Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Тверда і м’яка групи прикметників

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про прикметник, його семантико-граматичні властивості, синтаксич­ну роль; формувати уміння, використовувати прикметники в усному та писемному мовленні; виховувати любов до рід­ної землі, материнської мови.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-екскурсія.

Обладнання: таблиця «Прикметник як частина мови»; схема «Знати. Вмі­ти. Цінувати», картки із завданнями, схеми самоконтролю, мапа України, проектор.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення теми, мети уроку. (слайд 1)

2. Ознайомлення зі схемою. (слайд 2)

III. Актуалізація опорних знань (слайд 3)

1. Аукціон знань (перевірка опорних знань).

• Як ви можете витлумачити лексичне значення слова «прикметник»?

• Яка частина мови називається прикметником?

1. Які його морфологічні ознаки ви знаєте?

2. Чим виступає прикметник у реченні найчастіше?

2. Пошукова робота. Знайдіть у поданому тексті прикметники, випишіть їх у зошити.

Буду я навчатись мови золотої. (слайд 4)

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової

Щоб людському щастю дбанок свій надбати;

Щоб раділа з мене Україна-мати;

Щоб не знався з кривдою,

Не хиливсь під скрутою,

В гніві — бився блисками, а в любові — рутою!

(А. Малишко)

• Поясніть лексичне значення слова дбанок, підібравши синоніми.

Складіть речення, використавши нове слово.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя. (слайд 5)

— Сьогодні я виступаю в ролі екскурсовода! Ми з вами подорожуватимемо мальовничими куточками України. А ви допомагатимете, бо без ваших знань ми не зможемо рухатися далі. (слайд 6)

1) Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Л. Костенко

2) А тепер відкриємо підручники на сторінці 139 і опрацюємо матеріал.

Тепер розглянемо слайд. (слайд 7) Прочитайте інформацію на картках. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. Визначте рід число і відмінок прикметників. Розповісти про синтаксичну роль прикметників.

Озеро Синевир (слайд 8)

Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом однойменного природного парку та однією з візитних карток українських Карпат.

Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж Синевирське озеро утворилося у післяльодовиковий період.

Середня площа водного плеса становить 4-5 га, глибина озера – в середньому 8-10 м. Проте, місцями найбільші глибини Синевиру сягають 19-22 м. Це навіть більше, аніж в Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м. Краєвиди навколо водного дзеркала — надзвичайною мальовничі та величні. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру — Морське око.

1. Розглянемо наступний слайд. (слайд 9) Прочитайте інформацію і вставте пропущені прикметники з довідки. Пояснити значення виділеного слова. Розповісти про морфологічні ознаки.

(слайд 10) На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника "Долина нарцисів". Саме тут ростуть ……… дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз ……. шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини.

Навесні ця місцевість отримує надзвичайно …….. вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. І тоді долина нарцисів перетворюється. Як у ………. казці, вона покривається суцільним килимом ………….. нарцисів. Їх не висаджувала рука людини. Їх посіяла сама природа.

Довідка: унікальні, величезний, ошатний, чарівній, білосніжних,

5) Тепер із Правобережної України ми помандруємо на Лівобережну і зупинимося на легендарному острові Хортиця. (слайд 11)

Пронизана непереможним козацьким духом Хортиця, розкинувши свої володіння на однойменному острові посеред широких вод. Острів був колискою Запорізької Січі. (слайд 12)

Острів оточений скелями, порогами, більш мілкими островами, обрамовуючи повноводну стихію води. На півночі острова височіють Три Стовпи – скелі Диван, Похилий і Середній Стовпи, вони вже з давніх часів вважаються воротами, входом на Хортицю. У напрямку півдня скелі поступово переходять в плавневу частину з мальовничими балками та степом. Тут були розташовані добре укріплені воєнні табори (січі), курені, церкви (козаки були сильно віруючими християнами), пізніше була закладена верф (де козаки побудували веслувальну флотилію).

У Верхній Хортиці, поблизу Запоріжжя, стоїть і досі могутній запорізький дуб. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Дуб виріс біля джерела, яке давало йому силу й снагу. Запорізький дуб – справжній велетень. Зараз живою залишилася лише одна гілка.

Багато бачив дуб за своє довге життя. Кажуть, що саме під цим дубом запорожці на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком писали свій лист турецькому султанові. Існує також легенда, що під ним збиралися війська Б. Хмельницького.

Подані словосполучення записати у дві колонки за твердістю і м’якістю, два словосполучення ввести у речення. Розповісти про поділ на групи. Виконати це завдання допоможе таблиця на сторінці 163. (слайд 13)

Український народ; героїчна історія; останній кошовий; славетне місце; звитяжний гетьман; запорозьке військо; мудрий діяч; рідна земля; волелюбний дух; безкраїй степ; могутній дуб; козацька слава; справжній герой.

V. Закріплення знань

На сьогодні екскурсія закінчена, а продовжимо її на наступному уроці.

1. Гра «Хто більше». Запишіть найбільше прикметників. (слайд 14)
1 ряд — до слова екскурсія, 2 ряд — до слова край.

2. Робота з підручником. Виконання вправи. Здійсніть спостереження над текстом. Визначте, яку роль відіграють прикметники у мовленні.

3. Рефлексія. Зробіть самоконтроль знань. Запишіть у схему свої відчут­тя після сьогоднішнього уроку.

зрозумів...

Я зацікавився...

хотів би краще знати...

VІ. Підсумок уроку, оголошення балів

VІI. Домашнє завдання. (слайд 15)

1. Вивчити схему, вміти наводити приклади. За бажанням скласти мо­делі, алгоритми до вивченої теми. Виконати вправу.