Насамперед, хочу привітатися з читачами мого тільки що створеного блогу .
Я б хотіла задати вам запитання на яке ,надіюсь, ви зможете відповісти , дочитавши цю статтю до кінця. «Чи потрібен вихователь у житті дитини?»
Розпочну з того, що всі діти з народження беззахисні та не мають ніякого досвіду в цьому світі. Їм потрібен той, хто проведе їх за руку в кожен етап їхнього дитячого життя. Якщо у вас виникло питання :«А для чого тоді батьки?» Я вам відповім. Батьки грають одну з найважливіших ролей у вихованні дитини, але через те, що вони не мають великого досвіду та освіти, їм тяжко правильно і вдало допомогти дитині розвивати свою провідну діяльність та перейти без різних проблем на іншу. Завдяки знанням , вихователь розуміє, що кожна дитина різна та по своєму особлива, що у кожному віці дитині є свої потреби і як їх розвивати. Психологічні та фізичні проблеми , які є в дитини, можна легко прогледіти навіть батькам. В різних ситуаціях вихователь знає різні психологічні прийоми та методи ,за допомого яких він може вплинути на дитину, щоб психічно вона залишалася здоровою. Також, ця професія дуже допомагає знаннями ,які ми застосуємо в майбутньому материнстві. У нашому сучасному суспільстві вихователь грає важливу та відповідальну роль, він допомагає маленькій та беззахисній дитині перетворитися справжню цікаву та сильну особистість.
На даний час я являюсь майбутнім вихователем. Ця професія має важливе значення в моєму житті. Тому, я ставлсь до неї з великою відповідальністю та неймовірним захопленням. Обрала її тому, що з самих маленьких років, я спостерігала за своєю мамою, яка теж працює за цим фахом. Мені подобалось ,як в неї так легко виходило порозумітися з дітьми та навчити їх новому. А також, навіть коли я стала дорослішою, діти завжди дарували мені свою усмішку ,коли б я тільки не приходила. Саме з ними починаєш вірити в казку.
В моїй професійній діяльності було декілька практик з дітьми різних вікових груп. Було багато різних ситуацій і в кожних, діти та я поводилися по різному. Тому ,якщо мене спитати, якою я уявляю себе в цій професії , я не зможу дати однозначну відповідь. Все залежить різним чином від обставин, дітей,батьків та самої мене. Але в мене є деякі принципи, яких я постараюся придержуватись.
Ставитись до дитини гуманно, поважати її думку та інтереси.
Відноситись до своєї роботи відповідально
Бути толерантною
Завжди бути позитивною
Бути комунікабельною
Свій поганий настрій залишати вдома
Завжди підвищувати свій професійний рівень за допомогою самоосвіти
За час практики я навчилась шукати різний підхід до дітей, а це не так просто як ви собі уявляєте. Кожен з них маленькі особистості ,в яких виникають свої проблеми : як вдіти колготки; загубилася іграшка; стати першим в грі; грати за ту роль ,яку він хоче. І ніколи їх не можна обесцінювати . Тому що ці, насамперед , маленькі проблемки для них дуже серйозні і ми можемо їм тільки допомагати, щоб в подальшому житті вони не боялись справлятися з труднощами та попросити допомоги ,якщо їм це потрібно.
З власного досвіду хочу сказати , що професія «вихователь» вимагає багато часу і терпіння , це велика відповідальність та сила однієї людини на 20-30 особистостей. Тому мені жаль ,що на даний час вона ціниться набагато менше , ніж всі інші професії.
