На земних долонях поле золотисте
стелиться крислато аж за виднокруг.
Соняхи яскраві, наче сонця бризки,
що розсипав липень з висоти навкруг.
Дивляться на сонце і не мружать навіть
очі свої карі… За перо візьмусь,
запишу рядками цей пейзаж напам’ять,
хай зігріє взимку душу він комусь.
Наталія Соловйова
Зображення: https://share.gemini.google/1oD7xjGrIrW0