2.03.2026. Тема уроку. Написання есе на тему: “ Читання робить нас кращими?"
Ми часто чуємо про те, що читати корисно. Але в чому саме полягає ця користь? Є кілька досліджень, що розкажуть, які конкретні навички поліпшуються, коли ми читаємо. Вчені доводять,що саме читання нас і робить кращими. А яка ваша думка??? Напишіть есе.
1. Читання зменшує стрес.
Гуляєте або слухаєте музику, щоб позбутися стресу? Науковці вважають, що замість цього варто почитати книгу. Читання було визнано найефективнішим способом зменшити стрес. Усього 6 хвилин читання більш ніж на дві третини знижує рівень стресу.
2. Читання допоможе позбутися безсоння.
Читання — один із найефективніших способів розслабитися і налаштуватися на сон. Яскраве світло від телевізора або телефону надсилає в мозок сигнал про те, що час прокидатися. А от читання книги з приглушеним освітленням має протилежний ефект — мозок розуміє, що саме час відпочити.
3. Читання робить нас більш чуйними.
Під час читання ви напевно співпереживаєте героям книги? Дослідження показують, що, переймаючись художнім твором, людина вчиться співчувати, тобто вміння емоційно розуміти іншу людину в реальному житті. Це важливо, особливо в наш час. Книги роблять вас більш чуйними та розвивають уяву.
4. Читання поліпшує роботу мозку.
Науковці довели, що після прочитання книги у людини протягом декількох днів трохи підвищується рівень інтелекту. А відбувається це тому, що читання стимулює зв'язки нейронів у мозку на фізіологічному рівні. Це важливо і для розвитку дітей. Книги, у тому числі і комікси, які тепер уже виходять і українською, позитивно впливають на рівень інтелекту дитини.
5.Читання допомагає досягати мети і впоратися з труднощами.
Вчені встановили, що чим більше людина читає, тим більше вона ідентифікує себе з персонажами книги та переносить їх модель поведінки у власне життя. А тому читайте більше позитивних на надихаючих книг!
6. Читання поліпшує пам'ять та розумові здібності.
Щоразу, коли ви читаєте, ви тренуєте мозок. Він створює нові зв'язки для збереження отриманої інформації. А це безумовно впливає на покращення пам'яті та інших здібностей людини.
7. Читання розширює словниковий запас. Доведено, що люди, які читають будь-яку літературу, мають більший словниковий запас, ніж ті, хто віддає перевагу іншим заняття. Словниковий запас розширює зону комфорту, дозволяє спілкуватися на різні теми, правильно висловлювати свою думку.
Коли ви читаєте, то часто стикаєтеся зі словами, які зазвичай не використовуєте в повсякденній мові. Якщо якесь слово незнайоме, не обов'язково шукати його значення в словнику. Іноді його можна зрозуміти з контексту. Читання допомагає не лише розширювати словниковий запас, а й підвищує загальну грамотність.
8.Читання розвиває наші аналітичні здібності. Читання розвиває нас на багатьох рівнях розкриваючи різні історії вигаданих персонажів або реальних особистостей. Це дозволяє нам ширше дивитися на світ, уважніше ставитися до причинно-наслідкових зв'язків, логічним ланцюжках і помилок. Все це розвиває наші аналітичні здібності. Читаючи, ви розвинете в собі здатність міркувати, переконувати інших і критично дивитися на речі і висновки інших.
9. Читання підвищує нашу пильність і концентрацію.
Читання вимагає від нас пильності і концентрації, що змушує організм задіяти певні частини мозку, що відповідають за них. Чим більше людина читає, тим уважніше він стає до деталей і часто помічає те, що інші не бачать. Не рідко результат багатьох подій він зумовлює заздалегідь, грунтуючись на послідовності чиїхось дій. Людина,яка читає рідко пропускає важливу інформацію повз вуха і здатна легше направляти свою увагу.
Загалом, читання розвиває нас у багатьох напрямках: воно робить нас розумнішими, уважніше, покращує пам'ять, об'єктивні погляди на світ.
Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал,прочитати уважно текст, написати есе та висловити свою думку про читання літератури.
16.02.2026. Розділові знаки при прямій мові
На письмі пряма мова оформлюється за такими правилами:
1. Слова автора стоять перед прямою мовою — після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої літери. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки:
А:«П (!?)» Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»
2. Пряма мова стоїть перед словами автора — вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора пишуться з малої букви:
«П», — а. «Хай він б'ється», — хан хитрує і до князя шле посла (О.Олесь).
3. Пряма мова розірвана словами автора, то на початку і в кінці прямої мови ставляться лапки. Інші розділові знаки ставляться так:
а) «П, — а, — п». «Еге, — догадалась Катря, — це ж у нас дитина знайшлася» (С. Васильченко).
б) «П!? — а. — П...» «Прокинулась? — одказала баба. — Буде тобі забавка — будеш мати кого глядіти... » (С. Васильченко).
