https://drive.google.com/file/d/1qDA4IQtd0j1yZYx1IGKmzz8n58a21uNx/view?usp=sharing
Засни́, мій дру́же, день зати́х наре́шті,
Сховай́ у ша́фу пра́цю і жалі́.
Ми всі доро́слі, ми за все́ відповіда́льні,
Та в цю́ю ні́ч ми зве́рнемось до сні́в.
Нехай́ завмре́ в кутку́ мобі́льний га́лас,
І зві́ти всі заси́пле бі́лий сніг.
Диви́ся, в не́бі зі́рка розгорі́лась,
Щоб ти́ наре́шті відпочи́ти міг.
Ми зви́кли бу́ти ду́жими, мов ске́лі,
Трима́ти не́бо на свої́х плеча́х.
Та в цій Різдвя́ній ти́хій акваре́лі
Дозво́ль собі́ забу́ти про свій стра́х.
Не тре́ба бі́гти, доганя́ти ча́с свій,
Він зупини́вся, щоб тебе́ обня́ти.
Укри́йся пле́дом мрій і чи́стих думок,
Дозво́ль дити́ні в собі́ засина́ти.
Спи, сто́млене се́рце, Різдво́ на поро́зі,
Зали́ш всі триво́ги за ме́жами дня.
Ми ві́чно в доро́зі, ми ві́чно в триво́зі,
Та ни́ні — свята́ і німа́ тишина́.
Неха́й тобі сни́ться дити́нства домівка,
Де ма́ма всміха́ється, та́то і сміх.
Засни́, хай яли́нки засві́титься гі́лка,
Це ні́ч, коли́ спо́кій дару́ють для всіх.
А за́втра бу́де ра́нок, ка́ва та лю́ди,
Нові́ верши́ни, плани і діла́.
Та ні́ч свята́ неха́й не́зримим чу́дом
Напо́внить ду́шу дрі́бкою тепла́.
Хай Ангел ся́де ти́хо бі́ля лі́жка,
Попра́вить ко́вдру, віджене́ жалі́.
Засни́, доро́слий, відпочи́нь хоч трі́шки,
Поки́ Різдво́ кроку́є по землі́.
