Правильно організоване харчування забезпечує нормальний фізичний і нервово- психічний розвиток дітей, сприяє набуттю стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища.
Харчування дітей має бути раціональним, побудованим на основі принципу збалансованості: 1) надходження в організм основних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води тощо) має відповідати потребам дитячого організму; 2) слід дотримувати оптимального співвідношення між незамінними поживними речовинами (амінокислотами, ненасиченими жирними кислотами тощо) і замінними; 3) характер їжі, що надходить, має відповідати ферментативним властивостям дитячого організму.
ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
Із чинників навколишнього середовища, що впливають на розвиток дитини, особливу роль відіграє раціональне харчування.
У дітей 1-го року життя розрізняють три види вигодовування:
-грудне (природне);
-змішане (догодовування)
-штучне.
Природне вигодовування — це коли дитина протягом перших 5 міс. життя одержує тільки молоко матері, а у віці 5 міс. — 1 рік, окрім грудного молока, одержує і догодовування.
Лактація. Починаючи з 2—3 міс. вагітності паренхіма грудних залоз вагітної під впливом гормонів плаценти, гіпофіза, загруднинної залози, жовтого тіла яєчників починає гіперплазуватися, досягаючи максимуму до моменту народження дитини. Саме відтоді гормони, що стимулюють ріст грудних залоз під час вагітності, зумовлюють швидке накопичення поживних речовин у грудних залозах і викладання секрету.
У перші 3—4 дні після пологів залоза виділяє молозиво, потім — перехідне «молоко, до кінця 12—14-го дня —зріле молоко .
Молозиво — густа, жовтого кольору і дешо клейка рідина, що має високу виносну густину (1050—1060), містить велику кількість білка, який за своїм складом близький до тканин новонародженого, а тому легко засвоюється. Солонуватий смак молозива пояснюють значним вмістом у ньому мінеральних солей.
Молозиво-цінний продукт для новонародженої дитини перших днів життя. |
З молозивом вона одержує антигени, які відіграють роль активаторів обміну, а також ферменти та імунні тіла.
Материнське молоко є найкращою їжею для дитини 1-го року життя. Біологічна цінність його полягає в тому, що всі потрібні для життєдіяльності інгредієнти перебувають у таких кількостях і співвідношеннях, які найповніше задовольняють потреби інтенсивного росту дитини 1-го року життя. Відмінність в складі коров'ячого і грудного молока представлена в таблиці.
Хімічний склад грудного і коров’ячого молока, %
|
Важливою складовою грудного молока є олігосахариди, яких немає в молоці інших біологічних видів. Вони забезпечують умови для формування фізіологічної для дитини біфідофлори, адекватного травлення, підвищують адаптаційні можливості, захищають епітелій кишок від прилипання патогенних бактерій, колонізації та уражень.
Жир грудного молока містить значно більше ненасичених кислот. У складі коров’ячого молока переважають насичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти є носіями жиророзчинних вітамінів (ретинолу, токоферолу ацетату, холекальциферолу). Вони легко засвоюються і справляють цілющий вплив на обмінні процеси. Мінеральних солей та мікроелементів (заліза, міді, кобальта) як у грудному, так і в коров’ячому молоці достатня кількість, але їх співвідношення в грудному молоці таке, що сприяє повному всмоктуванню в кишках дитини.
В обох видах молока містяться тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинова кислота, холекальциферол. У коров’ячому молоці рибофлавіну більше, але молоко зазвичай розводять водою, тому ця перевага зникає. Аскорбінової кислоти в коров’ячому молоці менше, а в разі розведення й теплового оброблення вміст її ще більше зменшується.
Грудне і коров’яче молоко містить ферменти амілазу, ліпазу, пепсиноген, трипсин, каталазу. Ліпази в грудному молоці у 15 разів більше, що значно полегшує травлення жирів у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Грудне молоко містить бактерицидні речовини (лізоцим, комплемент), іму- ноглобуліни А і О. Імуноглобулін А відповідає за імунітет шкіри та слизових оболонок, місцевий кишковий імунітет. У разі його нестачі в дітей можливий розвиток кишкових інфекцій, кон’юнктивіту, стоматиту, гноячкових захворювань шкіри. Імуноглобулін О є носієм деяких антитіл, що захищають організм дітей 1-го року життя від інфекційних захворювань. Таку саму функцію виконують макрофаги, Т- і В-лімфоцити.
Дитина, яка перебуває на природному вигодовуванні, одержує молоко матері завжди в стерильному вигляді, коров’яче ж молоко меншою або більшою мірою бактеріально забруднене.