в) «П! — а: — П!» « Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув!»
4. Слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставляться відповідно до наведених нижче схем.
а) А : «П», — а. Гриць подумав:«Отут відпочину», не— і розстелив рядно під деревом.
б) А : «П!» — а. На все поле лунало: «А щоб тобі, Сивий!» — то хлопченя сусідське бичка впустило.
в) А: «П?» — а. Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали егоїстично (За І. Цюпою).
в) А : «П…» — а. Мріялося Денискові : «Зараз би морозива цілу коробку...» — і від задоволення мружились очі.
Домашнє завдання. Опрацювати конспект уроку, виписати у зошит правила з прямою мовою, вивчити напам'ять правила.
9.02.2026. Тема: Двокрапка у складному реченні. Тире у складному реченні.
Двокрапку ставимо між частинами безсполучникового складного речення, якщо:
Друга частина пояснює, доповнює зміст першої (можна поставити а саме): Видовище вражаюче, мальовниче: безмежжя хлібів, а над ними — безліч білих крил у польоті (О. Гончар).
Друга частина вказує на причину або наслідок того, про що говориться в першій (можна поставити бо, тому що, так що): Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі (М. Коцюбинський). Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати просто неможливо (О. Кобилянська).
У першій частині є слова так, такий, чути, бачити, вирішувати, думати, знати тощо (можна поставити що): Я несу воду й чую: земля у мене під ногами тріскається і так пече, ніби я на жаровню ступаю (В. Близнець).
Також ставимо двокрапку в складних реченнях, проміжних між безсполучниковими й складнопідрядними, коли зміст другої частини уточнює зміст першої, а в складі першої є сполучники чи сполучні слова:
Недовге життя хмар: як непомітно з'явились, так непомітно й зникнуть, розтануть до полудня (О. Гончар).У складносурядному реченні перед сполучниками і, й, та (у знач. і), рідше а ставимо тире, якщо друга частина виражає
наслідок: Дотримай слова — і світ впаде до твоїх ніг, як стиглий плід (Є. Ященко). Чимось зарадиш людині — і на душі легко весь день.
різку зміну подій: Вибрались ми з городу — і вже сірошинський двір! (В. Близнець). Одна хвилинка темного горя — і вмить усміхнулось направо, усміхнулось наліво (М. Коцюбинський). Ще закіптюжені чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари, — а всіма шляхами по свіжих слідах урагану вже неслися в напрямі на Каховку численні наймачі з поміщицьких економій (О. Гончар).
Якщо частини виражають причиново-наслідковий зв'язок, можна ставити кому або тире (на вибір автора).
Світає, і прокидається з першими променями сонця місто. Світає — і прокидається з першими променями сонця місто.
Тире в безсполучниковому реченні
У безсполучниковому реченні ставимо тире, якщо якщо друга частина виражає:
висновок: Ми перестали робити дурниці — отже, ми постаріли (Еріх Марія Ремарк).
раптовість, несподіваність: Заграли знов — ще гірш нема ладу (Л. Глібов).
протиставлення, зіставлення: Не козак вклонявся королеві — король схиляв голову перед козаком! (П. Загребельний) На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський).
порівняння (можна вставити ніби, наче): Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина).
наслідок (перша частина вказує на умову — можна поставити сполучник якщо): Грім гримить — хліб буде родить (Нар. творчість).
час: Минали роки — учні покидали стіни школи.
Тире в складнопідрядному реченні
Інколи між частинами складнопідрядного речення ставиться тире з метою виразнішого інтонаційного виділення. У такому випадку підрядна частина (частини) передують головній, особливо в реченнях із кількома підрядними.
Приклад:
Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі! (Леся Українка).
Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал, написати конспект уроку, вивчити правила.
2.02.2026. Тема уроку. Кома в складному реченні. Крапка з комою в складному реченні.
1. Кома в складносурядному реченні
Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.
Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч (Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський)).
Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень (На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич)). Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного, і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне (Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)). Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?). Зазвичай не ставиться кома між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями у складносурядному (Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.).
2.Кома в складнопідрядному реченні
Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами. Якщо підрядні речення приєднується до головного складеними сполучниками (незважаючи на те що, через те що, внаслідок того що, в міру того як...), то кома ставиться або перед усім сполучником, або в середині нього: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Кома не ставиться між частинами підрядного речення:
- якщо вони складаються з одного слова: Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого;
- з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (і), або, чи (або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину: Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама.
Зверніть увагу! Іноді, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону (виражає висновок, наслідок), між частинами складносурядного і складнопідрядного речення ставиться тире: Минулася буря — і сонце засяяло.
3.Кома в безсполучниковому складному реченні
Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома. Наприклад:
Одночасність подій: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк);
Послідовність подій: Минула осінь, одвіяла, одхурделила зима, настала бентежна пора рясту (М.Стельмах).
