Усім привіт, мої любі читачі! Сьогодні ми з вами поспілкуємося на досить цікаву тему для всіх людей. Як ви гадаєте, чи можливо навчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Відповідь на це запитання ви зможете найти у моєму блозі.
Чи можливо ж навчитися спілкуватися використовуючи для цього тільки свій рельний досвід?
Так, можливо, причому зробити це за допомогою гри. Гра — це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, під час якої людина набуває певного досвіду. Крім того, припускаючись помилок під час штучно створеної ситуації спілкування, людина на відчуває того тягаря відповідальності, який є неминучим у реальному житті. Отже, гра як частина певних умінь і навичок (або будь-яка штучно створена ситуація) надає людям ширших можливостей для спроб, виявлення творчості, пошуку найефективніших форм взаємодії одне з одним і (що дуже важливо!) не боятися поразки.
Що ж таке спілкування?
Спілкування — надзвичайно складний процес. Неефективність спілкування може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю того або іншого комунікативного вміння (наприклад, вміння орієнтуватися та поводитися в конкретній ситуації). Неефективність спілкування може також бути пов’язана із недостатнім рівнем самоконтролю одного із суб’єктів цього спілкування (наприклад, через невміння подолати власну перезбудженість, імпульсивність, агресію тощо). Кожний із нас навчається самоконтролю впродовж усього свого життя, набуваючи досвіду, який здебільшого базується на помилках і розчаруваннях.
Ми з Вами визначили що ж таке спілкуваня, а тепер потрібно визначити що таке невербальне спілкування. Це визначення Ви можете побачити та розгянути його значення на картинці.
Безумовним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки з боку, порівняти себе з оточуючими та скоригувати своє спілкування в майбутніх реальних ситуаціях. Слід пам’ятати про те, що як під час заняття, так і в реальному житті набагато легше помітити помилки та неточності в спілкуванні своїх близьких, аніж власні.
А ви знали що існують невербальні канали комунікації? Якщо ні, то Ви зможете найти цю інформацію у моєму блозі.
Інформаційне повідомлення про невербальні канали комунікації:
очі та контакт за допомогою погляду;
обличчя та експресія обличчя;
жести;
пози;
тактильні відчуття (доторкання);
дистанція під час спілкування.
Ці невербальні канали допоможуть Вам зрозуміти вашого партнера зі спілкування на невербальному рівні. А зараз я Вам пропоную розглянути які ж є вправи на формування невербальних умінь та вибрати вправу , яка Вам до вподоби.
Вправа «Візуальне відчуття»
Призначення: удосконалення навичок сприйняття та уявлення одне одного.
Учасники сідають у коло. Ведучий просить, щоб кожний уважно подивився на обличчя інших учасників упродовж 2–3 хвилин. Потім учасники заплющують очі та намагаються уявити обличчя решти членів групи. Кожному з учасників протягом 1–2 хвилин необхідно фіксувати в пам’яті обличчя, яке вдалося уявити найкраще. Після виконання вправи група розповідає про свої відчуття і повторює вправу. Завдання — кожний з учасників повинен намагатися уявити якомога більшу кількість облич партнерів по групі.
Вправа «Крізь скло»
Призначення: формування взаєморозуміння партнерів зі спілкування на невербальному рівні.
Один з учасників загадує певний текст, записуючи його на папері, але передає його немовби крізь скло, тобто за допомогою міміки та жестів. Решта гравців розповідають про те, що вони зрозуміли.
Ступінь збігання тексту, який було відтворено більшістю гравців, і тексту, записаного одним із учасників, свідчить про вміння встановлювати контакт.
Вправа «Дискусія»
Призначення:
формування паралінгвістичних і оптокінетичних навичок спілкування;
удосконалення взаєморозуміння партнерів зі спілкування на невербальному рівні.
Учасники тренінгу об’єднуються в групи по троє. У кожній трійці розподіляються обов’язки. Один з учасників грає роль «глухого та німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні — зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль «глухого та паралітика»: він може розмовляти та бачити, але не може жестикулювати; третій учасник — «сліпий та німий»: він здатний тільки чути й показувати. Усій трійці гравців пропонується завдання — наприклад, домовитися про час, місце та мету зустрічі, не порушуючи умов виконання своєї ролі.
На вправу відводиться 15 хвилин.
Вправа «Так»
Призначення: удосконалення навичок емпатії та рефлексії.
Група об’єднується в пари. Один з учасників вимовляє фразу, яка передає його стан, настрій або відчуття. Після чого другий учасник повинен ставити першому запитання, для того щоб уточнити або з’ясувати деталі та подробиці. Наприклад: «Дивно, але я помітив (-ла), що коли сам(а) перебуваю в такому стані, то колір мого одягу стає однаковим». Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на розпитування другий учасник отримує три позитивні відповіді «так».
Вправа «Передавання руху по колу»
Призначення:
удосконалення навичок координації та взаємодії на психомоторному рівні;
розвиток уяви та емпатії.
Усі учасники сідають у коло. Один із учасників групи починає дію з уявним предметом так, щоб цю дію можна було продовжити. Сусід цього учасника по колу повторює його дії та продовжує їх. У такий спосіб уявний предмет «обходить» коло учасників і повертається до першого гравця. Той називає предмет, який він передавав, і кожний із учасників також називає, у свою чергу, який предмет передавав саме він. Після обговорення вправу повторюють ще раз.
Вправа «Карусель»
Призначення:
формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакти з іншими людьми;
розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.
Під час виконання вправи здійснюється низка зустрічей між учасниками тренінгу, причому щоразу з новою людиною. Завдання: легко розпочати контакт, підтримати розмову та розпрощатися.
Учасники тренінгу утворюють два кола — внутрішнє (нерухоме) та зовнішнє (рухоме) — за принципом каруселі обличчям одне до одного.
Орієнтовні ситуації:
«Перед Вами — людина, яку Ви добре знаєте, але тривалий час не бачили. Ви радієте цій зустрічі…»
«Перед Вами — незнайома людина. Познайомтесь із нею…»
«Перед Вами — маленька дитина, яку щось злякало. Підійдіть до неї та заспокойте…»
«Після тривалої розлуки Ви зустрічаєте коханого (кохану). Ви дуже раді зустрічі…»
Організація ігор і вправ спрямованих на розвиток навичок спілкування у дітей можна подивитися за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=LIInxYrrmXk