Звідси можна зробити висновок, що материнське молоко — це незамінна їжа для дитини 1-го року життя. Для його перетравлення потрібна менша кількість травних соків і ферментів. Годування груддю економить час і сили матері, сприяє відновленню здоров’я після пологів. Коли дитина смокче, м’язи стінок матки енегнергійно скорочуються, що допомагає їй повернутися до нормальних розмірів і пооложення. Грудне вигодовування є основою психологічного зв’язку між матір’ю дитиною.
Емоційно-тактильний контакт матері та дитини під час годування дає відчуття захищеності дитині й формує почуття материнства в жінки.
ПЕРШЕ ГОДУВАННЯ ГРУДДЮ
Здійснивши тяжку фізичну працю під час пологів та повідомивши голосним криком про свою появу на світ, новонароджена дитина невдовзі вимагатиме відновлення зв’язку з організмом матері. У неї просинається рефлекс “пошуку груді”, вона потребує материнського молока й тепла її тіла.
Саме в цей час дуже важливо здійснити перший фізичний контакт матері з новонародженою дитиною в поєднанні з першим прикладанням до груді. Це ба- жано зробити якомога раніше протягом ЗО хв після її народження, ще в полого- вому залі.
Своєчасне виконання цих процедур сприяє:
прискоренню вироблення та виділення грудного молока;
реалізації пошукового та смоктального рефлексів у новонароджених;
заселенню шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, травного канал> дитини корисними бактеріями від матері, а не хвороботворними з навколишнього середовиша;
із першим ковтком материнського молока (молозива) дитина отримує не лише повноцінну їжу, а й масу захисних чинників проти кишкових та інших інфекційних захворювань.
Для успішного початку лактації в матері в пологових стаціонарах потрібно дотримувати таких основних умов:
тісний (шкірний) контакт між матір’ю та дитиною одразу після її народження, який необхідний для передавання стерильному організмові новонародженого корисної мікрофлори з організму матері, а не з навколишнього середовища;
перше прикладання дитини до грудей має бути через ЗО хв (але не пізніш? як через 60 хв) після пологів;
спільне перебування матері й дитини в одній палаті для продовження близького контакту та стимуляції лактації;
годування дитини груддю на її вимогу, а не суворо по годинах, як було раніше;
важливе значення має правильне положення дитини біля грудей матері.
ТЕХНІКА І РЕЖИМ ГОДУВАННЯ
Відразу після пологів груди матері продукують досить малу кількість молока, трапляється, шо лише кілька крапель: щойно народжена дитина молокі потребує зовсім небагато. Але з кожним днем потреба в материнському молоц: зростає.
У період налагодження лактації дуже важливо, щоб мати засвоїла правильну техніку годування груддю. Сюди входять:
уміння правильно прикласти дитину до грудей;
підтримання вільного режиму годування;
намагання після кожного годування повністю спорожнити грудну залозу від молока.
Часте, активне смоктання та повне спорожнення грудної залози від молока сприяє збільшенню його вироблення. Тому дитину потрібно годувати не за розкладом, а на її вимогу (“голодний” крик). Кількість годувань у перші тижні може становити 8—10 і навіть 12 на добу, поступово зменшуватися до 6—7 (ураховуючі годування вночі). Тому часте годування на вимогу дитини під час перебування в пологовому відділенні можливе лише за умов, якщо мати з дитиною перебувають в одній палаті.
Якщо в пологовому стаціонарі мати перебуває окремо від дитини, їй мають надати можливість годувати її груддю, і в жодному разі не підгодовувати новонароджену дитину з пляшечки.
За умов правильної техніки годування груддю його тривалість залежить від особливостей дитини. Деякі діти — “ліниві смоктунці”, інші — швидкі й активні. Дайте дитині можливість смоктати спочатку одну грудь доти, доки сама не відпус- гить її, а потім іншу.
Правильно прикласти дитину до груді неможливо, якщо вона повністю і туго сповита. Дитина повинна вільно рухатися під час смоктання, виявляти свої емоції, реакції. Вільне сповивання без обмежень рухів сприяє правильному розвитку кістково-м’язової системи, суглобів, формує здорову потребу дитини в грудному волоці для відновлення енергії.
Коли починає активно прибувати молоко (переважно на 3-ю — 4-у добу після пологів), грудні залози кілька днів можуть бути напруженими, болючими, на- бряклими, тобто спостерігають так зване їх нагрубання. Це зазвичай явище нормальне. Часте годування груддю швидко і без зусиль допомагає усунути явище нагрубання грудних залоз. За надмірного нагрубання рекомендують перед годуванням дитини зцідити кілька крапель молока.
