https://drive.google.com/file/d/192Zc1rx7d75mbkWSsn2GVLYQ6p2-obrj/view?usp=sharing
Авторка віршу - Єва Білінець
Не в золоті та не у пишних гаманцях
Вимірюється щедрість – нашої душі.
Бо подарована з любов’ю дрібниця
Дорожча, ніж мільйон, що кинутий у тишині.
Не завжди багатство є в пишних хоромах
І не у коштовних блискучих речах.
А справжня велич людини— у добрих прийомах,
У світлі, що відбивається в її очах.
Багатство — це вміння комусь співчувати,
Готовність розділити останній свій хліб.
Це вміння чуйним словом когось зігрівати,
Коли навколо тільки голод і холод скрізь .
І лише той, хто Боже серце в собі віднайшов,
Той завжди знайде, чим поділитися.
Бо джерело його, це є вічна любов,
Воно не може від нестачі закритися.
Вона росте, як крила, коли ти літаєш,
Множиться й квітне, коли - віддаєш.
І тільки так ти по-справжньому відчуваєш
Свій душевний скарб, який у вічність з собою понесеш.
