...

Маленька людинка всю ніч розкидала ракети.

Хотілося їй ще загарбати клаптик землі,

Хотілося слави могутнього монстра планети,

І кров’ю невинних свої втамувати жалі.

Маленька людинка поставила світ на коліна,

Хоча світ не знає, що мовчки, погодив цей жах.

Лише не здається незламна мала Україна,

З надії та віри тримаючи щит у руках.

Вона захищає своїх діточок і родини,

І ніби той мученик, терпить біду кожну мить.

Та лиш перед Богом в покорі схиляють чуприни

Її козаки, що тримають небесну блакить.

Маленька людинка всю ніч запускала шахеди,

Палила домівки, аби відчувати вагу.

А спляча країна міцніше ховалася в пледа,

І власне життя довіряла своїм ЗСУ.

Алла Василишин

05.10.2025