Село моє…
Село моє звичайне, як всі села,
Але мені – єдине на весь світ.
Яка калина під вікном весела!
Який весною яблуневий цвіт!
Я так люблю села простори!
Оці поля, луги й сади.
Люблю латаття, що мов зорі
На річці вкрило береги.
Люблю вербу в зеленім листі,
Що розпустила пишні коси.
Люблю і трави шовковисті
І чисті вранішнії роси.
Люблю дороги і стежки,
Якими йду щодня до школи.
А ще – споришу моріжки
І дивний запах матіоли.
Люблю і батьківську хатину,
Де рідний затишок, тепло.
Люблю єдине на Вкраїну
Моє найкращеє село.
Олена Трохимчук
10 клас
Курозванівський ліцей