"Крути вільного народу"
29 січня 1918 року.
І слава їх встає не вмерши,
ятрить крізь відстані і час.
Було їх триста…
Триста перший – і ти,і я,
і кожен з нас!
/Петро Шкраб’юк/
Пісня "Кленова балада"
Загриміли в полі, мов громи, гармати –
Стрільця молодого виряджала мати,
Витирала сльози і благала Бога,
Щоб вернув її сина додому живого.
"Не плач, моя рідна, посивіла мати, -
Я пішов на войну тебе визволяти,
А як не діждешся з тої січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена".
А туман – білим полем, а біда – чорним болем,
А душа – буйним кленом, зеленим, ой зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові,
Зрошені сльозами горя і любові.
Буйними ночами тихо шепчуть віти –
То твої, Вкраїно, найрідніші діти.
1 учень. Крути – залізнична станція між Ніжином і Бахмачем», де на початку 1918 р. точилися запеклі бої між радянськими частинами і військами української буржуазної націоналістичної контрреволюції та австро-угорських окупантів.
28 – 30.01 1918 року радянські загони прийшли на допомогу учасникам Київського січневого збройного повстання 1918 року,розгромили тут війська центральної ради і 8.02 визволили Київ» - таку довідку подавала Українська радянська енциклопедія у 5 томі, який побачив світ 1980р. А що ж відбулося під Крутами насправді?
Балада про Крути
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою
Бо проллється кров юнача цілою рікою
Зима снігом замітає, січуть скоростріли
Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.
Вже набої закінчились,а довкола поле,
Піднялися і в атаку кинулись соколи.
Славних хлопців-добровольців підвелося триста,
А дорога,наче доля – коротка терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою –
Пролилася кров юнача цілою рікою
не вернуться вже ніколи до рідної хати
Не зустріне, не пригорне заплакана мати.
Постріляні, порубані,але незборимі
Зосталися тут лежати сини України.
Славних хлопців-добровольців загинуло триста
Бо така важка їх доля – коротка,терниста
Ой ви, Крути, ой ви, Крути вільного народу –
Віддали життя герої за нашу свободу.
2 учень. Крути – залізнична станція на Чернігівщині на лінії москва – Бахмач – Київ, відома з оборонних боїв у січні 1918 р. наступом більшовиків на Київ.
Тут 29 січня відбувся бій сотні Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького,сотні студентського куреня Січових Стрільців та частина гайдамаків з 4000 – м більшовицьким загоном. У цьому бою загинуло близько половини бійців…Опір під Крутами стримав на кілька днів здобуття Києва більшовиками,що мало важливий вплив на закінчення Берестейського договору.
Остання станція – Крути
— А де,Україно,твоя буйна юність?
— На станції Крути…
— А де,Україно,твоя вічна слава?
— На станції Крути…
Потрапила юність до темної ями,
Похована разом із захисниками…
…І сунуло військо московське –
Вагонами все, вагонами
І виходили захистити рідну землю
Юнаки – твоє,Україно майбутнє
І залишилось твоє майбутнє там –
У братській могилі…
— А де,Україно,твоя буйна сила?
— На станції Крути…
— А де,Україно,твоя вічна мудрість?
— На станції Крути…
Ще юнаки,ще майже діти
А навкруги і смерть і кров
«На порох смерті перебігши!»
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити
та рано тішаться кати
коли стають до зброї діти
Народ цей – не перемогти.
Збудуємо нові твердині,
І в бій підемо другий раз.
Скажи,що шлях покажуть Крути,
Що замість терну – Ореол,
Що Україні вічно бути,
Про Україну всім почути,
Бо світу це новий престол!
5 учень. Січень 1918 року. На Київ просувалися більшовицькі орди сумнозвісного царського підполковника Муравйова,якого згодом знищили ті ж більшовики. Київські студенти і гімназисти,прагнучи захистити молоду Україну,що лише ставала на ноги,організували курінь січових Стрільців. Це була молодь,яка не мала в душі сумнівів і вагань. Вона не знала різниці між словом і ділом. Багато хто втік з дому,щоб уникнути тяжкого прощання з батьками. Більшість ніколи перед тим не тримали рушниці в руках.
6 учень. 27 січня курінь Січових Стрільців, що складався із студентів Українського народного університету,студентів Університету святого Володимира та учнів старших класів. Української Кирило - Мефодіївської гімназії,одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача. Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку.
7 учень. 29 січня,вранці, банди червоних щільними колами розпочали наступ. Ворогів було більше ніж удесятеро,вони були озброєні в десятки разів краще. Очевидно, більшовики були певні,що ніхто їм не заступить шлях на Київ. Та молоді добровольці зустріли їх вогнем. Заговорили довгими чергами кулемети,поливаючи ворога свинцем. Мали вони значні втрати,але за першою ворожою атакою накочувалася друга,третя. Проте українська юнь витримала цей цілоденний бій. Січові стрільці падали під кулями,але не відступали. Молоді герої в останньому розпачливому відгукові кидались в атаку на переважаючого ворога,але були нещадно знищені.
10 учень. Одній групі під орудою сотника Гонтаренка з настанням вечора вдалося обійти станцію Крути. «Поранені хлопці несли скоростріл,аби не залишити ворогові , - згадує учасник крутянського бою Левко Лукасевич. Межи досвідчених віддавали набої більш вправним, а до гвинтівок прилаштовували останню зброю – багнети. Чота з другого боку колії вийшла на вогні станції,не знаючи про те, що її захопили «вибрудні пекла»…
11 учень. Розвідка донесла: у темноті студенти втратили орієнтири і пішли на вогні – станцію Крути. Ці 32 студенти потрапили в полон. Їх по-звірячому мордували,а на світанні 28 юнаків повели на розстріл. У небо злетів гімн «Ще не вмерла України»,що його першим заспівав гімназист галичанин Григорій Пипський. Більшовицькі кати заборонили селянам ховати тіла хлопців за християнським обрядом. Кількох поранених більшовики відправили до Харкова на подальші допити,і вони якимось дивом врятувалися.
12 учень. 9 лютого 1918 року Київ захопили червоно - гвардійські загони Муравйова та червоного козацтва Віталія Примакова, яке було сформоване з робітниками Харкова та Донбасу.У Києві,як перед тим у Полтаві та інших містах України,розпочався кривавий терор. У Полтаві, наприклад, у перший день окупації було знищено 5 тисяч так званих «ворогів народу»,тобто в основному української інтелігенції. У Києві була влаштована різанина,якої древній град не бачив з часів Андрія Боголюбського. Це,нарешті,підтвердило багатьох представників українських соціалістичних партій. Проте 11 лютого в Києві було проголошено радянську владу.
13 учень. Загиблих героїв урочисто на кошт держави було поховано 19 березня 1918 року у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром. Весняне сонце пестило домовини,вкриті за козацьким звичаєм червоною китайкою. І в тисячах сердець озивалися болем і гордістю слова,мовлені на похороні Михайлом Грушевським: «Стримайте ваші сльози! ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни і вона збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні. Славна смерть за Україну». Стримаймо сьогодні наші сльози й схилімо свої голови перед світлою пам’яттю молодих захисників,які далекого січневого ранку 1918 р. собою заступили шлях на Київ. Во ім’я воскреслої сьогодні України.
Пісня «Ти в серці моїм» гурт «Мандри».
Список юнаків, що загинули під Крутами
