https://drive.google.com/file/d/1qHn8GXjN9iSqqMQuy5RF5oAqrteurpnT/view?usp=sharing
Коли наші ду́ші відкриті, мов квіти,
І гото́ві прийняти і радість, і біль,
Тоді у стосу́нках стаємо ми світлі,
Бо в чу́йності справжній є ти́хая ціль.
Ця чу́йність єдна́є, і гріє, і живи́ть,
Це дар розумі́ння, це милосе́рдя знак,
Нехай у відно́синах ніжність тут пра́вить
Щоб кожен відчув, що не буде тут зрад.
Не треба тут слів, щоб усе зрозумі́ти,
Достатньо лиш погляду, жесту руки́,
Щоб просто зігріти, і просто любити,
І відчу́ти, що поруч є друзі й батьки.
Ця чу́йність єдна́є, і гріє, і живи́ть,
Це дар розумі́ння, це милосе́рдя знак,
Нехай у відно́синах ніжність тут пра́вить
Щоб кожен відчув, що не буде тут зрад.
І саме тоді, коли ми тут відкри́ті,
Приходить до нас те велике тепло,
Бо серце, що чуйне, у змозі тут жити
Без зла, і без гніву, а тільки з добром.
Ця чу́йність єдна́є, і гріє, і живи́ть,
Це дар розумі́ння, це милосе́рдя знак,
Нехай у відно́синах ніжність тут пра́вить
Щоб кожен відчув, що не буде тут зрад.
