Вітаю вас, мою любі друзі та читачі! Сьогодні ми будемо розглядати які ж стилі виховання є у д итячому садочку?
Стилі виховання — це матриці поведінки, що найчастіше використовуються особами, котрі виховують дітей, у спілкуванні з ними.
Стилі виховання в поділяютьна на:
Демократичний або авторитетний стиль. За такого стилю педагогічної діяльності вихователь розглядає дитину як рівноправного партнера у спілкуванні, колегу у спільному пошуку знань. Педагог залучає дітей до прийняття рішень, бере до уваги їхні думки, заохочує самостійність суджень, зважає не лише на успішність, а й на особистісні якості вихованців. Методами впливу є спонукання до дії, порада, прохання. Дітиі при цьому завжди спокійні, задоволені своєю роботою, впевнені в собі. Вихователі-демократи багато працюють над собою, своїми психологічними вміннями. їх характеризує висока професійна стійкість, задоволеність своєю професією.
Девіз у демократичного стилю: « У тебе є завжди право на помилку!»
Авторитарний стиль. Вихователь, який є носієм цього стилю, вбачає в дитини об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправного партнера. Він одноосібно приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням завдань, не обґрунтовує своїх дій перед вихованцями. Унаслідок цього діти стають пасивними, знижується їх самооцінка, що спричинює агресивність; їхні сили спрямовані на психологічний захист, а не на засвоєння знань і власний розвиток. Основними методами впливу авторитарних вихователів є наказ, повчання. Вони не задоволені професією, їм властива професійна нестійкість. Вихователь із цим стилем діяльності дбають насамперед про методичну культуру, у педагогічному колективі часто лідирують.
Девіз авторитарного стиль: «Роби, як сказано!»
Ліберальний стиль. Вихователь із таким стилем роботи уникає ситуацій прийняття рішень, передає ініціативу дітям і колегам. Організацію і контроль діяльності дітей здійснює безсистемно, йому властиві нерішучість, вагання. У групі це зумовлює нестійкий мікроклімат, приховані конфлікти.
Девіз: «Ти можеш завжди розв'язати конфлікт сам та самостійно прийняти рішення»
Змішаний. Для гармонійного розвитку дитини важливим фактором є узгодження поглядів на виховання між батьками. Наприклад, мама може щось схвалювати, а тато в той же час проти. В такому разі дитина розгублюється і не розуміє, що ж все таки вірно, ні в чому не може бути впевнена, тому не відчуває себе захищеною. Почуття захищеності одне з фундаментальних почуттів, яке має забезпечити сім’я для гармонійного розвитку дитини та для психологічного здоров’я всіх її членів.
Нажаль, діти, які зростають в таких родинах складають групу ризику по розвитку неврозів
Отже, авторитетне виховання – це кращий стиль з усіх існуючих. Але навіть якщо ви схильні ідентифікувати себе з іншими стилями виховання, ви можете зробити певні кроки, щоб стати більш авторитетними в очах своєї дитини!
ЯКИЙ У ВАС СТИЛЬ ВИХОВАННЯ? Пам'ятайте, що обравши вірний спосіб взаємодії з вашою дитиною, ви можете мінімізувати клопоти виховання!
Залежно від характеру відносини вихователя до дітей виділяються наступні типи:
стійко-позитивний тип - Вихователі налагоджують з дітьми рівні, душевні відносини, ведуть себе щиро, тактовно; дають позитивні оцінки дітям, вміють стримувати негативні емоції та ін .;
нестійкий-позитивний тип - Вихователям властива ситуативність відносини при наявності загальної емоційно-позитивної спрямованості; характер діяльності, манера його поведінки, оцінка дітей залежать від настрою педагога, від обставин, що склалися;
пасивно-позитивний тип - Вихователі характеризуються невиразністю емоційно-позитивного спілкування з дітьми, тон розмови і поводження з вихованцями нерідко офіційні;
відкрито-негативний тип - Вихователі проявляють негативне ставлення до дітей, не люблять свою роботу, в поведінці дітей бачать тільки негативні вчинки, якості, ділять вихованців на улюблених і нелюбих, створюють в групі атмосферу недовіри, напруженості;
пасивно-негативний тип - Для вихователів характерна прихована негативна спрямованість педагогічної діяльності, показною її характер і байдуже ставлення до дітей і до своєї роботи