Немає необхідності перед кожним годуванням мити соски милом або розчином для дезінфекції. Це призводить до видалення природного змащення сосків та грудного кружальця. Шкіра пересушується, і на ній легко з’являються тріщини. Поява нових запахів, незнайомих для дитини, може призвести до відмови її від руді. Достатньо дотримувати звичайної гігієни тіла, щоденно міняти білизну, ретельно стежити за чистотою рук. Після годування, не закриваючи груди, дати соскам висохнути, а потім надягти бюстгальтер, поклавши в нього прокладки, які не промокають.
Чи потрібно обов’язково зціджувати молоко? Якщо годувати дитину часто, за ї бажанням, а в жінки м’які грудні залози й достатня лактація, зціджувати моло- со після кожного годування не потрібно.
ПРИНЦИПИ УСПІШНОГО ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ
Мати затверджені правила щодо практики грудного вигодовування регулярно доводити їх до відома всього медико-санітарного персоналу.
Навчати медико-санітарний персонал необхідних навичок для виконання ^ких правил.
Інформувати всіх вагітних про переваги й методи грудного вигодовування.
Допомагати матерям розпочати грудне вигодовування протягом ЗО хв після юлогів.
Навчати матерів, як правильно годувати груддю і як зберігати лактацію, ;кщо деякий час була перерва у вигодовуванні.
Не давати немовлятам іншої їжі чи питва, окрім грудного молока, за винят- ком медичних показань.
Практикувати цілодобове спільне перебування матері й новонародженого в спільній палаті.
Заохочувати грудне годування на вимогу дитини.
Не давати немовлятам, які перебувають на грудному вигодовуванні, жод-них штучних засобів, які імітують груди або заспокоюють.
Заохочувати створення груп підтримання грудного вигодовування і направляти матерів до цих груп після виписування зі стаціонару.
Приблизна схема природного вигодовування дітей 1-го року життя
Якшо дитина нормально набирає масу тіла, овочеве пюре вводять у меню з 5 міс., каші — з 6 міс. Якшо дитина відстає в масі тіла, каші вводять у меню з 5 міс., овочеве пюре — з 6 міс. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ПРОТИПОКАЗАННЯ Й УТРУДНЕННЯ В РАЗІ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ
Абсолютні протипоказання до годування дитини груддю або показання до переведення її на штучне вигодовування з боку матері:
відсутність молока (аналактія);
психічні хвороби;
онкологічні хвороби;
декомпенсовані вади серця, кардит;
тяжка форма хронічного запалення нирок;
ендокринні хвороби: цукровий діабет, тиретоксикоз;
відкрита форма туберкульозу, післяпологовий сепсис, менінгіт, дифтерія;
СНІД, сифіліс.
Показання до штучного вигодовування дитини:
тяжка форма алергійного діатезу, зумовленого білком жіночого молока;
відсутність лактози — фермента, який розщеплює молочний цукор.
Відносні протипоказання: гостра респіраторна вірусна інфекція, ангіна, пневмонія, грип. Питання про годування груддю в кожному окремому випадку розв’язують індивідуально залежно від стану матері. Якщо прикладання дитини до груді можливе, мати повинна надягати маску із 4—6 шарів марлі, міняючи її перед кожним годуванням. Коли ж через тяжкий стан мати не спроможна годувати груддю, дитину ізолюють і годують пастеризованим молоком.
Перешкодою для годування дитини груддю є неправильна форма сосків,тріщини сосків,катаральний і гнійний мастит. При катаральному маститі дитину годують до останнього, обов’язково зціджуючи молоко, що залишилося в грудях. У разі гнійного маститу, коли є домішки гною в молоці, годувати груддю припиняють. У такому разі молоко потрібно зціджувати молоковідсмоктувачем, а бо руками. Якщо соски плоскі або є тріщини, перед годуванням на соски кладуть накладки.
Перешкоди для годування груддю можуть бути і з боку дитини. Це природжені незарошення верхньої губи й твердого піднебіння, зуби, тяжка пологова травма, глибока недоношеність. Утруднення часто виникають у дітей, які страждають на стоматит, нежить тощо.
Харчування і режим жінки, яка годує.
