуалізації мови, проте слід мати на увазі, що частина дітей з аутизмом ніколи не буде мати повноцінного мовлення і для них методики альтернативного спілкування є чи не єдиним шансом на встановлення певної змістовної комунікації. Одним із найпростіших засобів альтернативної комунікації є PECS. [3]
PECS – комунікативна система обміну картинками (Picture Exchange Communication System – PECS) – форма допоміжної альтернативної комунікації. Використовується як допоміжний засіб для комунікації у дітей з аутизмом та іншими порушеннями розвитку. PECS використовується особами різних вікових категорій, від дошкільників до дорослих, що мають мовленнєво-комунікативні, когнітивні та моторні труднощі. Її застосування не вимагає складних та (або) дорогих матеріалів, оскільки використовуються друковані символьні, фотографічні, мальовані картки. PECS розпочинається з навчання учня віддавати педагогові (партнерові по комунікації) картку із зображенням бажаного предмета, а, натомість отримувати сам предмет, який і є винагородою. Після засвоєння кроку спонтанного обміну картинки на бажаний предмет, PECS навчає розрізняти символи та конструювати прості речення. Пізніше учень оволодіє навичками застосовувати PECS для відповідей на запитання та коментаріїв.
Жестова мова (American Sign Language – ASL, Українська Жестова Мова – УЖМ) – різновид мови, що використовує замість акустичних сигналів, візуальні (рухи руками, тілом, міміку), що допомагають висловити свою думку промовцеві. Для дітей з розладами аутичного спектра жестове мовлення зазвичай використовується в рамках підходу тотальної комунікації – одночасної комбінації жестів та мовлення. [1]
Таким чином, дитині з аутизмом пропонується цілісна мовленнєва модель, за якою інформація подається в двох модальностях одночасно й синхронно, тим самим підкреслюється смисл ключових слів та покращується розуміння мовлення, адже при використанні жестів мимовільно уповільнюється усне мовлення.
Одним із ефективних способів, який дозволяє задовільнити потребу не мовленнєвої дитини у спілкуванні є метод піктограм.
Піктограми (картинки-символи) відносяться до невербальних засобів спілкування, але можуть використовуватися в наступних якостях:
–– як засіб тимчасового спілкування, коли дитина ще не говорить, але у перспективі може оволодіти звуковим мовленням;
–– як засіб постійного спілкування, для дитини нездатної в майбутньому розмовляти;
–– як засіб полегшуючий розвиток спілкування, мовлення, когнітивних функцій(символізація, формування елементарних уявлень і понять);
–– як підготовчий етап до засвоєння письма і читання у дитини з проблемами розвитку.
Використання піктограм дає позитивні результати у розвитку мовлення та соціалізації дитини із РАС.
Підсумовуючи, зазначимо, що у кожної з систем допоміжної альтернативної комунікації є свої слабкі і сильні сторони. Так, впровадження жестової мови майже не потребує виготовлення навчальних матеріалів, але передбачає, що коло спілкування може бути обмежене колом осіб, що також володіють мовою жестів. Система обміну картинками вимагає більших затрат на матеріали, проте її символи легко «читаються» пересічною, але готовою до спілкування людиною і, окрім того, PECS навчає ініціювати комунікацію, що особливо важливо для осіб з аутизмом. І, насамкінець, вважаємо за необхідне ще раз наголосити, що можливість допомоги у розвиткові комунікативно-мовленнєвих навичок дітей з розладами аутичного спектра існує. Це, а також організація навчального середовища й впорядкування активності учнів з РАС за допомогою методів структурованого навчання, може значною мірою спростити їх навчання. А альтернативні методи комунікації, як от жестова мова, комунікативна система обміну картинками, соціальні історії є тими допоміжними знаряддями спеціальної педагогіки, які витримали випробування дослідженнями щодо їх ефективності в ситуації соціальної взаємодії при навчанні дітей з розладами аутичного спектра.
Список використаних джерел:
Вербальні та невербальні аспекти культури спілкування / О.Й. Курило, І.І. Розман / Молодий вчений. - 2017 р. - № 4.3 (44.3). - С.114-118
Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам / А. Пиз. – С.-П, 2000. – 185 с.
Розвиток мовлення дітей з аутизмом як запорука подальшого навчання у школі / В. Вітюк, Л. Тарасюк // Педагогічний часопис Волині. - 2016. - № 1.
Технології психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом в освітньому просторі : навчально-наочний посіб. / Укладач – Тетяна Скрипник
Як допомогти дитині, в якої аутизм / Розвиток дитини