Рак шлунка – одна з найбільш тяжких форм злоякісних пухлин, яка займає перше місце в структурі загальної онкологічної захворюваності.
Етіологія Приблизно 25 відсотків пацієнтів з раком шлунка мають історію виразки шлунка.
КЛІНІКА
Ознаки та симптоми Умовно розрізняють кілька періодів розвитку раку: І – ранній (прихований) період; II – період виявленої пухлини; III – період розвитку метастазів. Ранній період перебігає приховано. Для цього періоду характерні, так звані „малі” симптоми раку. До них належать: поява немотивованої загальної слабкості, стомлювання, зниження працездатності; зменшення апетиту, відраза до м’ясної їжі; відчуття “шлункового дискомфорту” – втрата задоволення від приймання їжі, відчуття тяжкості та тиску в надчеревній ділянці; прогресуюче безпричинне схуднення; психічна депресія, втрата інтересу до праці, апатія. У цей період можуть відзначатися нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці.
У період прогресування раку описані симптоми набувають більш чітких обрисів. Інколи захворювання супроводжується підвищенням температури тіла (частіше до субфебрильних цифр), що пов’язано з надходженням токсичних речовин з пухлини в кров. При локалізації пухлини в кардіальному відділі виникають явища дисфагії (труднощі з ковтанням). У хворих наростає схуднення, яке переходить у кахексію, посилюється анемія. Для цього періоду характерні біль у надчерев’ї, інколи виникає блювання з домішками крові у вигляді „кавової гущі”. При огляді хворого відмічається блідість шкіри і видимих слизових оболонок, склери з іктеричним(жовтушним) відтінком. Язик з сіруватими нашаруваннями. Живіт часто здутий, інколи можна пропальпувати пухлину як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні хворого. Зазначена клінічна картина раку шлунка є пізньою стадією захворювання, і хворому вже практично нічим не можна допомогти.
У пацієнтів також можуть спостерігатися ознаки або симптоми віддаленого метастатичного захворювання. Найбільш поширеними локалізаціями метастазів є печінка, очеревина та нерегіонарні або віддалені лімфатичні вузли. Рідше можуть виникати метастази в яєчники, центральну нервову систему (мозок), кістки, внутрішньогрудні (плевральні або паренхіматозні) або м’які тканини.
ДІАГНОСТИКА
Діагноз раку шлунка можна запідозрити у пацієнтів з абдомінальним болем або втратою ваги та виразкою шлунка в анамнезі, або рентгенографічного зображення (наприклад, абдомінальна комп’ютерна томографія [КТ] або дослідження барієм). Однак для встановлення діагнозу необхідне гістологічне дослідження пухлинної тканини шлунка; це майже завжди виявляється під час ендоскопічної біопсії (фіброгастроскопії). Кров на онкомаркери не є на 100% інформативним.
ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ:
- больовий;
- шлункової диспепсії;
- кишкової диспепсії;
- „малі” симптоми раку.
УСКЛАДНЕННЯ
До ускладнень належать: хронічна постгеморагічна анемія, шлункова кровотеча, перфорація і раковий перитоніт, нагноєння пухлини.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ
Хірургічне лікування.
Хоча прогноз найточніше визначається хірургічною патологією після видалення пухлини, клінічна стадія визначає початковий підхід до терапії:
Пацієнти, у яких після передопераційного обстеження виявилося локорегіонарне захворювання (стадії I-III , є потенційно виліковними. Усі пацієнти з первинною пухлиною, яка, як вважається, проникає через підслизову оболонку (T2 або вище), або з високою підозрою на ураження вузлів згідно з дослідженнями визначення стадії перед лікуванням, повинні бути направлені на міждисциплінарну оцінку для визначення найкращої стратегії лікування (тобто попередня початкова хіміотерапія або хіміопроменева терапія).
Пацієнти з місцеворозповсюдженою неоперабельною хворобою або розвиненою стадією IV зазвичай направляються на паліативну терапію залежно від їхніх симптомів і функціонального стану. Численні дослідження вказують як на довшу виживаність, так і на кращу якість життя при системному лікуванні.
Інфекція Helicobacter pylori є основним фактором ризику раку шлунка. Особи з раком шлунка повинні пройти скринінг на інфекцію H. pylori та лікуватися, якщо результат позитивний.
Радикальним методом лікування є субтотальна (видалення 4/5 органа) резекція шлунка. Що раніше виявлений рак, то ефективнішою буде операція.
Медикаментозне лікування. При задавненому процесі призначають симптоматичне лікування – переливання крові, знеболювальні (ненаркотичні та наркотичні аналгетики), спазмолітичні засоби, препарати заліза. Використовується і патогенетична терапія, метою якої є затримання росту пухлини.
Використовується променева терапія.
Хіміотерапія. Використовують низку хіміопрепаратів.
