Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит – хронічне запальне захворювання, яке вражає суглоби та внутрішні органи.

Причини РА до кінця не вивчені. Швидше за все, для розвитку захворювання необхідним є співіснування багатьох факторів. Найважливіші з них:

- спадковий фактор;

- дефект імунної системи (аутоімунний механізм розвитку);

- стать — жінки хворіють приблизно в 3 рази частіше, ніж чоловіки;

- інфекція (підозрюється роль деяких бактерій і вірусів у ініціюванні запальної реакції);

- тютюнопалінння (збільшує ризик захворіти і викликає його більш тяжкий перебіг);

- стрес.

КЛІНІКА

Розрізняють такі стадії перебігу хвороби: продромальна стадія, початкова стадія, стадія яскравих клінічних проявів, стадія пізніх ознак.

Найбільш характерний симптом — біль, скутість і набряк в суглобах кистей і стоп, але запалення може торкнутися й інших суглобів, чутливість суглоба до стискання, обмеження рухів (мобільності), деформація суглобів.

Нелікована хвороба зазвичай призводить до руйнування суглобів і тяжкої втрати працездатності, а також до пошкодження багатьох органів і передчасної смерті. Раннє застосування ефективного лікування гальмує прогресування захворювання, запобігає його ускладненням і дозволяє нормально функціонувати.

У більшості пацієнтів РА розвивається підступно. Може пройти кілька тижнів або навіть місяців, перш ніж симптоми стануть настільки надокучливими, що змусять звернутися за медичною допомогою до лікаря. На початку часто з’являються «загальні» симптоми, які нагадують грип, такі як слабкість, субфебрильна температура, біль у м’язах, зниження апетиту та зниження маси тіла. Вони можуть випереджати «суглобові» симптоми або супроводжувати їх.

Суглоби

Захворювання зазвичай атакує симетричні місця з обох сторін тіла. Спочатку це маленькі суглоби кистей і стоп, а в міру прогресування захворювання багато інших суглобів. Нетиповим (але можливим) початком захворювання є запалення одного великого суглоба (наприклад, колінного або плечового), або міграція хвороби по багатьом суглобам.

Шкіра

Ревматоїдні вузлики — безболісні підшкірні вузлики, найчастіше розташовані навколо ліктів, суглобів кисті та інших місць, що зазнають тиску.

ССС

Розвиток атеросклерозу, ІХС, інфаркт міокарда, перикардит, кардіоміопатія.

Судини — васкуліт (запалення судин) є рідкісним, але серйозним ускладненням РА, що призводить до ішемії різних внутрішніх органів.

Легені — РА сприяє, серед іншого, розвитку плевриту та інтерстиціальної пневмонії; ці захворювання викликають сухий кашель, задишку і біль у грудях.

Остеопороз — як РА, так і стероїди, що застосовуються при його лікуванні, значно прискорюють розвиток остеопорозу; важливо розпочати лікування досить рано, щоб зменшити ризик переломів кісток.

Очі — поширеним симптомом є синдром сухості, викликаний кон’юнктивітом, для якого характерним є відчуття піску або чужорідного тіла під повіками.

Нирки — і хвороба, і медикаменти (ліки), які застосовують в лікуванні РА, можуть пошкодити нирки; важливо проводити регулярні контрольні дослідження функції нирок.

Діагностика

Лабораторні дослідження

ЗАК (підвищення ШОЕ, лейкоцитоз).

РФ (ревматоїдний фактор) виявляється у 70–80 % пацієнтів (так звана серопозитивна форма РА).

Анти-ЦЦП (антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду) — їх перевага полягає в тому, що вони зустрічаються майже виключно в РА.

СРБ (підвищення показників ц-реактивного білку).

Інструментальна діагностика

Ренген, МРТ, УЗД, КТ.

Лікування

На сьогодні акцент робиться на якомога швидшому використанні хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП). Це дозволяє все частіше досягнути ремісію.

На жаль, початок РА часто підступним і нерідко для призначення правильного лікування потрібно кілька місяців — тому не слід зволікати зі зверненням до лікаря у випадку виникнення симптомів запалення суглобів (артриту)!

Крім основного фармакологічного лікування цієї хвороби, важливо швидко розпочати реабілітацію, а у деяких випадках і хірургічне лікування.

Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП) відіграють фундаментальну роль у лікуванні РА, оскільки вони не лише полегшують симптоми, але, перш за все, гальмують руйнування суглобів, дозволяючи підтримувати фізичну форму та нормально функціонувати в повсякденному житті.

Однак ці ліки не забезпечують повного одужання — після їх відміни захворювання зазвичай рецидивує. Розрізняють "синтетичні (не біологічні)" і "біологічні" ХМАРП. До синтетичних ХМАРП належать:

· метотрексат

· лефлуномід

· сульфасалазин

· солі золота

· хлорохін

Початковий ефект цих ліків проявляється через деякий час, як правило, через 1–2 місяці (повний через 3–6 місяців). Метотрексат є препаратом першого вибору при РА, він є високоефективним і зазвичай пацієнти добре його переносять.

Протягом декількох останніх років для лікування РА все частіше використовують так звані біологічні лікарські засоби, які отримують за допомогою методів генної інженерії, та які спрямовані проти факторів, що беруть участь у запальному процесі:

адалімумаб

· етанерцепт

· інфліксимаб

· цертолізумаб

· голімумаб

· абатацепт

· тоцилізумаб

· ритуксимаб

Ефект дії цих препаратів помітно трохи швидше, як правило протягом 2–6 тижнів. Їх можна застосовувати самостійно (у монотерапії) або в поєднанні з синтетичними препаратами (зазвичай метотрексатом).

Глюкокортикостероїди швидко зменшують симптоми запалення суглобів (артриту) та гальмують їх руйнування, саме тому їх часто використовують на початку захворювання (до того, як базовий ХМАРП почне діяти) та при його загостреннях. З огляду на безліч побічних ефектів слід намагатись якнайшвидше зменшити дозу стероїду та використовувати його впродовж якомога коротшого проміжку часу. Стероїди також можна вводити безпосередньо в уражений суглоб (напр. преднізолон, метилпреднізолон).

Нестероїдні протизапальні препарати — зменшують симптоми артриту, але не гальмують прогресування хвороби, тому їх застосовують лише як підтримуючі препарати у боротьбі з болем у суглобах та їх скутістю. Вони мають багато побічних ефектів, таких як шлунково-кишкові кровотечі, ураження нирок та підвищений ризик виникнення серцевих захворювань. Ніколи не слід приймати більше одного препарату з цієї групи та не перевищувати рекомендованих доз. Вибрані лікарські засоби з цієї групи: диклофенак, ібупрофен, кетопрофен, напроксен, німесулід.

Нефармакологічне лікування
- психологічна підтримка;

- відпочинок;

- фізичні вправи;

- фізіотерапія;

- ортопедичні засоби;

- пристосування оточення до неповносправності;

- відповідне харчування (уникнення зайвої ваги і ожиріння).

- припинення куріння.

Місцева терапія

- пункція суглобу для вивільнення запальної рідини, яка накопичилась в суглобі, та введення всередину протизапальних препаратів (стероїдів);

- різного роду корекційно-реконструктивні операції, спрямовані на покращення структури та функціонування деформованих суглобів;

- ендопротезування, тобто заміна пошкодженого суглоба штучним протезом;

- артродез, що полягає в повному знерухомленні суглоба, завдяки чому усувається біль;

У даний час вилікування РА, тобто відсутність хвороби без необхідності прийому ліків, трапляється вкрай рідко. Зазвичай хвороба рецидивує після відміни ХМАРП. Наявні методи лікування все частіше дозволяють досягнути ремісії захворювання та нормального функціонування. На жаль, у деяких пацієнтів (приблизно 10–20 %), незважаючи на лікування, захворювання прогресує. Ремісія часто виникає у вагітних, але хвороба зазвичай загострюється протягом 3-х місяців після пологів.

РА все ще часто пов’язаний з обмеженням повносправності — за оцінками, через 5 років працездатність втрачає приблизно половина пацієнтів, а через 10 років — майже кожен. Пацієнти живуть на кілька років менше, порівняно із загальною популяцією, головним чином через ускладнення атеросклерозу.

РА — хронічне захворювання, яке потребує постійного ревматологічного контролю. На початку захворювання та під час його загострення необхідні часті відвідування лікаря (в середньому, кожні 1–3 місяці) для визначення відповідної дози ліків та досягнення ремісії захворювання. Впродовж стабільного періоду візити можуть відбуватись рідше (зазвичай кожні півроку).