Квітковий бал "Шепочуть квіти ніжно пелюстками"
Мета: розширити знання дітей про квіти, їхнє значення для людини, вчити дітей говорити чітко, правильно, виразно, зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання; коригувати і розвивати увагу, пам'ять,артистичність, пізнавальний інтерес; у процесі спеціально створених навчальних ситуацій розвивати емоційно – чуттєвий досвід та естетичні почуття дітей, виховувати любов до природи та рідної землі.
Обладнання: декорації: сцена, казковий замок; вишиті бісером картини «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима»,репродукція картини К.Білокур «Квіти за тином», костюми.
Кожен дорослий приходить у своє теперішнє життя з маленької країни – Дитинство. Це чудова країна, бо її господарями є діти – найкращий народ на планеті. Вони, як ті квіти, такі ж дивовижні, такі ж прекрасні і неперевершені. А ще вони вірять у казкові перетворення.І сьогодні наші маленькі квіточки зі щирим серцем вітають вас, дорогі наші гості, і запрошують на своє свято, сподіваючись на те, що і ви повірите в казку.
Які дивовижні ці квіти,
У кожній чарівність своя.
Всі різні, та й що говорити –
У квіти закохана я.
Дивитись годинами можна
На ніжні пелюстки в росі.
Дивує і радує кожна,
А щастя дарують усі.
Десь далеко-далеко в одній казковій країні був великий квітковий гай. У глибині гаю на просторій галявині стояв красивий палац. Зали палацу були прикрашені різними квітами. Кімнати були заповнені приємним запахом верби, конвалії, первоцвіту, на стінах висіли прекрасні картини.
А жила в цьому палаці цариця Природа. У цариці Природи довго не було дітей. Звернулася вона до Сонця і Вранішньої Зорі, Доброго Дня і Спокійної Ночі з проханням їй допомогти. Через деякий час у матінки Природи народилася донька. Була вона така тендітна, як пролісковий цвіт, така ніжна, як запах троянди, доброту взяла від землі, а красу від чудових квітів. І назвала Природа донечку Флорою. Маленька принцеса підростала і дуже любила приносити всім радість: дарувати землі червоні маки, золотисті соняхи, прикрашати сади гордовитими трояндами, мальвами,чорнобривцями, розкидати у лісі пахучі конвалії. А ще дуже любила купатися в росі і танцювати під місячним сяйвом, мріючи про яскравий бал. І от мрія здійснилася, але уві сні.
На землю тихо впала ніч… Усе замовкло. Непорушно стоять ліси. Не чути птахів. Тихо й спокійно сплять озера. І тільки місяць з неба милується своєю вродою у дзеркалі води. Срібними ліхтариками мерехтять зорі… Прекрасна ніч! Казкова ніч! Вона усім дарує неповторні сни. Ось свої сни просто в чашечках квітів дивляться друзі флори – казкові ельфи. Хтось уподобав ромашку, хтось закутався у пелюстки айстри, інші занурилися у жоржині. Своєю чарівною паличкою ніч доторкнулася і до Флори.
І Флорі приснився квітковий бал. Та який бал!!!
Чарівна ніч. Усе завмерло…спить…
Лиш де-не-де торкає вітер віти.
Духмяні трави, зіронька летить,
Шепочуть пелюстками квіти.
Вони дають красу і силу,
чудову вроду, серцю милу.
Шепочуть квіти ніжно пелюстками
на бал ви завітайте разом з нами!
Спочатку листоноші ельфів - різнокольорові метелики рознесли запрошення квітам Весни, веселий Капітошка - квітам Літа, а пустотливий Вітерець запросив на бал квітиОсені.
Минуло небагато часу і на бал почали прибувати перші загадкові гості.
Загадки:
1.У проміннях сонця ніжних
Край веселого струмка
Білий, росяний і сніжний
Принц з’явився з-під листка.
Отакий малий, неначе,
Ледь прокинувся від сну,
Тихий – тихий, а одначе
Він привів до нас весну.
І справді, цей маленький принц – це не хто інший, як підсніжник.
- Чому його назвали підсніжником?
Свої білі шати підсніжник отримав від снігу. З того часу вони нерозлучні – сніг і «снігова квітка».
І я цвіту навесні
Між великим листом.
Виснуть квіточки малі
Запашним намистом.
І такі вони ніжні,
Такі білосніжні.
Що нагадують вам квіти конвалії?
Це квітка Богині Весни. Її пов’язують з найкращими почуттями людини:ніжністю, щирістю, вірністю.
Деякі народи вважають, що це намисто красуні Білосніжки, яке вона загубила, коли втікала від злої мачухи.
3. Сонце світить, шепче листя,
Я на луках не один.
Під кущем в траві росистій
Звеселяю вас: дзінь-дзінь.
Квіти якої пори року завітали першими на бал? Де вони ростуть? Чи можна їх зривати? Чому?
Пролунали перші звуки чарівного вальсу. Лицар підсніжник запросив на танець ніжну конвалію, а поруч разом з пустотливим вітерцем закружляли дзвіночки. І в цей час Флора зрозуміла: художник, потрібен художник, який намалює чудову картину на згадку про квітковий бал.
