https://drive.google.com/file/d/1c0dX9SW20DvRX_vIMihC3nfc6LL9ltmJ/view?usp=sharing
Мовчить світанок, і не спить свідомість,
Слова, що вилетіли, вже не вернуть.
Обіцянка — то не просто швидкоплинність,
Це шлях, який вже мусиш ти звернути.
Поки ми живі, наш закон — це слово,
Це клятва, вигравірувана у душі.
Хоч складно буде, хоч життя на півдорозі зловить,
Свої обіцянки ми маємо нести.
Неважливо, скільки літ минає в тьмі,
Чи як складний той шлях до завершення веде.
Поки у грудях вогонь життя горить,
Твій обов'язок — там, де чесність жде.
Поки ми живі, наш закон — це слово,
Це клятва, вигравірувана у душі.
Хоч складно буде, хоч життя на півдорозі зловить,
Свої обіцянки ми маємо нести.
Не ховайся за дощами чи туманом,
Не вигадуй тисячі дрібних причин.
Найважча перемога — це над власним планом,
Коли боїшся, але йдеш один.
Поки ми живі, наш закон — це слово,
Це клятва, вигравірувана у душі.
Хоч складно буде, хоч життя на півдорозі зловить,
Свої обіцянки ми маємо нести.
Хай руки стомлені, хай розум вже не знає,
Звідки черпати сили на ще один крок.
Але пам’ятай: життя віддзеркалює й карає
За зламаний тобою учорашній урок.
Поки ми живі, наш закон — це слово,
Це клятва, вигравірувана у душі.
Хоч складно буде, хоч життя на півдорозі зловить,
Свої обіцянки ми маємо нести.
