Урок – усний журнал
Тема: Поезія осіннього дня
Мета: ознайомити учнів з творами українських поетів про красу осінньої пори, розширити та поглибити знання, читацькі інтереси учнів; розвивати навички виразного емоційного читання віршів, зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до рідної природи, інтерес до читання.
Обладнання: усний журнал, таблиці, картки – парасольки, композиції, фотоетюди, презентація, рукавичка, іграшки.
Хід уроку
І. Загальнокорекційний етап
1.1. Організаційна підготовка учнів до уроку.
Перевірка готовності до уроку. Привітання.
1.2. Нервово – психічна підготовка.
Емоційне налаштування класу на урок. Дорогі наші мами, ви такі ж чарівні, як золота осінь, такі ж дбайливі і щедрі, як осінь – господиня, такі ж привітні, як погожі осінні дні, тому цей урок ми даруємо вам.
Відеофільм «Українська осінь».
Завітала осінь до нас в Україну,
Одягла в червоне намисто калину.
Українська осінь – це пишні жоржини,
Айстри різнобарвні, горішки ліщини,
Буряки цукрові, кукурудза стигла,
Гарбузи медові,
Різнії повидла,
Варення, соління, гриби в маринаді…
Тобі, щедра осене, всі у нас раді:
І білочка в лісі, і в садочку квіти,
І горобчик в полі, і дорослі й діти.
ІІ. Основний етап.
2.1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Осінь… Загадкова, незбагненна пора року. Щоразу неповторна у своїй красі й витівках. Вона така непостійна: то ніжна і лагідна, то похмура і непривітна, то весела і життєрадісна, то мрійлива і плаксива. Можливо саме це привертає увагу художників, композиторів і поетів. Сьогодні і ми поринемо у світ осінньої краси. (заставка :осінь)
За вікном все раніше темніє,
День коротшим стає восени.
Налітає вітрище і виє,
Роздягає старі ясени.
Надокучливо сіється мжичка,
Почорніли дерева й кущі.
Як привітно горить наша свічка,
Ніби просить читати вірші. (заставка :свічка).
Хай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить.
Поговорим про осінь віршами
І хай музика ніжно звучить.
«Поезія осіннього дня» - це тема нашого уроку і тема нашого усного журналу. Сьогодні ми дізнаємося, якою зображують осінню пору у своїх віршах українські поети. Як ви розумієте слово «поезія»? Світ поезії складний. Увійти у нього допоможуть нам ваші малюнки, фотоетюди, чарівна музика і ось ці гарні осінні листочки.
І пісні про осінь, і вірші осінні.
Бо по жовтім листі ми до школи йдем.
За вікном картини чарівні та дивні.
В небі ні пташини і на серці щем.
2.2. Робота з матеріалом уроку.
1 сторінка журналу «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає» і відкривають її три осінні
брати -місяці..
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини, на вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
Подивись: на видноколі
Як змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто прикрасив?
Ось край річки – жовті клени
І берези золоті,
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті.
І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням:
Це якийсь маляр, напевно,
Догодити хоче нам.
А маляр цей – місяць жовтень:
У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.
Листя падає додолу. Засинає гай і поле.
На вербі один листочок.
До зими один деньочок.
Ось так вересневою стежкою ми потрапляємо в ранню осінь. Чим вона нас обдаровує? А коли вона закінчується починається золота осінь. Чому її називають золотою? Саме в цей час листя набуває небаченої краси, кольору осені. А от ,
коли з дерев злетіло листя,
Наступає листопад.
Пізня осінь урочисто
Свій завершує парад.
Наші фотокореспонденти підготували репортаж під назвою «Осінь у рідному краї». Ми обов’язково його переглянемо, але спочатку завітаємо до відеочитальні. Там на вас чекають вже знайомі вам вірші, але у них зникли деякі слова і вам потрібно їх пригадати.
Завдання: прочитати вірш і підібрати до нього фотоетюд.
Вірші:
1. Коли вона загляне в сад –
Наллється соком виноград,
І пізні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед;
Коли огляне баштани –
Надмуться гордо кавуни
І запишається в садках
Товста капуста на грядках. /Інна Кульська/
2. Небеса прозорі,
мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
з явора листки.
А над полем нитка
дзвонить, як струна.
Зажурилась квітка –
чує сніг вона. /Дмитро Павличко/
3. Нарядилась осінь в дороге намисто,
Золоте волосся розплела над містом.
Кольорові фарби вийняла з кишені
І малює осінь жовтим по зеленім.
2 сторінка журналу «Звірі осінь зустрічають,
Собі їжу запасають.» і відкриваємо її ми віршем Ліни Костенко «Білочка восени».
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай – но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
Буде холодно на дворі
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі ціла в’язочка грибів.