Заходить художник, малює квіти, зупиняється.
Як у вас красиво! Скільки прекрасних картин я зможу намалювати!
А в цей час на бал прибула «квітка сонця». Її пелюстки то в’ються, як кучері, то гладенькі й прямі; квіти то крихітні, як ґудзики,то величезні, як соняшник. Вона – улюблениця японців. Її зображення в цій країні – священне.
Хризантема тайну знає:
Аж під осінь зацвітає,
Щоб її красою ми
Милувались до зими.
До квітки сонця підійшли її жовті подруги.
Кульбаба. Мати-й-мачуха.
Квітка кульбабка Тільки сніг під теплим сонечком зійде -
Вміє літати жовтий вінчик на подвір’ї розцвіте.
Може із вітром Мати-й-мачухою звуся неспроста:
Птаха догнати. таємниця – в особливостях листа.
Усі присутні на балу були вкрай здивовані, побачивши майже однакові квіти. Аби розвіяти сумніви, що це не сестри-близнючки, хризантема взяла у них інтерв’ю.
1.Якого кольору ваші квіти?
Мати-й-мачуха Кульбаба
Жовтого Жовтого
2.Чи є у вашої квітки серединка?
Так ні
3.Коли і де ви зацвітаєте?
На полях, берегах річок Щойно зазеленіє
на подвір’ї трава, а я уже зацвіла. на початку весни ще лежить сніг.
А там, де пригріє сонечко
з’являються мої квіточки.
4.Яке у вас листя?
Моє стебло у лусочках, У мене листочків багато.
Як у золотої рибки. Вони великі, але часто вітер коло них
Спочатку це мої листочки. літав, тому краї понадривав.
Потім вони стануть великими.
5.Чи вмієте ви передбачати погоду?
Звісно! Перед дощем Так. Перед негодою мої квіти
мої квіти закриваються, стуляються докупи.
щоб не замочити голівку.
6.Яку користь ви приносите людям?
Я лікарка. Лікую серце і легені. Я теж лікарська рослина. А мед
А ще я готую смачний з моїх квітів смачний і солодкий.
сік голодним бджілкам.
Ми корисні Не рвіть золотих квіток кульбабки і мати -й- мачухи.
Більше сумнівів щодо квітів не було.
Знову залунала музика, і всі побачили, як закружляли «квіти неба». Першою з них з’явилася чарівна, синя, як небо, квіточка. Вона є постійною супутницею житнього поля.
Волошка.Я волошка - синьоочка,
В полі воджу хороводи.
Там, де я вінки спліта –
Пшениці ростуть й жита.
Волошки в житі – це нібито клаптик неба блакитного серед поля. А ще в народі кажуть: «Очі сині, як волошки в житі».
До синьої квіточки приєдналася ще одна квітка неба – красива і сором’язлива Фіалочка. Ця квітка – символ весни. ЇЇ дуже полюбляють французи, а ще великою шаною вона користується у німців.
Фіалка. А я фіалка – синя і вродлива,
Завжди у колі друзів, не сама.
Хоч скромна дуже і сором’язлива,
Та кажуть, кращої як я нема.
На бал прибув вічно юний, хоробрий і сміливий Барвінок.
Барвінок.
Я – Барвінок. Вічнозелена рослина. Не боюся морозів.
Цвіт мій синій, лист зелений
Квітник прикрашає.
Хоч мороз усе побив –
Мене не займає.
А ще барвінок – це оберіг. Благословенним і чарівним вважають той край, де росте барвінок. А він стелиться майже на всіх наших квітниках. Тому усю Україну можна назвати барвінковим краєм.
Конкурс «Дюймовочка»
Я квітка? (Ні)
Я тварина? (Ні)
Я людина? (Не зовсім)
Я казковий герой? (Так)
Я хлопчик? (Ні)
Я дівчинка? (Так)
Я велика? (Ні)
Я маленька? (Дуже)
Я принцеса? (Ні)
Я ельф? (Ні)
Я королева ельфів? (Так)
Я Дюймовочка? (Так)
Несподівано пролунала урочиста музика і всі присутні побачили, як до зали увійшла королева квітів троянда. Усі захоплено завмерли.
Троянда. Подивіться: я троянда,
Маю гарну вроду,
І до того ж поважаю
Якнайкращу моду.
То одягну нову сукню,
То – разок намиста.
І роса на пелюстках-
Кришталево – чиста.
Заклопотана собою
Тонкий стан плекаю
І в новесеньке люстерко
Пильно поглядаю.
Барвінок. «Ох, яка вона красуня!» -
Квіти шепотіли.
І такими, як троянда,
Стати захотіли.
Чепурились, фарбувались,
І парфуми лили,
Тільки кралями такими
Стати не зуміли.
Троянда. Ну а я собі радію
І рум’яню щічки,
Видивляюся в люстерко
На прекрасне личко.
