Вчителі — професіонали, а не місіонери. А образ вчителя-«місіонера» використовують для виправдання низьких зарплат і вигорання через надмірний альтруїзм.
Доки ми підставляємо вуха для "локшини" про покликання(величну місію вчителя тощо), у тих, хто при владі, не буде мотивації виправити цю систему освіти.
Не можна побудувати величну місію вчителя на фундаменті його фінансового приниження.
Ми вибудовували реформу на уявлені про вчителів як місіонерів, які готові спалити себе на вівтарі НУШ та міфу про «сильну жінку», яка все витягне.
Але... суспільство чомусь очікує від нас цілодобової, майже містичної відданості та самопожертви за мінімальну заробітну плату. І суспільство (начальники, агенти змін) панічно боїться вчителів, які голосно кажуть «стоп» та заявляють, що щось не входить до їхніх обов’язків.
Ця професія вимагає високого рівня педагогічних компетенцій, глибоких експертних знань та величезної відповідальності за іншу людину.
"Якби я не отримувала жодної копійки, я б все одно ходила б на роботу", - сказала переможниця Global Teacher Prize 2019 під час вручення нагороди.
Чесно кажучи, не знаю захоплюватись чи сумувати з приводу цієї фрази. Утім, вона лише озвучила стереотипне бачення "жертовної місії вчителя".
Звісно, найкраще будь-яку роботу виконувати за гідну оплату професійно і без фанатизму.
У 90-ті, коли створював гімназію, я теж був переконаний, що треба пожити якийсь час жертовно заради побудови нової освіти незалежної України.
Але... не може бути жертовність нормою упродовж усього професійного життя.
Звісно, якщо ти не мати Тереза.
Який сором! Ходила б на роботу навіть без зарплати?
Серйозно?!! А я б не ходила, хоча теж люблю свою роботу і вмію працювати якісно.
А конкурси та прохідні бали в педагогічні вузи свідчать про те, що розумна молодь теж не хоче працювати без зарплати.
Тож хочеться побажати нам, шановні колеги, у день професійного свята, крім усього того, що нам бажають, ще й ГІДНОСТІ, якщо ми хочемо, щоб нас поважали учні та батьки...
Olga Pochtarenko
У мене ніколи не викликав захоплення міф про "подвиг Матросова", який був одним із наріжних каменів радянської пропаганди. Якщо він змушений був грудьми затуляти амбразуру, це означало лише одне: відповідні інтендантські служби не подбали про те, щоб в його руках в потрібному місці й потрібний час була граната.
Зі свого багаторічного директорування знаю на 100% і тому кажу своїм колегам директорам шкіл: ніхто ваш «подвиг Матросова» не оцінить і дякую не скаже.
Колись прорахував, що за півтора десятиліття, які я віддав розбудові гімназії в м. Кропивницькому (тоді Кіровограді), мій особистий внесок у цей процес складає фантастичну суму.
Ви думаєте, хтось це помітив і зацінував мою жертовність? Усі сприймали як належне...
Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві. І все ж, твори добро!
Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра. І все ж твори добро!
Мати Тереза
Нам лицемірно-насмішкувато-демагогічно кажуть "Вчителі важливі!" ті, для кого насамперед важливі гроші.
Ще раз повторюсь "Вчителі важливі!" має виражатись не у солоденькій демагогії та пустопорожніх лозунгах, а у достойній оплаті праці, свободі від бюрократичних маразмів і довірі до вчителя. Усе інше від лукавого…
Ставлення ж до вчителювання як до місії в умовах України є пасткою. Бо стає зручним виправданням для відсутності системної підтримки, вимагання роботи на знос, патологічної терплячості до проявів бюрократії та зневаги.
Це також є фундаментом для очікування, що вчитель має відмовитися від встановлення власних меж і задоволення базових людських потреб.
Нам кажуть: ви є прикладом для молодого покоління і ви самі взяли на себе цю місію…
Бути авторитетом і прикладом для учнів не суперечить праву на відпочинок, здоров’я чи приватність. Навпаки. Показуючи молодим людям, що ми дбаємо про власне благополуччя і вміємо встановлювати межі, ми вчимо їх поважати самих себе.
Тож, коли хтось говорить вам про величну місію вчителя (серцевіддавання дітям тощо), знайте, що ця людина хоче вас надурити. Вона використовує примітивну маніпуляцію («усе ж заради діточок») змусити працювати майже безкоштовно чи навіть вирішити низку проблем за ваш рахунок. Він хоче, щоб ми мовчи «ковтали» гору абсурду та недоречностей у шкільній освіті.
І мовчки тягнули всіма кинутого на розбитій дорозі розшарпаного освітянського воза.
Витягнемо! Ми такі...
От тільки квадратні колеса замінимо і вперед.
Ще б "дохлого коня" випрягти…
Без сильного та рівноправного професіонала ми не зможемо побудувати школу, яка вчить мудрому життю.
Багатовікова утопічне уявлення про місію вчителя уже відійшло у минуле, а разом з нею мають відійти й очікування самопожертви власним життям, здоров’ям та ресурсами.
Який банк приймає валюту «Місія»? Як шкода, що в магазинах не приймають платежі в місіях...
На жаль, замість відмови від стереотипних уявлень стара утопія підживлюється та увічнюється всіма можливими способами. І точно відомо, чому так. Нашим МОНенятам та високооплачуваним агентам змін на грантах, набагато вигідніше мати місіонерів та «ентузязістів», які працюють за мізерну зарплату, ніж самодостатніх упевнених в собі партнерів до яких треба ставитись як до рівних..
Бо освіта ХХІ століття не може успішно відбуватися з пригнобленим та упослідженим вчителем у класі, якого ставлять у "місіонерську" позицію.
Звісно, коли вчитель заходить до класу, він бере на себе всю відповідальність за навчання дітей, а не ховається за системою.
Нікому не треба формувати спільноту «відповідального вчительства», вона й так є.
Треба формувати спільноту «відповідального реформаторства»! Навіть, якщо це зачіпає їхнє роздуте его.
Бо саме Міністерство освіти разом з навколоМОНівськими агентозмінськими структурами несе повну відповідальність за нинішній безлад у шкільній освіті, абсурдну бюрократію та відсутність належної системної підтримки.
От там слід утверджувати поняття служіння інтересам суспільства.
А освітянам насамперед потрібні не пустопорожні мантри на кшталт «вчителі важливі», а зарплата, яка визначена Законом України «Про освіту» та умови для нормальної роботи. Їм потрібна довіра та рівноправне партнерство.
А учням потрібен кваліфікований учитель, спокійна атмосфера та час для навчання.
