210 років. Багато?
Для людини - можливо і так.
Для історії - це велике свято :
Народився великий талант.
Ще в дитинстві зі слів матусі
Чули ми ці чудові вірші.
А як лагідно й тихо бабуся
Нам, онукам, співала пісні.
"Садок вишневий коло хати",
"Реве та стогне Дніпр широкий".
Як можна спів цей не кохати?
Від слів цих в серці радість, спокій.
А що казав Кобзар великий :
"Що УКРАЇНА Є І БУДЕ!"
І ці святі слова навіки
В руках тримають міцно люди.
Тож, бійся, кате, засинати,
Бо українці прийдуть нагадати,
Як ти родини залишав без сина,
Як стогне, плаче рідна УКРАЇНА!
Наталія Сєбова
