Великодня подорож Україною

ВЕЛИКОДНЯ ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ

Великдень зі своїми традиціями і звичаями вважають найсвітлішим, найважливішим святом весни. За сприянням Науково-методичного центру ВФПО було запрошено студентські та педагогічні колективи всіх освітніх закладів.

Студенти спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа» також відвідали дану подорож.

Великодня подорож розпочалася зі Львівщини, де спостерігали народні звички до Великодня. Львів – місто кави та літератури, а ще й писанки. Саме у Львові кілька років тому, під час археологічних розкопок знайшли справжнє Великоднє диво, якому понад 500 років – писанку на гусячому яйці.

В музеях Львова зібрано цікаві зразки писанок кінця 19 ст.

Під час великодніх свят кожне подвір’я наповнюється людьми ,які весело проводять час під супровід обрядових пісень – гаївок. Гаївки виконують лише під час Великодніх свят. Виконання цих пісень супроводжується обрядовими дійствами, іграми, що знаменувало прихід весни, пробудження природи.

Невідомо коли народилася перша писанка та хто вперше наніс на поверхню яйця воскові лінії. Пройшовши через віки, писанка зберегла свою самобутність. Цікавим є те, що методи розписування писанок, символіка та кольорова гама різняться не лише від країни до країни, а й від міста до міста. І в кожній місцевості вони особисті.

Писанка створюється поетапно і потребує відповідного настрою та посидючості – з початку на яйце необхідно нанести відповідний візерунок, а потім зафарбувати його від світлих до темних кольорів.

З традиційними Подільськими писанками та етапами їх виготовлення, познайомила викладач «Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв» Тетяна МАЙГУР.

Традиційні Подільські писанки мають темний колір, що символізує родючість землі та мають від 3-х до 5- ти кольорів. На поділлі писанки часто оздоблювали закрученими лініями – безкінечником, в якому мала заплутатися нечиста сила.

Завдяки пані Тетяні завітали на майстер-клас з розпису писанки у восковій техніці

Петриківський розпис прославив майстрів на увесь світ. Чимало будівель розписано руками майстрів. В Україні прикрашають петриківським розписом меблі, предмети побуту, стіни хат. Назва цього розпису походить від найменування с. Петриківка на Дніпропетровщині. Нині в Петриківці живе близько 60 майстрів народного розпису.

Коли саме почали малювати петриківським розписом, не відомо, але деякі джерела свідчать, що петриківський розпис з’явився в 14 ст., інші – що існував ще за часів Київської Русі. В самій Петриківці вважають, що розпис вигадали козаки.

Наталя Щербина, заступник директора з навчально-виховної роботи професійно-технічного училища № 79 провела екскурсію Петриківкою, і познайомила з історією походження Петриківського прикладного мистецтва, завітали до центру Петриківського прикладного мистецтва та до садиби «Миколин хутір». Садиба «Миколин хутір» - музей, який створено в етностилі притаманному давнім українським хатам. В етномузеї можна малювати петриківку, створити ляльку мотанку, розписати писанку, а ще скуштувати народні страви та покататися в хаті на колесах.

На Буковині, а саме у м.Чернівці писанки писали протягом 40 днів посту, але писанкарськими вважали 2 тижні перед Великоднем. Особливо красивими і неповторними є гуцульські писанки. На писанках, виготовлених у буковинських Карпатах переважає геометричний орнамент. У різних візерунках відтворюється образи сонця, зірок, поля, блискавки. Рослинні мотиви зустрічалися дуже рідко. В орнаментації писанок 30-50 рр. 20 ст. став відчутним вплив вишивальних узорів. В сучасному гуцульському писанкарстві значна частина писанок тематично відтворює природу – всі чотири пори року, а особливо весну.

Про унікальність буковинських писанок розповів Василь БЕЖИНАР майстер народного мистецтва України Буковинського центру культури і мистецтва. Цікавою була розповідь про використання писанок в сучасному дизайні.

Про гончарний посуд, історію його створення та прикрашання дізналися від Людмили ОВЧАРЕНКО, директору «Державного художнього ліцею імені Василя Кричевського».