Погодьтесь, що основна мета дошкільного закладу створити сприятливі умови для особистісного ставлення і творчої реалізації, формування життєвих компетентностей кожного з вихованців. А найбільший вплив на виховний та освітній процес здійснює вихователь по відношенню до дітей. В основі цього лежить тип спілкування педагога. Саме у даному дописі Ви детальніше зможете ознайомися які ж типи ставлення педагога до дітей є та чим вони відрізняються.
Взаємодія суб’єктів освітнього процесу є міжособистісною взаємодією – особистісним контактом двох і більше осіб, зумовлена потребою у спільній діяльності, наслідком якого є взаємні зміни у їхній поведінці, діяльності, установках.
Батькам важливо знати, щоб до їхньої дитини відносилися якнайкраще, завжди реагували на її дії, допомагали у разі потреби. Але кожен педагог відрізняється своїм характером, думками, переконаннями, цінностями, що і є основою для формування його типу ставлення до дошкільників.
На мою думку, успішне та ефективне розгортання особистісно-орієнтованої взаємодії можливе за сформованості стійкого позитивного ставлення вихователя до дітей, основу якого складає любов та чуйність педагога.
Вихователь передусім має бути наділений високими моральними якостями, відповідальністю. Любов до дітей, яка включає в себе чуйне, доброзичливе і терпляче ставлення до них, має бути притаманна педагогу, який працює з різними віковими контингентами дітей, але особливо високого розвитку вона повинна досягати у вихователя дошкільного закладу.
Високої педагогічної майстерності досягають лише вихователі, в яких чуйне, доброзичливе ставлення до дітей поєднується з умінням за необхідності виявляти вимогливість.
Головними ознаками педагогічного спілкування на суб’єкт-суб’єктному рівні є:
1) особистісна орієнтація – готовність бачити і розуміти співрозмовника; самоцінне ставлення до іншого;
2) рівність психологічних позицій співрозмовників;
3) проникнення у світ почуттів і переживань, готовність стати на позицію співрозмовника;
4) нестандартні прийоми спілкування, що є наслідком відходу від суто рольової позиції педагога.