І роса на пелюстках
Чиста кришталева,
Я – троянда, серед квітів –
Справжня королева.
Квіти почали перешіптуватися. Ніхто не наважувався підійти до королеви. Та ось до троянди підійшла мальва.
Я мальва – квітка України,
Моє ім’я підходить для дитини.
Під кожною хатиною цвіту,
І вдачу маю непросту.
Конкурс «Квіти українського віночка».
Домалювати пелюстки деяких квітів.
Український віночок – не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душі», у ньому є така сила, що болі позбавляє, волосся береже.
Які квіти вплітають у віночок?
Полинули чарівні звуки музики. Бал продовжувався.
До троянди почали підходити кавалери, щоб запросити на танець.
Першим підійшов чорнобривець і представився:
В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий я сміливець
Золотавий чорнобривець.
Чорнобривці – справжня окраса осені. Чорнобривці – квіти України. Дівчаток і хлопчиків, які мають чорні брови так і називають «чорноброві», а про того, у кого карі очі кажуть: «Очі, мов чорнобривці». А у давнину чорнобривцями ще називали чобітки з червоними халявками.
Де можна побачити чорнобривці?
Наступний кавалер був родом з Малої Азії. Його називають «квіткою дощів», бо він розцвітає із настанням теплих весняних дощів.
Гіацинт весь заквітчався,
З голови до ніг убрався.
Народився він весною
І пишається красою.
Наступний танець троянда подарувала голландському гостеві.
Я – тюльпан, заморський франт,
В Україні – емігрант.
Із Голландії я родом,
Всі шанують мою вроду.
Стихла музика. Тюльпан шанобливо вклонився троянді, щиро подякував за танець. А в цей час до троянди поспішив останній гість – Мак.
Пелюстки свої червоні
Я розкрив, немов долоні.
Буду в золотому житі
Я все літо пломеніти.
Мак – квітка символ сну. Існує повір`я: коли у віконце заглядає ніч, до діток приходить Бог сну, тримаючи в руках кілька макових квіток.
Стихла музика, втомились музиканти і Флора запропонувала всім перейти в картинну галерею . Вона дівчаткам квіточкам подарувала чудернацькі віяла. На них написані склади. А хлопчики – квіточки повинні з цих складів скласти слова.
Вес наЛі тоО сіньЗима
У Флори є дуже гарні подружки імена яких ви щойно склали. Їхні портрети висять у галереї.
Бесіда за картинами.
Танець «Квіти в горшках».
К. Білокур «Квіти за тином».
Інтерв’ю дають гості.
Якби вас зачарувала добра фея, якою б квіткою ви хотіли стати?
Яку квітку виростили ви особисто?
Яка квітка лікувала вас?
Які квіти ви любите найбільше?
Які квіти ви поставили б у своїй кімнаті?
Дивовижна картина «Лікарські рослини».
Художник.
До чудоліків в гості завітаймо
Дивинку кожну помічаймо.
Де подорожник, материнка, м’ята
Повинен знати кожен з нас, малята.
1.Щось із шлунком негаразд?
Хворі ви й печальні?
Засіб є. врятує вас
Звіробій звичайний.
2.Її помітити неважко –
Віночок білий у ромашки.
Голівкою киває дітям:
«Швиденько ви мене зірвіть- но!
Я лікуватиму животик,
Зніму запалення у роті,
Очищу дихальні шляхи.
Дружіть зі мною дітлахи!»
Ось Флора згадала про свій чарівний квітковий годинник. По ньому вона вміє визначати час. Якщо ми вставимо пропущені букви, то довідаємося, о котрій годині ранку прокидаються квіти.
Як весело і цікаво! Флора так захопилася всім, що відбувалося на балу, що й не помітила, як у віконечко зазирнув сонячний промінчик і ніжно поцілував її в щічку. Від теплого дотику вона прокинулась. Флора озирнулася і зрозуміла, що квіти також бачили незвичайний сон – «квітковий бал».
Кожній квітці чарівній
Снились кольорові сни:
Кульбабі снився золотий,
А маку – сон червоний,
І дуже – дуже голубий –
Дзвіночку лісовому.
Барвінок синій бачив сон,
Волошка – волошковий,
А мальва – білий від роси,
Фіалка – фіалковий.
Хороший сон! Чарівний сон! У ньому зустрілися квіти Весни, Літа, Осені з усіх куточків Землі.
Квіти ростуть всюди: на полях та лугах, у лісах і на озерах. Буяють вони різнобарв’ям на наших подвір’ях з ранньої весни і до пізньої осені. У кожній ті квітці прихована краса, натхнення, безмежна любов до рідної землі та прекрасного. Квіти – це емоції, цікавість і радість. Вони вчать нас бути відповідальнішими, уважнішими, добрішими. Милуйтеся квітами. Вирощуйте квіти.
Квіти – це історія народу.
Квіти – це наша природа.
Квіти – це ви, діти.
Пісня «Діти України – квіти України».
Нехай мирним буде дитинство наших дітей. Нехай збуваються казкові мрії кожної української дитини.
