За останні роки зростає кількість дітей, які потрапили в складні життєві обставини, народжених з ознаками перинатальної енцефалопатії – перинатального ураження центральної нервової системи. Провідне місце в перинатальній патології, які частіше всього вражають центральну нервову систему плоду, що розвивається займає: асфіксія, внутрішньочерепна родова травма, шкідливі фактори у внутрішньоутробному періоді під час вагітності та в ранні терміни після народження. Ці всі проблеми дизонтогенезу пов’язані з низьким соціальним рівнем життя батьків, які не можуть повноцінно забезпечити власну життєдіяльність. В результаті чого у дітей спостерігаються такі проблеми: імпульсивність, дратівливість, конфліктність, дитина швидко втомлюється, погано засинає, погано запам’ятовує, погано узагальнює, має затримку формування дрібної моторики, труднощі в емоційно-вольовій сфері, труднощі формування мовних процесів, труднощі письма, читання та інше. Також часто у дітей спостерігаються інтелектуальні порушення, затримка психічного розвитку, затримка мовлення та ін.
Для подолання у таких дітей мовленнєвих порушень та попередження розвитку патологічних станів необхідно зміцнювати їхнє психічне здоров’я за допомогою проведення комплексної психокорекційної роботи. Одним зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція. Кінезіологія актуальна ще й тому, що на сьогодні значну увагу приділяють дітям з особливими освітніми потребами. У них обмежені можливості пізнавальної діяльності. Діти відстають у розвитку словесно-логічного мислення, не опановують аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення. У них недостатньо розвинена ручна моторика, часто порушена координація рухів.
Кінезіологія — це наука про розвиток головного мозку через рух. Її використовують у всьому світі. Засновником наукової кінезіології в Стародавній Греції вважався Асклепіад, який жив понад 2000 років тому. Елементи кінезіології містила давньоіндійська йога, Конфуцій та Гіппократ також користувалися кінезіо терапією.
Секрет краси і молодості Клеопатри полягав у тому, що вона протягом усього життя використовувала кінезіологічні вправи, за рахунок яких під- тримувала свій мозок в активному стані. Відомо, що старіння організму починається зі старіння мозку. Підтримуючи мозок у стані молодості, ми не даємо змоги старіти всьому тілу. Фундаментальні роботи В. М. Бехтерева, А. Р. Лурія, Б. Н. Анохіна, і. М. Сечєнова довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності та розвиток мовлення. Загальновідомо, що будь-які дії рук або ніг спочатку імпульсами проходять через мозок. Саме такий зв’язок головного мозку і дій узяли за основу засновники цієї науки. Вони стверджують, що обидві півкулі головного мозку можуть ефективно розвиватися через спеціальні дії — кінезіологічні вправи. Василь Олександрович Сухомлинський уважав, що рух пальців призводить до порушення мовленнєвих центрів головного мозку і посилення погоджень діяльності мовленнєвих зон. Розвиток інтелекту безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії. Зважаючи на це, дуже важливо застосовувати на практиці цю інноваційну технологію, що зробить доступною тренування «мозку» у дітей дошкільного, шкільного віку та дітей з особливими освітніми потребами.
Кінезіологія — це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через певні рухові вправи. Це своєрідна «гімнастика мозку». З її допомогою процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. Завдяки «гімнастиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію тіла й інтелекту.
Мета: розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності.
Завдання:
формування довільності поведінки;
зняття емоційної напруженості;
створення позитивного емоційного настрою;
розвиток дрібної моторики;
розвиток розумових здібностей;
розвиток пам’яті, уваги, мислення;
розвиток мовлення;
Очікувані результати:
підвищення рівня емоційного благополуччя;
поліпшення зорово – моторної координації:
формування просторового орієнтування;
удосконалення регулюючої та координуючої ролі нервової системи;
гармонізація розвитку особистості та самореалізації у творчому плані;
Вправи допомагають уникнути стресових ситуацій, поліпшити роботу мозку і всього тіла, а також сприяють гармонійному розвитку особистості та самореалізації у творчому плані. Складаючи комплекси кінезіологічної гімнастики, потрібно брати до уваги методи і прийоми, використовуючи їх як основу.
Розтягування, дихальні вправи, окорухові вправи, вправи для розвитку дрібної моторики, масаж, вправи на релаксацію поліпшують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма. Новий навчальний матеріал сприймається більш цілісно і природно, нібито розумом і тілом, а тому краще запам’ятовується.
Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, знижують захворюваність і роблять життя дитини безпечнішим завдяки таким якостям, як спритність, сила, гнучкість; готують дитину до школи, поступово привчають її витримувати навантаження, проявляти волю; здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті.
Дана програма складається з 10 занять, які адаптовано для дітей центру реабілітації.
Обладнання: стенд привітання, планшет емоцій, малюнок «Структура і будова мозку», сенсорна коробка, відео – матеріал «Гімнастика для очей», зошит «Слухняні рученята», нейротренажери за кількістю дітей, кульки з сенсорного басейну по 2шт на дитину, роздатковий матеріал для ритмування малюнку, графо моторні доріжки для обох рученят, роздатковий матеріал «Нейро пальчики».
Цільова група: корекційна програма розрахована на дітей (від 7 до 11 років) Програма розрахована на 10 занять (індивідуально - групових)
Тривалість занять 25 - 30 хвилин.
Структура заняття:
І. Вступна частина
1. Привітання
1.2. Мій настрій
1.3. Сенсорний басейн
1.4. Гімнастика для очей
ІІ. Основна частина
2.4. Нейротренажери, графо моторні доріжки
2.5. Нейроритми
2.6. Кінезіологічні вправи
ІІІ. Заключна частина
3.7. Мій настрій
3.8. Рефлексія
3.9. Ритуал прощання