Всі тварини раді осені та беруть з осінньої комори для себе запаси на зиму.
А що ж це я знайшла? Казкотерапія.
Бесіда.
(мішечок плодів). Яка рослина надіслала нам цей подарунок? Що вам відомо про шипшину? Яка це рослина? Що вам нагадують її плоди?
Робота над віршем «Шипшинові ліхтарі». 
Читання вірша
Посвітлішало в гаях –
Вся шипшина в ліхтарях.
Прилетіли снігурі,
Кажуть:
Наші ліхтарі! –
Прилетіли горобці,
Кажуть:
- наші ліхтарці!- Прилетіли шишкарики,
Кажуть:
- наші ліхтарики!
А шипшина мирить їх:
- це ліхтарики для всіх! /Василь Заєць/
Читання хором.
Бесіда. Як ви розумієте вислів «посвітлішало в гаях»? Які птахи прилетіли? Що вам відомо про цих птахів? Які слова мають однакові закінчення?
Читання в особах.
А зараз ми мовою пальчиків подякуємо всім пташатам та звірятам, які були господарями другої сторінки нашого журналу
Хв. відпочинку «Пластичний етюд»
3 сторінка «Осінь на узліссі фарби розбавляла,
Пензликом легенько листя фарбувала.».
Осінь – не тільки гарна господиня, а ще й вправна майстриня – художниця. Вона дуже уміло використовує безліч кольорів. Розглянемо ці кольори на осінній відео палітрі.(презентація «Кольоротерапія»). Як називають ці кольори і їх відтінки в образотворчому мистецтві? (теплі). А зараз пропоную до вашої уваги вірш . Послухайте і скажіть, які ж кольори використані автором вірша для того, щоб передати нам красу осінньої природи.
Читання вірша К. Перелісної «Осінь» в особах.
Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
Ліс багрянцем весь горить
«Мамо, що це, подивись?
Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні…онде клени
Червоніють, мов вітрила
І берізка пожовтіла».
«Як красиво» - каже мама, -
Це віконце, наче рама,
А від сонця подарунок –
Панни Осені малюнок».
То які кольори використані в цьому вірші?
Наші діти теж малювали осінь та підбирали вірші до своїх малюнків.
Ось я за сосною,
Ось і листя в’яне…
Осінь я… за мною йдуть густі тумани.
Осінь, осінь…лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з кленів листя.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить. 4.Хоч би де заквітла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє, що горобина.
5.Здалека під небом, 6. В лісі осінь.
В вирій летючи, так пахне грибами.
Голосно курличуть Жовте листя із клена летить
Журавлів ключі. Верби схилені над ставами. У намисті калина стоїть.
7. Як пахнуть яблука в осінньому саду!
Налиті сонцем, росами умиті!
Я в сад осінній з друзями піду.
Там яблука червоні, соковиті.
8.З неба дощ осінній ллється
Від зорі і до зорі.
А струмок біжить, сміється і пускає пузирі. Ось такий портрет осіннього дощу намалювали ми і відкриваємо наступну сторінку нашого журналу
4 сторінка «Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів».____________________________
Пропоную вам прослухати шум осіннього дощу. Які почуття викликає у вас монотонний звук осіннього дощу? Спробуйте визначити характер словами (сумний, журливий, похмурий, плаксивий). А тепер «намалюємо» картину дощового осіннього дня словами вірша М. Познанської. Читання вірша з карток – парасольок.
Йдуть. І йдуть. І йдуть дощі.
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі,
І калинонька в намисті.
А тепер спробуємо заспівати пісеньку Осіннього дощику, але вона буде незвичайна, бо співатимуть її ваші долоньки.
5.Остання сторінка нашого журналу «Люблю Україну в червонім намисті, люблю Україну у жовтому листі».
Але , щоб її відкрити, нам потрібно прочитати ось цей незвичайний лист.
Листя на віконці,
Листячко на травці,
У парку на стежці
І на кожній лавці.
В полум’ї дерева
На міськім бульварі.
Розкидає осінь на землі гербарій.
Що означає слово «гербарій»?
На згадку про чарівну красу осені ми створили ось таку картину із засушених листочків, але ще не завершили роботу. Тому доведеться це зробити зараз. – З якого дерева цей листочок?
ІІІ. Заключний етап.
3.1. Підсумок уроку.
Тихо ступає по землі осінь. А ми вчимося бачити її красу, чути її подих, а разом з цим вчимося любити рідний край, рідне місто і найрідніших людей на землі – своїх батьків.
Плаче осінь дощами,
Вітер хмари приніс,
А у моєї мами
Хай ніколи не буде сліз.
Осені позолоту,
Щедрість і теплоту
Своїй любій матусі з радістю я принесу.
3.2. Хвилинка релаксації.
»
Підготувала вчитель початкових класів
Мерінгер Л. В.
