«Амелі» (фр. Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain, «Казкова доля Амелі Пулен») — романтична кінокомедія 2001 року відомого французького кінорежисера Жана-П'єра Жене, на рахунку якого понад сорок кіно робіт, з харизматичною Одрі Тоту у головній ролі.
Країни:Франція, Німеччина
Рік:2001
Час:122 хв.
Слоган: «Вона змінить ваше життя»
Жанр: мелодрама, комедія.
Це картина, що здобула високі оцінки кінокритиків, швидко стала популярною не лише у Франції, а й у всьому світі. У 2002 році фільм мав 5 номінацій на Оскар (нагадаємо, що це найпрестижніша нагорода в кінематографі США, що вручається Американською академією кіномистецтва): - за найкращий сценарій - за найкращу операторську роботу - за найкращу роботу художника-постановника - за найкращий звук - за найкращий фільм іноземною мовою.
Фільм став переможцем норвезької кінопремії Аманда у номінації «Найкращий іноземний фільм», 2002 рік, а також переможцем премії британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий оригінальний сценарій (Гійом Лоран і Жан-П'єр Жене, 2002 рік), за найкращу роботу художника-постановника (Аліне Бонетто, 2002 рік), переможцем премії гільдії художників-постановників за найкращий сучасний фільм (Аліне Бонетто, художник і Фолькер Шефер, артдиректор, 2002 рік). Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу жіночу головну роль (Одрі Тоту, 2002 рік). Номінований на премію Девіда Ліна британської академії телебачення і кіномистецтва (Жан-П'єр Жене, 2002 рік). Фільм ще отримував безліч нагород у різних країнах світу.
Спеціалісти також зразу відмітили в фільмі новітнє для свого часу творче використання комп'ютерної графіки та цифрової обробки зображення.
90% користувачів Google цей фільм сподобався.
Самі французу зізнавалися, що фільм допоміг по-новому побачити весь чар Парижу! Фільм, безумовно передає всю суто французьку атмосферу сприйняття життя у місті!
Водночас зразу відчувається, що на авторів фільму мали вплив творчий підхід данського казкаря Ганса Християна Андерсена, який вмів побачити казкову чарівність у звичайних побутових предметах, створивши неймовірно ліричну історію, яка покаже звичне по-новому, а також вміння цінувати «маленькі радощі життя» та побачити чарівне у людях, які вам зустрічаються чи навіть живуть поруч, притаманні творам Ернста Теодора Амадея Гофмана. Всі ми читали їх твори й потрапляли під їх творчий вплив, автори ж фільму «Амелі» зуміли творчо синтезувати із загально відомого з дитинства чарівну сентиментальну казку життя, змалювавши милу ідеалізовану картину паризького життя на Монмартрі.
Головна мета молодої француженки Амелі Пулен — зробити кожного хоч трошки щасливішим. Як справжня чарівниця вона вміє робити життя людей кращим і яскравішим, ніби переносячи всіх в свій незвичайний світ.
Колись відчувши «потенціал казковості» у коробці з дитячими речами, Амелі згодом знайшла людину, якій належала ця знахідка. Той настільки зрадів посилці з дитинства, що надихнув дівчину й надалі знаходити чарівне у ніби звичайному, допомагаючи з цим іншим людям.
Певний витончений суто французький естетський гедонізм поєднався з найкращими світовими казковими традиціями, створивши фільм, який зачарував людей різних країн світу.
Чи можемо ми уявити ремейки, інтерпретації, що надихалися «Амелі», на суто японському, англійському, чеському чи ще якомусь іншому культурному матеріалі? Ще й як можемо!
Як писав Т.Г. Шевченко у духовному заповіті українцям "І мертвим, і живим...": «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»… Тобто варто всотовуючи найкраще зі світових здобутків, світової практики, світового мистецтва, створювати дещо безумовно своє, на вітчизняному культурному матеріалі, як то зробили талановиті автори фільму «Амелі».