Жінка-годувальниця повинна раціонально харчуватися, дотримувати правильного режиму дня, чергувати посильну працю відпочинок, бувати на свіжому повітрі, вміло перебувати на сонці в літню пору, Кількість і якість грудного молока безпосередньо залежить від харчування. Груди в жінки, яка годує дитину, виділяють за добу від 1 до 1,5 л молока. В 1 л грудного молока міститься 2929 кДж (700 ккал), тому добовий раціон жінки, що годує, слід більшити на 4184 кДж (1000 ккал). У ньому мають міститися 130 г білків, 130 жиру, 500 г вуглеводів, шо становить у середньому 14 630—15 466 кДж на добу. Обов’язковими в харчовому раціоні матері мають бути молоко, сир, інші молочні тродукти, шо містять велику кількість білків, фосфору і кальцію. До раціону потріобно вводити також кефір, ацидофільне молоко, шо сприятливо впливать на процеси травлення і мікрофлору кишок. Особливо корисними для жінки, яка годує, є сирі фрукти, овочі, ягоди, свіжа зелень, що збагачують організм вітамі нами та мінеральними солями.
Жінці, яка годує, треба вживати, окрім тваринних жирів, олію (соняшникову,лляну, кукурудзяну, соєву). Слід застерегти матір від надмірного споживання жиру (понад 150 г на день), оскільки він погіршує засвоєння кальцію М’ясо і рибу можна вживати в будь-якому кулінарному приготуванні. Обмежувати в раціоні кількість вуглеводів потрібно лише тоді, коли маса тіла жінки невпинно збільшується. За добу жінка повинна випивати не більше як 2 л рідини, в тому числі рідину, що надходить з їжею.
У період годування категорично забороняється курити, вживати алкоголь.
Чергування помірної фізичної і розумової праці з відпочинком — основа збе реження здоров’я жінки, яка годує. Тривалість нічного сну має становити ж менше ніж 8 год. Через 2—3 міс. після пологів показані заняття фізкультурою і| спорт.
ГІПОГАЛАКТІЯ
Гіпогалактія — знижена секреторна здатність грудних залоз. Вона може бути ранньою (первинною), шо виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає в пізніші терміни. Однією з причин первинної гіпогалактії є інфантилізм статевого апарату, зокрема й недорозвиток грудних залоз.
Частими чинниками, шо сприяють виникненню первинної гіпогалактії, є тяжкі гестози вагітних, оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормональне стимуляція пологів.
Вторинна гіпогалактія розвивається внаслідок пізнього прикладання до грудей порушення техніки годування (безладне годування й недостатнє спорожнення грудних залоз) у зв’язку з перевтомленням, через психічні травми тощо.
Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладанні дитини до груді (перші 0,5—2 год після народження), дотриманні техніки зціджування молока і режиму дня жінки, яка годує, режиму годування дитини. Потрібно чергувати прикладання дитини до лівої і правої груді, стежити за повним спорожненням грудних залоз.
Важливу роль у профілактиці гіпогалактії відіграє підготовка майбутньої матері до годування дитини груддю. Тому в останні місяці вагітності необхідно готувати соски і грудні залози. Підготовка полягає в тому, що двічі на день протягай кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок двома великими пальцями рук почергово в горизонтальній і вертикальній площині. Ця вправа сприяє формування! сосків. На лактацію позитивно впливає масаж грудних залоз, який здійснюють в останні 2 міс. вагітності. Тривалість масажу — 2—3 хв двічі на день. Закінчують масаж обтиранням сосків полотняною серветкою (грубим рушником). Це, з одного боку, сприяє процесу лактації, а з іншого — є профілактикою тріщин сосків
Лікування в разі первинної гіпогалактії полягає у призначенні гормону пролактину по 5—6 ОД 2—3 рази на день, якшо її причиною є інфантилізм, а також в усуненні чинників, що її зумовили. Це завдання досить складне і входить до компетенції лікаря.
Лікування в разі вторинної гіпогалактії полягає в усуненні причин захворювання. Із лікарських засобів рекомендують токоферолу ацетат по 10—15 мг двічі на день протягом 10—15 днів, нікотинову кислоту по 40—50 мг 2—3 рази на день за 10—15 хв до годування, апілак по 0,01 г під язик тричі на день протягом тижня. Деякі автори рекомендують вживати волоські горіхи (не більше 3—5 на день), тепле коров’яче молоко із зеленим чаєм (до 1 л на день).
Тепер коротко щодо призначення деяких лікарських засобів жінці, яка годує. Доведено перехід деяких лікарських засобів у молоко матері (промедол, кодеїн, седуксен тощо). Тому по можливості слід уникати призначення цих препаратів, бо вони пригнічують нервову систему дитини. Інколи матері все ж таки доводиться приймати такі ліки. У такому разі необхідно пропустити 1—2 годування, обов’язково зцідивши молоко. Препарати брому також можуть переходити до литини з молоком і бути причиною бромдерматозу. Не рекомендують призначати жінці, яка годує, сольові проносні засоби або магнію сульфат через те, що вони можуть призвести до зменшення лактації.