4.Крапка з комою в складному реченні
Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).
Домашнє завдання. Опрацювати тему уроку, написати у зошит конспект уроку, вивчити правила.
21.11.2025. Тема уроку. Загальна характеристика складних речень
Складне речення має два або більше синтаксичних (підметово-присудкових) центрів.
Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні конструкції.
1.Складносурядне(сполучники сурядності). 2.Складнопідрядне(сполучники підрядності,сполучні слова). Сполучниковий зв'язок. Безсполучниковий зв'язок. Складне речення. 3.Безсполучникове речення(інтонація). 4.Складна конструкція(речення з різними видами зв'язку)
У складносурядному реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, відносно рівноправні. Вони поєднуються між собою сполучниками сурядності і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи (=або), або...або, чи...чи, то...то.
1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.)
2. Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю. (І. Жиленко.)
3. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Леся Українка.)
У складнопідрядному реченні одна частина головна (від неї ставиться питання), а друга—підрядна (вона відповідає на поставлене питання).
Підрядна частина до головної приєднується:
а) сполучниками підрядності що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, раз, ніби, наче, немов, ніж, хай, хоч, чим... тим, так що, як тільки, після того як, для того щоб, з тим щоб, тому що, через те що, завдяки тому що, в зв’язку з тим що, дарма що, незважаючи на те що;
б) сполучними словами (які є водночас і членами речення) хто, що, який, чий, котрий, скільки (відносні займенники), як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, щойно, чому, навіщо (прислівники).
1. Ніколи в бурі не загине, [хто?] хто [підмет] Прометея має дух. (В. Сосюра.)
2. Той, [хто?] що [підмет] занепав духом, уже не страждає. (Д. Павличко.)
3. Людині треба, [що?] щоб її робота залишалася після неї жити. (Ю. Яновський.)
4. Мій час пливе так тихо-тихо, [як?] як [обставина способу дії] по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.)
У складному безсполучниковому реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, поєднуються між собою без сполучників.
1. Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.)
2. Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.)
3. Трапиться слово зрадливе — геть його, сину, гони! (Б. Олійник.)
У складній конструкції частини поєднані впереміш сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язками.
1. Вітер промчав, улігся, і [сурядний зв’язок] надріччя взялося сивиною: [безсполучниковий зв’язок] підіймався туман. (Григорій Тютюнник.)
2. Орел ширяв над моєю головою, і [сурядний зв’язок] я уявив, як [підрядний зв’язок] він придивляється до мене злими очима. (Р. Іваничук.)
3. Сон літньої ночі колись мені снився, [безсполучниковий зв’язок] коротка та літняя нічка була, і [сурядний зв’язок] сон був короткий, — [безсполучниковий зв’язок] він хутко змінився і зник, як [підрядний зв’язок] на сході зоря розсвіла. (Леся Українка.)
Кома між частинами складносурядних і складнопідрядних речень
Між частинами складносурядних і складнопідрядних речень звичайно ставляться коми.
1. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять. (А. Малишко.)
2. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі. (Григорій Тютюнник.)
3. Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав, які повмирали під саваном білих снігів. (Є. Гуцало.)
4. Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М. Коцюбинський.)
5. Кожен, кому доводилось зробити добре, повинен, мені здається [вставне речення], переживати радість якусь особливу, яку ні з якою іншою й порівняти не можна. (О. Гончар.)
Не ставиться кома між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та (= і), або, чи (= або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину.
1. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава. (В. Сосюра.)
2. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський.)
3. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В. Собко.)
4. Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама. (С. Васильченко.)
5. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг. (О. Довженко.)
6. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, [сполучник повторюваний] і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. (В. Сосюра.)
Не ставиться кома між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (=і), або, чи (=або), якщо речення питальне, спонукальне або окличне.
1. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський.)
2. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук.)
3. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.)
Якщо підрядна частина стоїть у постпозиції й приєднується до головної складеними сполучниками типу через те що, для того щоб, тому що, після того як, незважаючи на те що, в міру того як, внаслідок того що, так що, завдяки тому що, з тих пір як, подібно до того як, перед тим як, то кома ставиться один раз або перед усім складеним сполучником, або в його середині. Місце коми визначається змістом речення:
Футбольний матч відбудеться, незважаючи на те що періщить рясний дощ.
Або: Футбольний матч відбудеться незважаючи на те, що періщить рясний дощ.
Яхта уповільнила хід, перед тим як пристати до берега.
Або: Яхта уповільнила хід перед тим, як пристати до берега.
Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться.
1. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко. (М. Коцюбинський.)
2. Певно, не забула того, що якби дід Улас не приберіг, то пропала б. (Панас Мирний.)
3. Бійці не кривдили старого, і, коли сідали їсти, кожний закликав Ференца до свого казанка. (О. Гончар.)
4. Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира. (Я. Качура.)
Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал,написати конспект уроку.