Позитивно впливають на лактацію деякі лікарські рослини, зокрема базилік, меліса, душиця, кропива дводомна, фенхель, аніс, кріп, кульбаба тощо. їх слід іриймати у вигляді настоїв, відварів по 1 склянці 2—3 рази на день.
ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
Це такий вид вигодовування, коли дитина в перші 6 міс. життя не одержує материнського молока, а її годують тільки штучними молочними сумішами. Якщо дитина перших місяців життя одержує менше як 20 % добового раціону грудного молока, такий вид вигодовування також називають штучним.
Переводити дітей на штучне вигодовування слід дуже обережно, поступово. Дітям перших місяців життя вводять штучну молочну суміш, починаючи з 8-ї частини добового раціону. У наступні 4 дні кількість суміші щодня збільшують двічі, доводячи до необхідної кількості за віком. Штучне вигодовування потребує більше зусиль і часу, точного додержання техніки приготування й умов зберігання сумішей, суворого дотримання чистоти. Перед годуванням суміш підігрівають до 40—45 °С. Соски мають бути з невеликими отворами, через які суміш витікає краплями. Перед годуванням пляшку із сумішшю потрібно збовтати, натягти прокип’ячену соску і спробувати з ложки, чи не гаряча суміш. Під час годування стежити, щоб шийка пляшки була заповнена сумішшю, по запобігає заковтуванню повітря.
Для штучного вигодовування призначають різноманітні суміші, які можні поділити на 2 основні групи: неадаптовані й адаптовані.
Неадаптовані суміші — це розведене коров’яче молоко рисовим відваром або водою з додаванням 4—5 % цукру. Вони значно різняться від жіночого молока і неспроможні забезпечити нормальний ріст, розвиток дитини, її захисні можливості.
Адаптовані суміші максимально наближені до жіночого молока за всіма ком понентами: білка — 1,4—1,6 % — суміш казеїну (основного білка коров’ячого молока) і білків молочної сироватки (властивих жіночому молоку) у співвідношенні 40:60 або 50:50, шо наближається до зрілого молока (45:55). За рахунок введення олії вони мають у своєму складі поліненасичені жирні кислоти (лінолеву, ліноленову). До складу деяких сумішей входить декстрин мальтоза, яка забезпечує триваліше насичення організму дитини, спокійну поведінку. Оптимізованим є мінеральний склад сумішей завдяки додатковому введенню деяких мікро елементів, зокрема заліза, цинку, міді, йоду, фтору, а також спеціальнії! транспортних білків, які забезпечують засвоєння мікроелементів. У суміш додане водо- і жиророзчинні вітаміни, карнітин, а також спеціальну амінокислоту таурин, яка потрібна дітям перших тижнів життя для формування зору і головного мозку, невелику кількість лецитину, нуклеотиди, олігосахариди (пребіотичні волокна).
Розрізняють 3 групи сумішей:
1-а — базисні (для дітей віком від 0 до 5—6 міс.. або від 5—6 до 12 міс.);
2-а — наступні (для дітей віком від 5—6 до 12 міс.),
3-я — спеціальні (для дітей з особливими потребами).
До базисних сумішей належать “Малютка”, “Мальті”, “Детолакт 1-плюс~. “Нутрілон-комфорт 1”, “NAN-новий 1”, “Нестажен-1”, “Нірр-1”.
Наступними сумішами є “Детолакт 2 плюс”, “Нутрілон-комфорт 2”, “Нестажен 2”, “Нірр-2”.
До 3-ї групи належать суміші для недоношених дітей, немовлят, народжених з малою масою тіла (“Малютка”, “Нутрілон-ненатал”, “Нірр-пре"». а також суміші, що мають лікувальні властивості. Так, для дітей із синдромом зригування та систематичного блювання — “Детолакт антирефлюксний”, "Нутрілон-антирефлюксний".
Для дітей з лактозною недостатністю — НАН-безлактозний”, “Нутрілон безлактозний”, для дітей з алергією до білка коров’ячого молока
сої, деяких вуглеводів — “Нутрілон гіпоалергенний 1 і 2”.
Окрім названих вище солодких сумішей, у разі штучного вигодовування використовують адаптовані кисломолочні суміші та суміші, до складу яких введено живі біфідобактерії. Такими сумішами є "НАН- кисломолочний”,
До неадаптованих кисломолочних сумішей належить кефір, але його призначають для підгодовування дітей старших 6 міс. не більше як 200 мл на добу. Відомі також такі неадаптовані суміші, як “Наріне”, йогурти, ацидофільне молоко тощо, які можна призначати тільки для підгодовування дітей старших 6 міс.
